Афанасьєв, Михайло Іванович
Афана́сьєв, Миха́йло Іва́нович (рос. Афанасьев Михаил Иванович; 13.11.1850, м. Оренбург, тепер Російська Федерація — 04.04.1910, м. Мургаб, тепер Таджикистан) — клініцист, бактеріолог, патологоанатом.
|
Афанасьєв, Михайло Іванович (Афанасьев Михаил) | |
|---|---|
| Народження | 13.11.1850 |
| Місце народження | Оренбург |
| Смерть | 04.04.1910 |
| Місце смерті | Мургаб |
| Alma mater | Санкт-Петербурзький державний університет, Військово-медична академія імені С. М. Кірова |
| Напрями діяльності | бактеріологія, патологічна анатомія |
Життєпис
Народився у сім’ї козака. Закінчив 1870 із золотою медаллю Уфимську гімназію, 1874 — природниче відділення фізико-математичного факультету Імператорського Санкт-Петербурзького університету (тепер Санкт-Петербурзький державний університет). Учень фізіологів Ф. Овсяннікова (1827–1906; Росія) та І. Ціона (1842–1912; Росія — Франція). Зі ступенем кандидата природничих наук вступив до Імператорської медико-хірургічної академії (тепер Військово-медична академія імені С. М. Кірова), яку закінчив 1877 зі званням лікаря. Студентську працю «Про нерви, що завідують відправленнями підшлункової залози» відзначено золотою медаллю. Під час російсько-турецької війни (1877–1878) брав участь у боротьбі з епідемією тифу у військах. 1881 захистив докторську дисертацію «Про іннервацію виділення жовчі з деякими вказівками на походження жовтяниці». 1882–1884 удосконалював знання в галузі бактеріології та патологічної анатомії в Німеччині, Франції, Великій Британії, стажувався у лабораторіях К. Людвіга (1816–1895; Німеччина), Р. Л. К. Вірхова, Р. Коха, Р. Гейденгайна (1834–1897; Німеччина). 1884–1885 працював у м. Санкт-Петербурзі в Імператорській військово-медичній академії та Миколаївському військовому госпіталі. Від 1885 — приват-доцент Імператорської військово-медичної академії та професор патологічної анатомії у Клінічному інституті вдосконалення лікарів, який 1898–1891 очолював. 1891–1910 — завідувач терапевтичної клініки цього інституту. Помер від пієлонефриту, перебуваючи в м. Мургабі на лікуванні.
Наукова діяльність
Організатор першої в Росії бактеріологічної лабораторії для навчання лікарів нових методів. Вивчав інфекційні хвороби: холеру, чуму, актиномікоз, малярію, інфлюенцу (грип), кашлюк. 1886 уперше виділив чисту культуру збудника актиномікозу. 1891 виділив із мокротиння хворих гемофільну паличку (відома як паличка інфлюенци (Haemophilus influenzae), паличка Афанасьєва — Пфайффера), яку вважав збудником інфлюенци. Наблизився до розуміння вірусної етимології грипу. Вважав, що циркуляція грипозної інфекції у міжепідемічний період зумовлена наявністю спорадичних випадків захворювання; вказував на нетривалість постгрипозного імунітету. Відзначав роль соціального фактору в епідеміології тифу й холери. Мінливість бактерій розглядав з позицій дарвінізму. Розробив і вдосконалив методики бактеріологічних досліджень, заснував петербурзьку бактеріологічну школу. Увів систематичне викладання бактеріології в Росії. У ранній спільній роботі з І. Павловим (1877) доводив стримувальний вплив атропіну на секрецію шлункового соку, а також подразнення чутливих нервів. Автор близько 50 праць, основні присвячені проблемам інфекційної патології та бактеріології. «Лекції з клінічної мікроскопії і бактеріології» (1895) стали одним із перших російських посібників у цій галузі. Афанасьєв був співукладачем єдиного завершеного в Російській імперії великого медичного енциклопедичного видання (21 основний том і 2 додаткових) — «Реальна енциклопедія медичних наук, медико-хірургічний словник із доповненнями і змінами за новітніми джерелами» (1891–1901). Був редактором кількох книг і журналів: «Сучасна медицина і гігієна» (1896–1910), «Терапевтичний вісник» (1898–1903), «Лікарський вісник» (1903–1910) та інших.
Праці
- О способах исследования бактерий и о распознавании главнейших болезнетворных представителей их. Санкт-Петербург : Типография В. С. Балашева, 1886. 46 с.
- Успехи бактериологии заразных болезней за последние два года. Санкт-Петербург : Типография В. С. Балашева, 1887. 79 с.
- Азиатская холера, ее происхождение, сущность, предупреждение и лечение. Санкт-Петербург : Практическая медицина, 1892. 138 с.
- Лекции по клинической микроскопии и бактериологии, читанные в Клиническом институте в. к. Елены Павловны в 1885–1895 учебных годах. Санкт-Петербург : Современная медицина и гигиена, 1896. 154 с.
- Людская чума. Санкт-Петербург : Современная медицина и гигиена, 1903. 110 с. (у співавт.)
- О клинической микроскопии и бактериологии актиномикоза. Санкт-Петербург : Практическая медицина, 1988. 16 с.
Література
- Ефременко А. А., Левтова К. З. М. И. Афанасьев, основатель петербургской микробиологической школы (к 50-летию со дня смерти) // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунологии. 1961. № 11. С. 145.
- Квасов Д. Г., Федорова-Грот А. К. Физиологическая школа И. П. Павлова. Ленинград : Наука, 1967. С. 36.
- Бабій Т. П., Коханова Л. Л., Костюк Г. Г. та ін. Біологи. Київ : Наукова думка, 1984. 816 с.
- Профессора Военно-медицинской (Медико-хирургич.) академии (1798–1998). Санкт-Петербург : Наука, 1998. 313 с.
- Ноздрачев А. Д., Поляков Е. Л., Зеленин К. Н. и др. И. П. Павлов — первый Нобелевский лауреат России : в 3 ч. Санкт-Петербург : Гуманистика, 2004. Ч. 3. Ученики и последователи Павлова. 543 с.
- Биология в Санкт-Петербурге. 1703–2008 / Сост. Э. И. Колчинский, А. А. Федотова. Санкт-Петербург : Нестор-История, 2011. 568 с.
- Волков В. А., Куликова М. В., Логинов В. С. Российская профессура. XVIII — начало XX в. : в 3 т. Санкт-Петербург : Росток, 2017. Т. 1. 851 с.
Автор ВУЕ
Г. І. Калінічева, О. С. Шевченко
Покликання на цю статтю: Шевченко О. С., Калінічева Г. І. Афанасьєв, Михайло Іванович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Афанасьєв, Михайло Іванович (дата звернення: 1.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 18.04.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
