Асиметрія
Асиме́трія (грец. ἀσυμμετρία — неспівмірність, невідповідність, від грец. α… — заперечний префікс і грец. συμμετρία — співмірність) — у загальному розумінні — відсутність або порушення симетрії.
Багатозначний термін:
1) У геометрії — асиметричною є фігура, яка не має жодних елементів симeтpії, тобто не може суміщатися з собою ніякими операціями симетрії, крім одиничної — формальної операції, коли вона залишається на місці.
3) Асиметрія в міжнародних відносинах
4) У мистецтві — один із різновидів композиції, коли її елементи мають нерівнозначні функції; підпорядкування частини цілому. Асиметрія — передумова динамічної побудови композиції, мальовничості форм. Як художній прийом характерна для мистецтва бароко, рококо, романтизму, імпресіонізму. Приклади асиметричної побудови композиції картини: «Останній день Помпеї» К. Брюллова, «Роздолля» О. Дейнеки. Більшість симетричних об’єктів (композицій) теж включають асиметричні елементи. Асиметричні вирішення поширилися також в архітектурі (житлові райони Сріблястий у м. Львові, 1975–1978; Вигурівщина-Троєщина у м. Києві, 1984–1987, та ін.).
5) У дизайні одягу — прийом композиційного вирішення моделей, коли окремі деталі, шви тощо розташовані несиметрично. Може доповнюватися використанням різних тканин, відмінних за кольором і фактурою, аксесуарами. Усі деталі такої композиції мають виглядати гармонійно, асиметрія мусить бути врівноважена. Надає образу екстравагантності. Вдало скомпонована асиметрія допомогає візуально скорегувати недоліки фігури.
