Архівно-бібліотечна секція Всеукраїнського комітету охорони пам’яток мистецтва і старовини
Архі́вно-бібліоте́чна се́кція Всеукраї́нського коміте́ту охоро́ни па́м’яток мисте́цтва і старовини́ — перший радянський державний орган управління архівною справою в Україні. Створена в січні 1919 у м. Харкові.
Історична довідка
Секцію створено з метою централізації архівної справи, організації обліку і раціонального комплектування архівів; збирання відомостей про документи українського походження в зарубіжних архівах; здійснення контролю за відбором документів на постійне зберігання; популяризації архівної справи, організації підготовки кадрів для архівних установ.
Правовою підставою для роботи архівно-бібліотечної секції у м. Києві став Декрет «Про передачу історичних та художніх цінностей у відання Народного комісаріату освіти» від 03.04.1919, який встановив державну власність на архівні документи і забороняв будь-яке їх знищення без дозволу НКО УСРР в особі Архівно-бібліотечної секції ВУКОМПИСу. На секцію покладалася відповідальність за реєстрацію, збирання, упорядкування, наукове опрацювання архівних документів, а також завідування всіма архівами (державними, науковими, приватними, революційними), організацію підготовки кадрів для установ, розроблення положень, правил, інструкцій з архівної справи.
Упродовж лютого — березня 1919 секцію очолював В. Барвінський, після переїзду радянського уряду в м. Київ (з квітня 1919) — В. Модзалевський.
Структура та діяльність
Структурні підрозділи (підсекції): реєстраційно-охоронна й контрольна (для огляду, охорони, ремонту, будівництва архівних приміщень, завідувач — О. Соловйов); описова (для описування, каталогізації, укладання бібліографії, організації бібліотеки, опрацювання архівних документів, зав. — В. Міяковський); інструкційна (для складання інструкцій і правил з архівної справи, координації діяльності иісцевих установ, зав. — М. Аргамаков); популяризаторська (для популяризації архівних видань, архівної справи, підготовки матеріалів до друку, влаштування лекцій, курсів, виставок, зав. – В. Модзалевський).
З ініціативи В. Модзалевського Архівно-бібліотечна секція ВУКОПМИСу підготувала проект загальнодержавної архівної реформи, особливістю якого була ідея створення єдиного державного архівного фонду (з секційним поділом), організації центрального Всеукраїнського головного архіву — основного сховища для частини сукупного архівного фонду загальноукраїнського характеру та навчальних закладів для підготовки архівістів у столиці та університетських містах.
Адміністративними органами в галузі архівної справи мали стати Центральне архівне управління у м. Києві та губернські архівні управління на місцях.
Робота секції під керівництвом Модзалевського зосереджувалася на розробленні низки проектів законодавчих положень, нобхідних для проведення архівної реформи: «Проекту положення про Всеукраїнський Головний Архів» та пояснювальної записки до нього, «Проекту штатів Всеукраїнського Головного архіву», «Положення про заснування Губернських Архівів» та проектів їхніх штатів, інструкцій про впорядкування й описування архівних документів, про використання архівної інформації.
Концепція архівної реформи передбачала організацію мережі спеціальних навчальних закладів. При ВДА передбачалося зансувати Головний архівний інститут для підготовки архівістів і копіювальників давніх актів; при губернських загальних архівах в університетських містах (щоб уникнути труднощів з викладацьким складом) — обласні архівні інститути. В такий спосіб, на думку Модзалевського, створювалися умови для забезпечення центральних і місцевих архівних установ фахівцями відповідної кваліфікації. Однак перспективне дослідження кадрових потреб архівів не проводилося, та й фінансування на втілення цієї ідеї не було.
Перші накази по архівно-бібліотечній секції зобов'язували всі державні, громадські установи, а також приватних осіб зареєструвати впродовж двох тижнів у секції свої архіви. За секцією закріплювалося право надавати доступ до архівної інформації. Відтак було розроблено інструкції щодо користування архівними матеріалами приватних осіб, про видавання копій з документів, що зберігаються в архівів, про упорядкування, розбирання, розміщення, описування архівів. Розпочалася робота над складанням переліку документів усіх відомств із зазначенням термінів зберігання (від 10 до 50 років) і умов передавання їх на державне зберігання. На практиці було започатковано створення державного архівного фонду: складено інвентарні описи, розпочато наукове описування справ Цензурного комітету, при Архівно-бібліотечній секції засновувався Літературно-історичний архів для зберігання документів особового походження. Позитивні результати для збереження архівних документів ліквідованих київських установ мало заснування Українського головного архіву (червень — липень 1919).
Література
- Матяш І. Архівна наука і освіта Україні 1920-1930-х років. Київ, 2000. С. 83–139. Архівознавство / За заг. ред. Я. Калакури, І. Матяш. 2-ге вид., випр. і допов. Київ : Видавничий дім «КМ Академія», 2002. 356 с.
- Московченко Н. Правові засади розвитку архівної справи в Україні (1919 –1932 рр.) // Студії з архівної справи та документознавства. 2004. Т. 11. С. 5–12.
- Матяш І. Архівно-бібліотечна секція Всеукраїнського комітету охорони пам’яток мистецтва і старовини // Українська архівна енциклопедія / Ред. кол.: І. Б. Матяш, І. Н. Войцехівська, Л. А. Дубровіна та ін. Київ, 2008. С. 152–153.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Матяш І. Б. Архівно-бібліотечна секція Всеукраїнського комітету охорони пам’яток мистецтва і старовини // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Архівно-бібліотечна секція Всеукраїнського комітету охорони пам’яток мистецтва і старовини (дата звернення: 7.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 11.05.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
