Архівологія
Архіволо́гія, архі́вне джерелозна́вство — наукова галузь знань на стику джерелознавства історичного та архівознавства, що досліджує процеси документування, виявляє і розпрацьовує найважливіші комплекси джерел з історії архівів та архівної справи (описи, каталоги, путівники, справи, фонди, колекції, архіви, проекти архівних законів тощо).
Історична довідка
Співробітники Міжнародного бібліографічного інституту в 1895–1905 займалися проблемами документування в різних галузях людських знань, розуміючи «документування» як організацію використання всього комплексу письмових чи графічних джерел, представлених різними документами, переважно друкованими текстами.
До оформлення архівології як наукової дисципліни долучився професор паризької Школи хартій Ж.-М. Жирі, який обґрунтував формування теоретичної дисципліни, що вивчала би письмові документи всіх країн і народів.
Термін «архівологія» для означення архівної науки в 1960-х використав учений І. Перотен (Франція).
Виокремлення цієї дисципліни як субдисципліни архівознавства обґрунтували в 1980–1990-х професори Московського історико-архівного інституту: С. Шмідт (1922–2013), В. Кабанов (1934–2002) та Є. Старостін (1935-2011). Шмідт висловив думку про виокремлення конкретної історичної дисципліни, покликаної вивчати джерела з історії архівів та історії археографії — архівного джерелознавства. Кабанов окреслив предмет «архівного джерелознавства» на підставі способу виробництва документа («письмовий» — антитеза «друкованому»). Старостін обґрунтував завдання архівології: має вивчати всю систему «джерелостворювальних» чинників, досліджувати всі аспекти документування людського досвіду.
Методологія
Дослідження аспектів документування людського досвіду в архівології передбачає пошук відповідей на питання:
- як ішов процес документування;
- яка роль у ньому державного і приватного сектора;
- чому і як збереглося конкретне джерело, комплекс документів, архів, бібліотека, музей та ін.;
- які історичні пам’ятки мали би бути, проте не збереглися;
- як впливає розвиток інформаційних технологій на збереженість документальної пам’яті суспільства;
- до якого типу письмової (архівної) цивілізації варто віднести те чи те суспільство.
Найближче до розроблення методології архівології підійшов Є. Старостін. Завдання фахівця в галузі архівології вбачав у тому, щоб виділити як загальні ознаки, властиві всім, без винятку людським суспільствам, так і особливості, притаманні окремим країнам, конкретним типам цивілізацій.
Значення
Архівологія має виняткове значення для правильного прочитання джерел. Перебуває на стадії формування, має тісні взаємозв’язки з джерелознавством, бібліотекознавством, музеєзнавством, краєзнавством та іншими історичними дисциплінами.
Додатково
Термін «архівологія» має різночитання. Так, у 1960-х Ів Перотен пропонував архівологією називати власне архівну науку; В. Банасюкевич, А. Єлпатьєвський, М. Ларін ототожнювали поняття «архівологія», «архівістика», «архівознавство».
Література
- Старостин Е. В., Чудиновских В. А. Архивы и архивное дело в зарубежных странах. Свердловск, 1991. С. 8–10.
- Старостин Е. В. Как рождался термин «архивное источниковедение» // Документ. Архив. История. Современность. 2000. Вып. 2. С. 17–20.
- Старостін Є. Архівологія // Українська архівна енциклопедія / Ред. кол.: І. Б. Матяш, І. Н. Войцехівська, Л. А. Дубровіна та ін. Київ, 2008. С. 159.
- Матяш І. Спроби розширення змісту понять «архівна наука» на початку XXI ст. // #Архівознавство: теоретичні засади. Київ : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2018. С. 54–56.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Матяш І. Б. Архівологія // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Архівологія (дата звернення: 6.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 15.06.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
