Архієрей
Архієрéй (грец. грец. ἀρχιερεύς — первосвященик, старший священик) — у християнстві — священник третього ступеня церковної ієрархії, вищого за дияконський та пресвітерський. Керує церковними справами в єпархії. Часом термін уживається як синонім до понять «єпископ», «архіпастир».
Характеристика
У Новому Завіті архієреєм («Первосвящеником за чином Мелхиседековим») найменовано Ісуса Христа (Євр. 5:10; 6:20), що відображено в іконографії у канонічному образі «Христос Великий Архієрей». Вважається, що благодать, прийнята від Ісуса Христа, передана апостолами шляхом хіротонії першим архієреям, а через них, протягом сторічь, — всьому кліру. Так у церкві здійснюється благодатна спадкоємність («апостольська спадковість»).
У православ’ї штат архієреїв формується виключно з чорного духовенства. У сер. 7 ст. закріплюється уявлення про безшлюбність архієрея (12-те і 48-ме Правила Трулльського собору та 12-те правило Константинопольського VI Вселенського собору). Висвята в архієреї відбувається соборно: за 1-м Апостольським правилом, єпископа поставляють два або три єпископи, а за правилом 60-го Карфагенського помісного собору (318) — не менше трьох. У своїй єпархії архієрей керує життям усіх храмів та монастирів, хіротонізує пресвітерів, дияконів та іподияконів. Священик може вершити богослужіння тільки з благословення свого правлячого архієрея; його ім’я згадують за богослужінням у всій єпархії. Помісний собор архієреїв обирає першоієрея, патріарха. Знищення інституту архієрейства означає поступове припинення церковного життя.
У католицизмі місія церкви розглядається як «sacerdotium» — жертвенне служіння, і архієрей повинен забезпечити його бездоганність. Особливий статус надається Римському архієреєві — Папі Римському — як наміснику Ісуса Христа й очільнику Католицької церкви.
У протестантизмі, де церковне служіння розуміється як «ministerium» — обслуговування общини, а єпископів обирає громада, поняття «апостольської спадковості» відмінено, хоча подекуди зберігається повнота архієрейської духовної влади (лютеранство, англіканство). Роль архієрея тут зазвичай зводиться до інспектування інших єпархій. Майже всюди поновлено право архієрея на шлюб.
Література
- Лінч Дж. Середньовічна церква. Коротка історія / Пер. з англ. В. Шовкуна. Київ : Основи, 1994. 492 с.
- Лебедев А. П. Духовенство древней Вселенской церкви: от времен апостольских до Х века / Под науч. ред. М. А. Морозова. 3-е изд. испр. Санкт-Петербург : Издательство Олега Абышко, 2006. 448 с.
- Книга правил святих апостолів, Вселенських і Помісних соборів, і святих Отців / Пер. С. Чокалюка. Київ : Видання Київської Патріархії УПЦ КП, 2008. 367 с.
- Тарасенко О. Колективний портрет чернігівських правлячих архієреїв ХІХ – початку ХХ ст. // Сіверянський літопис. 2015. № 1. С. 78–88.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Харьковщенко Є. А. Архієрей // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Архієрей (дата звернення: 4.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 11.08.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів