Арденни

Арденни, пейзаж.jpg

Арде́нни — низькогірний масив гірський та географічний регіон на території Бельгії, Франції та Люксембургу. Назва походить від імені кельтської богині Ардуїнни (Ардуени).

Арденни

Тип Гірська система
Країни Бельгія, Франція, Люксембург
Найвища точка Ботранж (694 м)


Історична довідка

Перша достовірна писемна згадка про Арденни трапляється в «Записках про галльську війну» Юлія Цезаря (54 до н. е.) про втечу в ліси в Арденнах вождя племені ебуронів Амбіорікса та військову поразку цього племені, завдану союзниками Римської імперії — кельтами. Перше міське поселення Оролаунум (лат. Orolaunum Vicus; тепер м. Арлон, Бельгія) засновано римлянами в 1 ст.

700 збудовано монастир святого Юбера (тепер абатство в містечку Сен-Юбер, Бельгія). 839 графство Арденнське ввійшло до складу Лотарингії.

У середні віки Арденни поділено на окремі феодальні володіння.

І в Першу світову війну, і в Другу світову війну Арденни були ареною запеклих боїв. Наймасштабнішою була Арденнська операція 1944–1945.

Географічне положення

Основна частина Арденн простягнулася Бельгією (провінції Ено, Льєж, Люксембург, Намюр), їхня східна частина формує північну, гористу частину Люксембургу, відому як Ейслек. У Франції в Арденнах розташовано однойменний департамент.

Геологічна будова

Арденни є частиною великого поясу герцинської складчастості, відомого як Герцинська Європа. Розріз геологічний Арденн становлять відклади силуру (див. Силурійський період, силур, силурійська система), девонського періоду, кам’яновугільного періоду і кам’яновугільної системи, юрського періоду і юрської системи. Вони зім’яті у великі антикліналі й синкліналі, розташовані кулісоподібно з північного заходу й південного сходу.

Особливо відомі карбонатні й теригенні девонські й кам’яновугільні відклади Арденн, із численними палеонтологічними (див. Палеонтологічний літопис) знахідками.

Живетський, франський, фаменський вік і ярус, візейський яруси Стратиграфічної шкали (міжнародної) названо за містечками в Арденнах, де описано стратотипові розрізи цих відкладів.

Рельєф

Арденни — низькі гори, що складаються з опуклих, коротких хребтів гірських і плато висотою 350–600 м, укритих густими лісами й чагарниками. Виділяють низькі й високі Арденни. Високі Арденни лежать у північно-східній частині Бельгії, біля кордону державного з Німеччиною, вони включають найвищу точку Арденн, усієї Бельгії та Бенілюксу взагалі — гору Ботранж (Сіньяль-де-Ботранж; висота — 694 м), а також гори Вайсер Штайн (висота — 693 м) і Барак-Мішель (висота — 674 м). Центральна частина Арденн — район поширення карсту. Є карстові печери й торф’яники.

Корисні копалини

У передовому прогині перед Арденнами сформувалися багаті поклади вугілля кам’яного, інтенсивно експлуатовані в 19–20 ст., зокрема 1829 видуботок кам’яного вугілля становив 1,26 млн т. Від середини 20 ст. родовища вугілля, залізної руди, будівельних матеріалів не розробляються. Відомі також родовища корисних копалин — червоного й білого мармуру, вапняку, каоліну. Є невеликі поклади баритових і свинцево-цинкових руд.

Основне значення в Арденнах мають багаті родовища вод мінеральних, серед яких Спа, Шеврон, Вербомонт-Фер’є та інші. Мінеральні води Спа використовують як лікувальні від 1335.

Ґрунти

Представлені кам’янисті, підзолисті, піщані та суглинкові ґрунти ґрунти.

Гідрографія

Через Арденни тече річка Маас та її притоки Самбра, Семуа, Сормон, які, прорізавши шлях у масивних вапняках, утворили долини.

На р. Жілепп створено водосховища. У передгір’ї — болота.

Клімат

Клімат помірний приморський. Середня температура січня — –1 °С, липня — +14 °С. Кількість опадів — від 1000 до 1500 мм на рік, узимку випадає сніг.

Рослинний і тваринний світ світ

Схили гір вкрито густими природними дібровами й буковими лісами, заростями чагарників ліщина, падуб, бузина) із домішками сосни. Є штучні насадження хвойних порід. У лісах водяться кабани, олені, ліси, зайці, вивірки.

Населення

Арденни належить до малозаселених депопуляційних регіонів Західної Європи. Найбільші міста — Верв’є в Бельгії (55,6 тис. осіб; 2020, оцінка) і Шарлевіль-Мезьєр у Франції (47,2 тис. осіб; 2020, оцінка). Значна частина населення Арденн проживає в містечках із чисельністю жителів від 3 до 10 тис. осіб.

Господарство

У французькій частині Арденн розташована атомна електростанція Шо, у бельгійській — гідроакумулювальна електростанція Коо-Труа-Понт. Міста Намюр, Дінан, Івуар, Мальмеді та абатство Нотр-Дам-де-Сен-Ремі — центри пивоваріння.

Населення займається вирощуванням великої рогатої худоби тощо.

Основа економіки населених пунктів Арденн — невиробнича сфера. У м. Верв’є функціонує Валлонське водне товариство (Société wallonne des Eaux) — підприємство з водопостачання і водовідведення в регіоні Валлонія. У м. Шарлевіль-Мезьєрі — Національне агентство Франції з документів зі спеціальним захистом.

Туризм, культура, спорт

В Арденнах розвинений туризм, зокрема курортно-лікувальний, екологічний, спортивний, спелеологічний, гастрономічний. Добре вивчено Отонські печери (інша назва — Печери 1001 ночі), відомі великими сталактитами і сталагмітами, печеру Лурет-Рошфор біля м. Рошфор, печери Нептуна з підземним озером та водоспадом біля м. Кувена, які використовують як туристичні об’єкти.

У м. Шарлевіль-Мезьєрі проводять Світовий фестиваль лялькових театрів (з 1961), у м. Сен-Юбер — мисливський фестиваль (від 18 ст., як фольклорне свято — з 1965), у м. Спа — фестиваль франкофонної пісні (з 1994). На трасі Спа-Франкоршам проходить один з етапів Формули-1 — Гран-прі Бельгії.

Література

  1. Страны и народы: в 20 т. / Отв. ред. В. П. Максаковский.Москва : Мысль, 1979. Т. 11 386 с.
  2. Boulanger P.-M., Lambert A. La Dynamique d’un développement non durable: le Borinage de 1750 à 1990 // Espace, populations, sociétés. 2001. № 3. P. 311–324.
  3. Акимова В. В., Елманова Д. С. Географические особенности социально дифференциации современного бельгийского общества // Известия Российской академии наук. Серия географическая. 2014. № 6. С. 40–52.
  4. Beevor A. Ardennes 1944. Le va-tout de Hitler. Paris : Calmann-Lévy, 2015. 568 p.
  5. DemeyTh. Sur les traces du diamant noir: Histoire du bassin minier franco-belgo. Bruxelles : Guides Badeaux, 2016. 645 p.
  6. Landscapes and Landforms of Belgium and Luxembourg / Ed. by A. Demoulin. Cham : Springer, 2018. 424 p.

Автор ВУЕ

І. Г. Савчук


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Савчук І. Г. Арденни // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Арденни (дата звернення: 8.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
26.11.2020

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶