Аронець, Василь Володимирович
Ароне́ць, Васи́ль Володи́мирович (04.09.1936, с. Видинів, тепер Коломийського району Івано-Франківської області, Україна — 17.11.1994, м. Косів, Україна) — художник декоративно-ужиткового мистецтва, скульптор-кераміст.
|
Аронець, Василь Володимирович | |
|---|---|
| Народження | 04.09.1936 |
| Місце народження | Видинів |
| Смерть | 17.11.1994 |
| Місце смерті | Косів |
| Напрями діяльності | декоративно-ужиткове мистецтво, керамічна скульптура |
| Традиція/школа | косівська кераміка |
Життєпис
Після закінчення 7-річної школи (1951) навчався й працював у керамічному цеху при артілі імені Т. Шевченка в м. Косові.
У 1959–1963 працював на Косівській фабриці художніх виробів. 1964 закінчив відділення кераміки Косівського училища прикладного мистецтва (тепер Косівський інститут прикладного та декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв), у 1966–1980 — навчальний майстер, викладач училища. Згодом — співробітник Косівського художньо-виробничого об’єднання «Гуцульщина» (створене в 1967). Член Спілки художників України (1968).
На громадських засадах викладав у Народному університеті образотворчого мистецтва при Соколівському народному домі (с. Соколівка Косівського району Івано-Франківської області).
Персональні виставки митця проходили в містах Коломиї, Косові, Івано-Франківську. Брав участь у республіканських, всесоюзних і міжнародних виставках.
Творчість
Розвивав традиції гуцульської кераміки. Майстер керамічної скульптури, продовжував традиції класиків косівської кераміки. Використовував шамот, майоліку, ангоби, кольоровий бісер.
Автор скульптурних композицій «Ватаг», «Гуцульська родина», «Вечорниці», «Гуцульське весілля», «Троїста музика», «Тече вода з-під явора», «Аркан», «Баранчики», «Гуцулка», гуцульські керамічні шахи та ін. На шевченківські теми виконав скульптуру «І виріс я на чужині…» та скульптурну композицію «Мені тринадцятий минало…» (обидві — 1963).
Серед творів також народні дитячі іграшки, сервізи («Кавовий»; 1962) тощо. Твори експонуються в музеях міст Києва, Львова, Івано-Франківська.
Визнання і нагороди
Нагороджений дипломом і медаллю лауреата Всесоюзної виставки творів самодіяльних художників і народних майстрів (1967), золотою медаллю (1971).
У м. Івано-Франківську іменем Аронця названо вулицю (2019).
Література
- Найден О. Українська народна іграшка. Семантика пластичних форм // Народне мистецтво. 2004. № 3–4. С. 10–11.
- Івашків Г. Шевченкіана в українській кераміці ХІХ — початку ХХІ століття // Народознавчі зошити. 2014. № 6 (120). С. 1165–1188.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Аронець, Василь Володимирович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аронець, Василь Володимирович (дата звернення: 11.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 06.02.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
