Атомізація соціальна
Атоміза́ція соціа́льна (від грец. аtomos — неподільний) — багатозначний термін:
1) підхід, згідно з яким будь-які об’єкти, явища, процеси і властивості мають дискретний характер і можуть бути зведені до простих, базових елементів — кінцевих одиниць соціальної реальності;
2) суспільне явище, суть якого полягає у розриві соціальних зв’язків (дружніх, родинних, сусідських та ін.), характерне для первинних соціальних груп і традиційних суспільних систем;
3) процес становлення ізольованого індивіда, соціальні контакти, зв’язки та відносини котрого носять переважно знеособлений та формально-раціональний характер.
Соціальна атомізація характеризується амбівалентністю. З одного боку, вона відбиває роз’єднання та егоїстичне відокремлення людей, розходження їхніх приватних інтересів, послаблення і розпад особистих і групових зв’язків. З іншого боку — пов’язана з набуттям людиною самостійної сфери діяльності та приватного життя, формуванням особистої самосвідомості, звільненням від прямих залежностей, стереотипів колективної свідомості, групових забобонів і контролю.
Історична довідка
Атомізацію соціальну вперше теоретично осмислив філософ Т. Гоббс. На його думку, лише стримуюча діяльність держави інтегрує роз’єднаних і природно ворожих один одному людей і перешкоджає розпаленню «війни всіх проти всіх». Ця ідея розвинена в роботах Дж. Лока, А. Сміта, Г. Гегеля.
У 18–20 ст. соціальна філософія і соціологія пов’язували виникнення соціальної атомізації з переходом від традиційних суспільств, згуртованих безпосередньо-особистими зв’язками (кровноспорідненими, родинними, общинними та ін.), до суспільств сучасного типу, де панують опосередковані зв’язки (товарно-грошові, абстрактно-символічні та ін.).
Ця концепція атомізації розвинута у працях соціологів Ф. Тенніса, Г. Маркузе, М. Горкгаймера, Е. Фромма та ін.
У 20–21 ст. постали нові прояви соціальної атомізації. Їх проаналізовано в концепціях «нової» індивідуалізації, глобалізації та постіндустріального інформаційного суспільства.
- У концепції «нової» індивідуалізації соціальна атомізація пов’язується з тенденцією членів розвинених суспільств стреміти до приватного буття поза традиційними великими суспільними групами — класами, прошарками, верствами.
- У концепції глобалізації фіксується виникнення космополітичних кочових «нових еліт», котрі втрачають національні, регіональні та місцеві відповідності.
- У концепції постіндустріального інформаційного суспільства описана тенденція стрімкого розповсюдження новітніх інформаційно-комп’ютерних технологій, які породжують новий вид самотності та соціальної самоізоляції індивідів.
Функціональний опис
Соціальний зміст соціальної атомізації полягає в переході від т. зв. традиційних суспільств (первісної общини, рабовласницького і феодального суспільства) до суспільства сучасного, що базується на уречевлених товарно-грошових відносинах. Такі відносини проникають в усі сфери міжлюдських взаємин, підпорядковуючи їх законам ринкової калькуляції. Відтак порушуються і навіть руйнуються шляхи і способи включення індивіда в професійні, територіальні, соціокультурні й інші спільноти, він відособлюється від інших людей і суспільного життя, від цінностей культури, моралі, політики, сусідства тощо. Ці процеси загострюються в перехідні періоди історичного розвитку, а також у часи криз і катастроф, коли в суспільстві наростає зневіра в державній владі.
Атомізація соціальна часто супроводжується недотриманням законності, зростанням злочинності, антигромадською поведінкою, наркоманією, хабарництвом й іншими негативними соціальними явищами. Наприклад, в Україні, як і в інших країнах колишнього СРСР, цей процес інтенсифікувався в період системної кризи — переходу від тоталітарно-адміністративної до демократичної системи на основі ринкових соціально-економічних відносин.
Гранична та однобока атомізація (без компоненти природної індивідуалізації) властива неструктурованим масовим суспільствам. Люди випадають із традиційних мереж соціальної організації, атомарна ізоляція породжує масове почуття особистої неспроможності та соціальної незахищеності. Таку атомізацію Х. Арендт назвала «передтоталітарною».
У сучасний період швидкого розповсюдження інформаційно-комунікаційних технологій, соціальна атомізація набуває нових специфічних форм: жива взаємодія індивідів замінюється відособленим віртуальним спілкуванням через соціальні мережі.
Значення
Явище соціальної атомізації впродовж 19–20 ст. зазнало гострої критичної оцінки в західній соціології з боку представників різних наукових напрямів. Наприклад, К. Маркс, протиставляв атомізації, яка призводить до відчуження особистості в експлуататорському суспільстві, класовий інтерес і солідарність. X. Арендт і М. Фуко вбачали причини тоталітаризму в руйнуванні традиційної структури середньовіччя, а також у зростанні соціальної роз’єднаності людей в епоху модерна.
Із зростанням інтересу до проблем прав людини інтерпретації атомізації соціальної переглядаються; образ індивіда-одинака асоціюється з розвиненими суспільними відносинами. У концепції громадянського суспільства різні форми соціальних зв’язків для окремої особистості — лише засіб для досягнення цілей, тобто зовнішня необхідність.
Література
- Рассел Б. История западной философии. Ростов-на-Дону : Феникс, 2002. 992с.
- Теоретическая социология. Антология : в 2 частях / Пер. с англ., фр., нем.; сост. С. П. Беньковская. Москва : Книжный дом «Университет», 2002. Ч. 2. 424 с.
- Гурвич Д. А. Философия и социология права. Избр. произ. Санкт-Петербург : Издательский дом Санкт-Петербургского государственного университета, 2004. 848с.
- Абдула А. Атомізм і суспільний договір // Вісник Львівського університету. 2018. Вип.17 . С. 9–14.
- Туленков М. В. Теоретико-методологічні основи організаційної взаємодії в соціальному управлінні. Київ : Каравелла, 2018. 512 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Туленков М. В. Атомізація соціальна // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Атомізація соціальна (дата звернення: 30.04.2024).
Оприлюднено: 06.09.2019
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
