Аурангабад
Аурангаба́д (маратхі औरंगाबाद, гінді औरंगाबाद, урду اورنگآباد ) — місто штату Махараштра Індії, адміністративний центр однойменного округу.
|
Аурангабад (औरंगाबाद) | |
|---|---|
| Країна | Індія |
| Область | Махараштра |
| Засновано | 1610 |
| Чисельність населення (тис.осіб) | 1175 |
| Територія (кв.км.) | 138,5 |
Зміст
Географічне положення
Розташоване на півночі штату, належить до Західного регіону Індії.
Територія — 138,5 км2.
Оточене з усіх боків пагорбами, розміщене в гірській місцевості на р. Кам.
Історична довідка
Аурангабад був улаштований на місці с. Хадкі 1604–1610 військовим діячем М. Амбаром (1548–1626). Заснований 1610.
1626 місто перейменовано на Фатегнагар. Від 1633 перейшло у володіння моголів (див. Великі Моголи).
1653 принц Аурангзеб зробив м. Фатегнагар столицею і перейменував його на Аурангабад. У могольський період отримало назву «місто воріт», оскільки його характерною рисою були численні ворота по периметру, деякі з яких існують досі.
1724–1763 Аурангабад — столиця держави Гайдерабад, яку очолив Асіф Джах. З 1795 перебував під владою маратів. Від 1801 Аурангабад залежав від англійців.
1948 Гайдерабад примусово приєднано до Індії. Деякий час Гайдерабад, у складі якого був Аурангабад, існував як окремий штат. 1956 територію розділено між штатами Махараштра, Андхра-Прадеш, Карнатака.
1956–1960 місто було у складі новоствореного двомовного штату Бомбей (тепер не існує). Від 1960 — у штаті Махараштра.
Клімат
Клімат напівпустельний.
Середня температура січня — +21 °С, липня — +26 °С.
Середньорічна кількість опадів — до 750 мм, найбільше в сезон мусонів (червень — вересень).
Населення
Загальна кількість населення (2011, перепис) — 1 млн 175 тис. осіб, густота — 8 485 осіб/км2.
Понад 50 % населення належать до народу маратхі. Мову маратхі вважали рідною 59 %, урду — 23 %, гінді — 14 %.
За релігійними групами: індуїсти (51,07 %), мусульмани (30,78 %) тощо.
За віковими групами: до 14 років — 29,2 % осіб, від 15 до 64 років — 66,1 % осіб, 65 років і більше — 4,7 % осіб. За статевими групами: чоловіки (51,8 %), жінки (48,2 %).
Господарство
Промисловість
Центр виробництва шовкових і бавовняних тканин. Розроблена тут комбінована тканина з шовку і бавовни відома як хімру. У 21 ст. значення виробництва шовку зменшилося. Виробляють також пайтханські шовкові сарі (назва від м. Пайтхана).
Основними галузями є фармацевтична (виробництво фармацевтичних препаратів) та чорна металургія (сталеобробка). Відомим є так зване індустріальне місто (район) АУРІК площею 4 тис. га (англ. Aurangabad Industrial City, AURIC). Представлені також заводи міжнародних промислових корпорацій, зокрема завод компанії «Ауді» («Audi»).
Здійснюється виробництво пива.
Від початку 19 ст. були відкриті головні приватні та державні банки Індії.
Аурангабад є центром розвитку IT-сфери.
Сфера послуг
Аурангабад розташований на головному торговому шляху, який використовувався для підключення морських і сухопутних портів північно-західної Індії до регіону Декан.
Розвивається туризм. Через місто проходять шляхи до об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО — храмово-монастирських печерних комплексів Аджанта і Еллори печери.
Транспорт
Діє аеропорт Аурангабада (загальний пасажиропотік — 344 тис. осіб; 2017, оцінка).
Залізниця забезпечує сполучення з містами Гайдерабадом і Мумбаєм.
У межах міста і передмістя працює муніципальна автобусна компанія. Державна транспортна компанія і кілька приватних автобусних компаній здійснюють сполучення між Аурангабадом та іншими населеними пунктами штату.
Поширені авторикші з лічильниками.
Наука, освіта, культура
Наука та освіта
Є держані та приватні школи.
Основні університети — Університет доктора Бабасахеба Амбедкара Маратвада (засновано 1958), філіалами якого є більшість коледжів регіону, і Національний юридичний університет Махараштри (засновано 2017). Функціонують також Технологічний інститут Маратвада, Інженерний коледж Джавахарлала Неру, коледж мистецтв і науки імені Маулана Азад тощо.
Культура та мистецтво
Наявні бібліотеки, зокрема й університетські.
Пам’ятки культури: Бібі-Ка-Макбара — мавзолей дружини Аурангзеба; ворота (дарваджа), побудовані за часів моголів; палац Науханда; Панчаккі — комплекс водяних млинів і рибного господарства. На околиці Аурангабада (Даулатабад) — напівпокинуте фортифікаційне місто 12–14 ст.; Пітхалкора — комплекс тхеравадинських печерних храмів 2 ст. до н. е. та інші.
Спорт
Найвідомішим є крикетний стадіон, який належить Крикетній асоціації Аурангабадського округу.
Місто є центром Національної асоціації Індії з бенді (хокею з м’ячем).
Література
- Singh R. K. An Introduction to the Ajanta Caves. Baroda, 2012.
- Huntington S. L., Huntington J. C. The Art of Ancient India: Buddhist, Hindu, Jain. Delhi, 2016.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Покляцький С. А. Аурангабад // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аурангабад (дата звернення: 1.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 03.02.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
