Атхарваведа

Атхарваведа. Сторінка тексту

Атхарваве́да (санскр. अथर्ववेद — веда Атхарванів, веда заклинань) — одна з 4-х ведійських (див. Веди) сангіт, частина корпусу священних текстів, що належать до одкровення індуїзму (шруті).

Хронологія

Датують початком 1 тис. до н. е. Атхарваведа склалася пізніше за Ріґведу й Самаведу, проте питання її хронології відносно Яджурведи залишається нерозв’язаним. Досить пізно була включена до канону ведійських текстів. Закони Ману («Ману-смриті»), укладання яких було завершене у перші століття н. е., згадують лише 3 веди: Ріґведу, Самаведу та Яджурведу. Ці веди об’єднували під назвою «траї відья» (санскрит त्रयी विद्या — потрійне знання). Деякі брагмáни дотепер не вважають Атхарваведу «справжньою» ведою.

Структура

Складається з 20 книг, що містять бл. 6000 або бл. 6500 віршів (залежно від редакції веди, яких збереглося дві).

Первісна назва веди — «Атхарва» або «Атхарванґіраса» [Атхарван та Анґірас — імена двох міфічних риші (санскр. ऋषि — віщун, мудрець), засновників родів Атхарванів та Анґірасів].

Заклинання Атхарваведи, спрямовані на досягнення добрих задумів (аналог «білої» магії), традиція приписує Атхарванам (названі «атхарванами»), а спрямовані на злі цілі («чорна» магія) — Анґірасам (названі «анґірасами»).

Зміст

З огляду на зміст, Атхарваведа є найменш залежною від Ріґведи (у порівнянні з Самаведою та Яджурведою).

Зміст Атхарваведи складають замовляння проти хвороб, демонів і чаклунів, що їх викликають; проти ворогів, отруйних змій та всіляких небезпек; замовляння на народження гарних нащадків, досягнення добробуту, влади, тривалого життя, щастя у шлюбі; любовні замовляння тощо.

Атхарваведа містить також світоспоглядальні й космогонічні гімни (можливо, також підпорядковані магічним цілям), у яких розвинуто ідею універсального начала, що лежить в основі всіх явищ.

На відміну від Ріґведи, гімни якої переважно є високою релігійною поезією, спрямованою на уславлення божеств, від волі яких залежить доля людини, в Атхарваведі магічний елемент майже цілком витісняє релігійний, а згадані божества підвладні заклинателю, який володіє магічною технікою. Якщо гімни Ріґведи здебільшого пов’язані зі складними ритуалами, що вимагали участі багатьох жерців і мали характер колективних свят, то ритуали Атхарваведи — переважно домашні обряди, здійснювані біля родинного вогнища.

Традиція співвіднесла Атхарваведу з функціями домашнього (сімейного) жерця пурогіти, а згодом — жерця-брагмана, котрий керував жертвоприношенням і виправляв допущені під час нього помилки за допомогою заклинань веди.

Значення

Атхарваведа унікальна тим, що значно більшою мірою, ніж решта самгіт, увібрала в себе народні вірування арійського (див. Арії) та доарійського населення Індії, стала багатим джерелом вивчення побуту, потреб, світогляду давньоіндійського суспільства.

В Атхарваведі закладені витоки індійської медицини, психології, астрономії.

Джерела

Англ. перекл. —

  • Atharva-Veda Saṁhitā. Sanskrit Text, English Translation, Notes & Index of Verses according to the Translation of W.D. Whitney and Bhāṣya of Sāyaṇācārya [including 20th Kāṇḍa] : in 3 vol. / Ed. by K. L. Joshi. Delhi : Parimal Publications, 2000. Vol. I: Kāṇḍas 1–6. 670 p.; Vol. II: Kāṇḍas 7–13. 606 p.; Vol. III: Kāṇḍas 14–20. 719 p.

Рос. перекл. —

  • Атхарваведа (Шаунака) / Пер. Т. Я. Елизаренковой : в 3-х т. Москва : «Восточная литература» РАН, 2005–2010. Т. 1: Книги I–VII. 2005. 573 с.; Т. 2: Книги VIII–XII. 2007. 293 с.; Т. 3: Книги XIII–XIX. 2010. 231 c.

Укр. перекл. —

  • Голоси Стародавньої Індії: Антологія давньоіндійської літератури / Пер. із санскр. П. Ріттер. Київ : Дніпро, 1982. 351 с.

Література

  1. Bloomfield M. The Atharvaveda. Strassburg : Verlag von Karl J. Trübner, 1899. 136 p.
  2. Karambelkar V. W. The Atharvavedic Civilization: Its Place in the Indo-Aryan Culture. Nagpur : Nagpur University, 1959. 315 p.
  3. Parpola A. The Roots of Hinduism: The Early Aryans and the Indus Civilization. Oxford: Oxford University Press, 2015. 363 p.

Автор ВУЕ

О. А. Луцишина


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Луцишина О. А. Атхарваведа // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Атхарваведа (дата звернення: 1.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
12.09.2020

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶