Ахура-Мазда
Аху́ра-Ма́зда (Ахурама́зда, Орму́зд, Ормазд; авест. Аhura-mazdā; давньоперс. Ahuramazdā; пехл. ʾwhrmzd' — букв. Владика Мудрість, Мудрий Господь) — верховний Бог давніх іранських народів, уособлення вищої мудрості і блага, Творець. Вважався покровителем небесного склепіння, володарем та охоронцем «аша» — порядку, праведності й справедливості.
|
Ахура-Мазда | |
|---|---|
| Ім'я (імена) | Ахура-Мазда, Ормузд |
| Міфологія (релігія) | Зороастризм |
| Функції | Творець, бог добра, мудрості, правди, справедливості |
| Символи | вогонь |
| Відповідники в інших культурах | Зевс |
Історична довідка
Перші згадки про Ахура-Мазду відносять до 8 ст. до н. е. В тексті ассирійською мовою, знайденому в Західному Ірані, згаданий серед богів мідійського пантеону. Релігія Ахура-Мазди, або віра шанувальників Мазди, була поширена переважно у регіонах Західного Ірану та Вірменського нагір’я. Середньовічний історик Мовсес Хоренаці (бл. 410–490) писав про вшанування Арамазди в регіонах дохристиянської Вірменії під чотирма іменами.
Пізніше, судячи з написів Дарія І Великого та Ксеркса І, Ахура-Мазда став верховним богом релігійної системи Ахеменідів (а для Дарія І, за Бехістунським написом, також був творцем іранської держави — Богом, з волі якого він отримав престол). При цьому культ Ахура-Мазди співіснував з культом давніх іранських божеств.
Істотної трансформації зазнав унаслідок релігійної реформи Заратуштри. За свідченням Авести, Заратуштра отримав від Ахура-Мазди вказівку відновити релігію, внаслідок чого пророк відкинувся від давніх іранських вірувань. Вчення Заратустри викладене в «Гатах» у формі відповідей Ахура-Махди на порушені пророком питання.
Характеристика
У зороастрійській традиції Ахура-Мазда постав єдиним усемогутнім Богом добра, уособленням світла, життя і правди. В Авесті подана його характеристика як Творця усіх речей, подавця усілякого блага, велемудрого володаря світу та очільника сил Добра.
Результатом першого творчого акту Ахура-Мазди були 6 духовних сутностей — амахраспанди (або амешаспенди, від авест. Амеша Спента, букв. — безсмертні святі). Три з них — Добре слово, Добра думка, Істина — були аспектами (атрибутами) власного буття Ахура-Мазди.
За віруваннями, від самого початку поряд з Ахура-Маздою існував дух зла Анхра-Майнью (див. Ахріман), уособлення темряви, мороку і смерті. Ахура-Мазда та амахраспанди втягнуті у безперервну боротьбу з Анхра-Майнью та його помічниками.
Людина є творінням Ахура-Мазди, але є вільною у виборі між добром і злом, а тому й відкритою до впливу зла. Праведна людина своїми думками, словами і справами мусить опиратися злу у всіх його проявах. Ахура-Мазда як батько Аші (праведності-істини) допомагає людині у цьому двобої.
Сюжет протиборства Ахура-Мазди з Ангра-Майнью був відомий також давнім грекам [у грец. транскрипції Оромазд (Ὠρομάζης) і Аріман (Αρειμάνιος)]. Зокрема, Аристотель в книзі І «Про філософію» згадує про віровчення магів, засадами якого є уявлення про боротьбу доброго і злого демонів. Постійні контакти греків з персами посприяли також своєрідному синкретизму культів Ахура-Мазди та Зевса (так, ще Геродот писав про шанування персами Зевса). Ототожнення богів стає поширеним в епоху Селевкідів та Аршакідів.
Упродовж 4 ст. до н. е. в лоні зороастризму формується зурванізм (зерванізм), у контексті якого культ Ахура-Мазди зазнав певної модифікації. Ахура-Мазда та Ангра-Майнью тут постають братами-близнюками, яких створив бог нескінченного світла Зерван. Таке сприйняття Ахура-Мазди стає популярним в епоху Сасанідів та співіснує з офіційним зороастрійським культом.
У пехлевійських джерелах відбувається своєрідна універсалізація культу Ахура-Мазди. За переказами релігійного збірника «Денкард» (9 ст.), творець Ормазд (пехлевійська форма імені Ахура-Мазди) сповістив праведну релігію не тільки народам Іранської держави, але людям усього світу. У більшості пехлевійських текстів до імені Ормазд додається епітет Господь.
Зображався в образі царя з високою короною. Символом Ахура-Мазди був вогонь; його шанування — пов’язане з ритуалами, присвяченими вогню як «вищій стихії», що наділена очисною силою. Культ Ахура-Мазди продовжує існувати в сучасних зороастрійських громадах Ірану та Індії.
Література
- Дандамаев М. А., Луконин В. Г. Культура и экономика Древнего Ирана. Москва : Наука, 1980. 416 с.
- Boyce M. Ahura Mazda // Encyclopaedia Iranica : in 16 vol. London : Routledge, 1982. Vol. 1. P. 684–687.
- Boyce M. Zoroastrians: Their Religious Beliefs and Practices. 2nd ed. London : Routledge, 2001. 288 p.
- Чунакова О. М. Ормазд // Чунакова О. М. Пехлевийский словарь зороастрийских терминов, мифических персонажей и мифологических символов. Санкт-Петербург; Москва : Восточная литература, 2004. 284 с.
- Крюкова В. Зороастризм. Санкт-Петербург : Азбука-классика, 2005. 284 с.
- Hintze A. Ahura Mazda and Angra Mainyu // Encyclopedia of Religion : in 15 vol / Ed. in chief L. Jones. 2nd ed. Detroit : Macmillan Reference USA, 2005. Vol. 1. P. 203–204.
- Вольф М. Н. Ранняя греческая философия и Древний Иран. Санкт-Петербург : Алетейя, 2007. 222 с.
- Грантовский Э. А. Ранняя история иранских племён Передней Азии. 2-е изд., испр. и доп. Москва : Восточная литература, 2007. 506 с.
- The Zoroastrian Flame: Exploring Religion, History and Tradition / Ed. by A. Williams, S. Stewart, A. Hintze. London; New York : I. B. Tauris, 2016. 400 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Сарапін О. В. Ахура-Мазда // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ахура-Мазда (дата звернення: 5.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 21.10.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
