Ахаггар
Аха́ггар — нагір’я в Центральній Сахарі в південній частині Алжиру. Назва походить від Кель Ахаггар, конфедерації туарегів, яка мешкає на території нагір’я.
|
Ахаггар | |
|---|---|
| Тип | нагір’я |
| Країни | Алжир |
| Регіон | Сахара |
| Найвища точка | 2908 м, за іншими даними 2918 м |
Зміст
Геологічна будова. Рельєф. Корисні копалини
Складається з пласких ступінчастих хребтів (середня висота — 800–900 м), витягнутих із півночі на південь, і базальтових плато (середня висота — близько 2 000 м). Найвища точка — гора вулканічного походження Тахат (2 908 м, за іншими даними — 2 918 м).
Нагір’я складене переважно докембрійськими кристалічними породами. З півночі та півдня оточене куестами — асиметричними витягнутими гірськими хребтами пісковику палеозойської ери.
Є родовища алмазів, уранових руд, нікелю, платини тощо.
Клімат
Клімат гірський пустельний, можливі снігопади на вершинах.
Середньорічна кількість опадів — до 100 мм.
Рослинний і тваринний світ
Рослинний і тваринний світ відрізняється від решти Сахари. За різними даними, флора налічує 350–400 видів, серед яких багато дерев, чагарників і чагарничків: маслини, кипариси, фінікові пальми, фісташки, тамарикси, чебреці, ефедри тощо. У рослинному покриві є ендеміки (lea europaea subsp. laperrinei, Myrtus nivellei, Lavandula antinea та інші) та релікти (Pistacia atlantica), що формують унікальні рослинні угруповання, поширені лише в межах Ахаггару.
У складі фауни — понад 60 видів ссавців (піщанкові, стрибакові, гепард, муфлон, плямиста гієна, шакал звичайний, заєць капський та інші). Серед птахів поширені крук пустельний, крук короткохвостий, пугач африканський, сипуха та інші.
1987 на частині нагір’я створено Ахаггарський національний парк (площа — 450 тис. км2; з 2011 — Ахаггарський парк культури, площа — 633,8 тис. км2), де є комплекс петрогліфів (переважно середина 2 тисячоліття до н. е. — початок н. е.), подібний до наскельних зображень Тассілін-Адджеру.
Додатково
Уздовж західного краю Ахаггару через оазу Таманрассет проходить головний караванний шлях до м. Кано (Нігерія).
Література
- Boucheneb N., Benhouhou S. Plant Communities in the Tamanrasset Region, Ahaggar, Algeria // Ecologia Mediterranea. 2012. Vol. 38. № 2. С. 67–80.
- Костів Л. Я. Фізична географія материків і океанів. Африка. Львів : Львівський національний університет імені Івана Франка, 2017. 184 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Ахаггар // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ахаггар (дата звернення: 5.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 12.01.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
