Аугсбурзький релігійний мир
Аугсбу́рзький релігі́йний мир — домовленість, компромісна угода, укладена 25.09.1555 на Аугсбурзькому рейхстазі між католицькими і протестантськими (лютеранськими) суб’єктами Священної Римської імперії та імператором Карлом V Габсбургом (від імені якого діяв римський король Фердинанд І).
Характеристика
Аугсбурзький релігійний мир спромігся подолати політичну кризу в імперії, спричинену релігійними протистояннями Реформації, й на певний час встановив мир у Центральній Європі. Ним визнано лютеранство легітимною, рівноправною з католицизмом конфесією, оголошено амністію усім засудженим за сповідання лютеранської віри, припинено юрисдикцію католицьких церковних судів над лютеранами. Було закріплено право на вибір віросповідання для імперських станів (курфюрстів, князів, вільних містян, лицарів). У вільних містах гарантовано рівні права католиків і лютеран на відправи релігійного культу.
Піддані імперських князів і лицарів не отримали права на вибір віросповідання (упроваджено принцип «чиє володіння, того й віра», лат. «cujus regio, ejus religio»).
Угода не окреслювала чітких конфесійних критеріїв лютеранства (до лютеран віднесені усі віряни, які визнавали «Аугсбурзьке сповідання» 1530, та «віросповідно споріднені з ними» особи), що відкрило можливість легітимного існування й кальвіністам (див. Кальвінізм).
Значення
Умови Аугсбурзького релігійного миру отримали статус імперського закону, склали основу державного ладу імперії у Новий час і забезпечили тимчасове відновлення політичної єдності й стабільності в Німеччині (до поч. 17 ст.) після періоду тривалих воєн. Аугсбурзька угода вперше в історії Європи виробила й закріпила принципи мирного співіснування різних християнських конфесій у межах держави. Поряд із тим, відмови підданим у свободі віросповідання, а ін. протестантським конфесіям (цвінгліанству, анабаптизму тощо) — у легітимності, заклали підвалини для нового спалаху міжконфесійних конфліктів.
Література
- Holborn H. A History of Modern Germany. The Reformation. Rev. ed. Princeton : Princeton University Press, 1982. 596 р.
- Parker G. The Thirty Years' War. 2nd еd. New York : Routledge, 1997. 316 р.
- Goertz H.-J. Deutschland 1500–1648. Eine zertrennte Welt. Paderborn : UTB, 2004. 288 р.
- Каріков С. А. Аугсбурзький релігійний мир як рубіжний пункт лютеранської конфесіоналізації в Німеччині // Вісник Київ. нац. ун-ту імені Тараса Шевченка. Сер.: Історія. 2011. № 106. С. 25–27.
- Schnabel-Schüle Н. Die Reformation 1495–1555. 2d ed. Stuttgart : Reclam, 2013. 313 S.
- Aden М. Die Reformation und das Augsburger Bekenntnis von 1530 nach heutigen Predigten kommentiert. Nordhausen : Verlag Traugott Bautz Nordhausen, 2017. 274 S.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Редакція ВУЕ Аугсбурзький релігійний мир // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аугсбурзький релігійний мир (дата звернення: 1.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 13.09.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
