Барвінський, Віктор Олександрович
Барві́нський, Ві́ктор Олекса́ндрович (09.11.1885, с. Базаліївка, тепер Чугуївського району Харківської області, Україна — близько 1940, Тайшетлаг, Іркутська область, тепер Росія) — історик, архівіст.
|
Барвінський, Віктор Олександрович | |
|---|---|
| Народження | 09.11.1885 |
| Місце народження | Базаліївка |
| Смерть | 1940(?) |
| Місце смерті | Тайшетлаг |
| Alma mater | Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна |
| Напрями діяльності | політика, право, видавнича справа, література |
Життєпис
Народився в сім’ї сільського вчителя. 1904 закінчив Другу харківську чоловічу гімназію. 1904–1909 навчався на історико-філологічному факультеті Харківського університету (тепер Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна). Отримав золоту медаль за дипломне дослідження «Селяни в Лівобережній Україні 17–18 ст.» (науковий керівник — Д. Багалій).
Залишений на кафедрі російської історії для підготовки до професорського звання. 1915–1919 — помічник бібліотекаря, з 1919 — приват-доцент Харківського університету.
Того ж року очолив архівно-бібліотечну секцію Всеукраїнського комітету охорони пам’яток мистецтва. Приват-доцент, професор в установах-правонаступницях Харківського університету після його реорганізації — Академії теоретичних знань (1920–1921) і Харківському інституті народної освіти (ХІНО; 1921–1924).
Від 1922 — дійсний член Науково-дослідної кафедри історії української культури при ХІНО (з 1929 — Науково-дослідний інститут історії української культури імені академіка Дмитра Багалія, ліквідовано 1934). Очолював підсекцію історії України в її складі (1923–1926).
З 1921 працював у Центральному архівному управлінні (ЦАУ) УСРР. 1921–1925 — завідувач відділу архівознавства архівно-бібліотечної секції Всеукраїнського комітету охорони пам’яток мистецтва та старовини (орган-правонаступник архівно-бібліотечної секції Всеукраїнського комітету охорони пам’яток мистецтва, якою керував від 1919). Керівник відділу архівознавства ЦАУ (1924–1927).
Водночас 1922–1929 — помічник старшого бібліотекаря Центральної науково-навчальної бібліотеки в м. Харкові (колишня університетська бібліотека), 1926–1927 — позаштатний співробітник Комісії для виучування західноруського та українського права при Всеукраїнській академії наук (тепер Національна академія наук України).
З 1929 — у Харківському центральному історичному архіві.
1931 на 2-му Всеукраїнському з’їзді архівних працівників Барвінського й низку інших харківських і київських архівістів обвинуватили у «просуванні буржуазних історичних концепцій».
1932 очолив заснований у результаті реорганізації Всеукраїнський центральний архів давніх актів у м. Харкові. Працював старшим науковим співробітником цієї установи. 1933 — позаштатний професор відновленого Харківського державного університету (тепер Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна).
Член Харківського історико-філологічного товариства і Полтавської губернської ученої архівної комісії (див. Архівні губернські комісії).
1934 звільнений з усіх посад.
Улітку 1937 заарештований. 26.08.1937 засуджений до 10 років виправно-трудових таборів. У лютому 1940 розгляд справи поновлено у зв’язку з браком доказів. Під час перегляду справи виявлено, що засуджений помер. 30.12.1940 справу закрито через смерть обвинуваченого. Точна дата смерті невідома. Реабілітовано 1959 постановою Президії Харківського обласного суду.
Наукова діяльність
У 1910-х — 1920-х досліджував питання економічної історії Гетьманщини. У 1920-х — на початку 1930-х підготував праці з історії й теорії архівної справи, більшість із яких надруковано в журналах «Архівна справа», «Радянський архів», «Архів Радянської України».
Праці
- Крестьяне в Левобережной Украине в XVII–XVIII вв. // Записки Харьковского университета. 1909. № 1. С. 1–116; № 2. С. 117–211; № 3. С. 212–296.
- Короткий нарис історії архівної справи на Україні та діяльності Укрцентрархіва за 1924 р. // Архівна справа. 1925. Кн 1. С. 45–72.
- Українські архівні фонди в межах Р.С.Ф.Р.Р. // Архівна справа. 1925. Кн. 1. С. 34–44. (у співавт.).
- Замітки до історії мануфактури в Лівобережній Україні XVIII ст. // Науковий збірник Харківської науково-дослідної кафедри історії української культури. 1926. № 2–3. С. 117–124.
- До історії архівної справи в гетьманщині за часів Розумовського // Радянський архів. 1931. № 2. С. 28–31.
- Всеукраїнський центральний архів стародавніх актів у Харкові: історія та короткий огляд фондів // Архів Радянської України. 1932. № 6. С. 83–100. (у співавт.).
Джерела
- Дело В. А. Барвинского / Сост. О. Л. Рябченко // Харківський історіографічний збірник. 1995. Вип. 1. С. 111–118.
Література
- Бутич І., Коваль О. Барвінський Віктор Олександрович // Українські архівісти : в 3 вип. Київ : Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України, 1999. Вип. 1. С. 51–52.
- Маслійчук В. Віктор Барвінський, історик Гетьманщини // Січеславський альманах. 2005. Вип. 1. С. 44–46.
- Глибицька С. Історик та архівіст Віктор Барвінськийі бібліотека Харківського університету // Бібліотечний форум: історія, теорія і практика. 2022. № 2 (28). С. 49–52.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Барвінський, Віктор Олександрович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Барвінський, Віктор Олександрович (дата звернення: 6.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 22.08.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
