Афонсу ІІІ Афонсу
Афо́нсу ІІІ Афо́нсу [ порт. Affonso III Affonso; інші імена — Афонсу Бургундський (порт. Afonso de Borgonha), Афонсу Португальський (порт. Afonso de Portugal), Афонсу Булонський (порт. Afonso o Bolonhês); 05.10.1210, м. Коїмбра, Португалія — 16.02.1279, м. Алкобаса, Португалія] — п’ятий король Португалії (1248–1279), представник Бургундської династії.
Життєпис
Син португальського короля Афонсу II Саншеша, молодший брат короля Саншу II Благочестивого.
З 1223 мешкав у Франції під опікою тітки по материнській лінії — Бланки Кастильської. У 28-річному віці одружився з Матильдою де Даммартен — графинею Даммартена, Булоні й Омаля та одержав титул графа Булонського.
Унаслідок конфлікту Інокентія ІV та Саншу ІІ Благочестивого Папа Римський оголосив на Ліонському соборі 1244–1245 передачу корони від Саншу ІІ Благочестивого його брату Афонсу III Афонсу. 1245–1248 точилася міжусобна війна за право посідати португальський престол між Афонсу III Афонсу, якого підтримували Папа Римський, португальська церква й частина феодальної знаті, та Саншу ІІ Благочестивим, якого підтримувала Кастилія. Тиск церкви й відсутність підтримки з боку місцевого населення сприяли перемозі Афонсу III Афонсу.
Посівши португальський престол, Афонсу ІІІ Афонсу зрікся титулу графа Булонського. 1253 розлучився з Матильдою де Даммартен через її неспроможність мати дітей.
1248 король приступив до підготовки великого походу проти мусульман на південні території Аль-Гарб (португ. Алгарве). У січні 1249 розпочався наступ португальців. Лише за місяць португальці захопили важливі мусульманські фортеці у регіоні Алгарве: Фару, Албуфейру, Порхеш, Сілвіш, Лулу. 1250 підкорено Мертолу. 1249–1250 завершилася португальська Реконкіста. Португалія стала першою іберійською державою, яка відвоювала в мусульман свої землі. Афонсу ІІІ Афонсу отримав титул «король Португалії та Алгарве». На час завершення Реконкісти сформувалися постійні сухопутні та морські кордони Португальського королівства, які не змінилися й дотепер.
Підкорення Алгарве ускладнило відносини Португалії з Кастилією, яка також претендувала на управління цими територіями. Конфлікт урегульовано через династичний шлюб: 1253 Афонсу ІІІ Афонсу узяв шлюб із дочкою правителя Кастилії Альфонсо Х — Беатріс Кастильською.
Діяльність
Афонсу ІІІ Афонсу продовжував політику попередників щодо обмеження церковних привілеїв. 1258 проведені масштабні «розслідування» законності церковних і монастирських володінь. Втручання в справи єпископств, скасування імунітетів, збирання податків спричинило численні скарги на короля. Загострення суперечок із Католицькою церквою врешті призвело до накладення 1277 папою Григорієм X інтердикту на короля та все населення Португалії. За ін. версією, король був відлучений від церкви за шлюб із Беатріс, який не був схвалений Святим престолом.
Король значну увагу приділяв внутрішнім справам, реагуванню на скарги торгівців і дрібних землевласників. 1254 у м. Лейрії Афонсу ІІІ Афонсу зібрав перші загальні кортеси за участі аристократії, дрібного лицарства і міщан. Португалія однією із перших в Європі перейшла до такої форми правління, як монархія станово-представницька.
Афонсу ІІІ Афонсу видав збірку законів, які регулювали стосунки знаті й непривілейованого населення. Він будував міста і дарував статус міст багатьом поселенням, реорганізував апарат державного управління. Дбав про розвиток землеробства, запрошував християнських колоністів із Франції та Іспанії на відвойовані території, засновував нові села. 1253 Афонсу ІІІ Афонсу видав митний тариф, відповідно до якого асортимент експорту й імпорт товарів значно розширився. Португальські купці за правління Афонсу ІІІ Афонсу здійснювали транзитну торгівлю, з’єднуючи мусульманський світ Північної Африки з Європою.
1255 столицю Португалії перенесено з м. Коїмбри до м. Лісабона. 1267 у м. Бадахосі підписано угоду про південні кордони між Кастилією та Португалією, визначені по р. Гвадіана. 1274 за погодженням з кортесами король скасував щорічні замкові повинності, чим завоював значну підтримку в населення країни.
Література
- Варьяш О. И., Черных А. П. Португалия: дороги истории. Москва, 1990.
- Рыжов К. В. Все монархии мира. Западная Европа. Москва, 2001.
- Кравцов Н. В. Португалия. Москва, 2008.
- Пискорский В. К. История Испании и Португалии: От падения Римской империи до начала ХХ века. Москва, 2015.
- Cunha Carvalho Portugal J. da. Portugal: Os Grandes Momentos da História. Loures, 2018.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Іваницька О. П. Афонсу ІІІ Афонсу // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Афонсу ІІІ Афонсу (дата звернення: 5.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 01.09.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
