Ашкаренко, Григорій Андрійович
Ашкаре́нко, Григо́рій Андрі́йович (1856, м. Кременчук, тепер Полтавська область, Україна — 23.03.1922, с. Пісочин, тепер смт Харківського району Харківської області, Україна) — актор, антрепренер, драматург.
|
Ашкаренко, Григорій Андрійович | |
|---|---|
| Народження | 1856 |
| Місце народження | Кременчук |
| Смерть | 23.03.1922 |
| Місце смерті | Пісочин |
| Напрями діяльності | театр (актор, антрепренер, драматург) |
Життєпис
Організатор російсько-української професійної трупи (1880–1882), у складі якої працювали М. Кропивницький і М. Садовський. Був актором у власній трупі, 1892 — у трупі Г. Деркача (1846–1900; Україна — Росія). Керував аматорським театром у м. Кременчуці.
Творчість
Грав характерні ролі: Возний («Наталка Полтавка» І. Котляревського), Прокіп, Шельменко («Сватання на Гончарівці», «Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка), сотник Бутуза («Гаркуша» О. Стороженка), Кичатий («Назар Стодоля» Т. Шевченка).
Автор соціально-побутових драм («Рідна мати гірша мачухи», 1891; «Маруся», 1897; «Страдниця», «Не стерплю, серце», 1911), комедій («Оказія з сотником Яремою», 1896; «Однаковий для всіх, або Чесний Шая», 1909; «Фражевий пан», 1911); переробки п’єси О. Островського «Без вини винуваті» — «Безбатченко» (1909).
У співпраці з І. Тогобочним (1862–1933; Україна — Росія) написав драми «Кого судити», «За веселе життя» (обидві — 1905), «Черниця» (1906); інсценізував повість Г. Квітки-Основ’яненка «Конотопська відьма» (1889), твори М. Гоголя «Тарас Бульба» (1886) та «Ніч перед Різдвом» (під назвою «Царицині черевички, або Чого кохання не зможе», 1890); переклав українською мовою лібрето К. Сабіни до комічної опери «Продана наречена» Б. Сметани.
Написав «Спомини про першу українську трупу» («Рідний край», 1908, № 15).
Окремі свої п’єси ставив у власній трупі, а також трупах М. Кропивницького та Г. Деркача.
Література
- Український драматичний театр : у 2 т. Київ : Наукова думка, 1967. Т. 1. 519 с.
- Овчаренко Т. С. Актуальні проблеми менеджменту театральної культури: забуте мистецтво антрепренерів // Культурологічна думка. 2011. № 4. С. 145–149.
- Гапчук Ю. О. Становлення, розвиток та сучасний стан антрепризних театрів в культурному дискурсі України // Вісник Маріупольського державного університету. #Серія: Філософія, культурологія, соціологія. 2017. № 14. С. 64–74.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Медведик П. К. Ашкаренко, Григорій Андрійович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ашкаренко, Григорій Андрійович (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 26.01.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
