Аґні

Аґні верхи на барані

Аґні́ (санскр. अग्नि — вогонь) — у ведичній релігії та міфології — божество, яке уособлювало будь-які прояви вогню (небесний вогонь Сонця і блискавок; жертовний вогонь; полум’я кремації; церемоніальний та обрядовий вогонь, домашнє вогнище тощо). У постведичній літературі — метафора енергії або знання, що розсіює темряву, веде до просвітлення.

У період кодифікації Ріґведи (12 ст. до н.е.) культ Аґні визнавався пріоритетним; зі звернення до цього божества розпочинається корпус Рігведи. Сукупно йому присвячено близько 200 гімнів; у деяких він постає єдиним богом, який пронизує собою Всесвіт. Він же є посередником між богами Вед та людьми і вісником («дута»), що переносить на небо померлих та передає жертви божествам.

У гімнах стверджується про потрійну природу Аґні: у нього три місця народження (на небі, серед людей, у водах), три помешкання, три життя, три сили, три язика тощо. Троїстою видається й функціональність ведичного Аґні: він є тим, хто приймає жертву; тим, хто підносить полум’я та дим жертви до небес і передає іншим божествам; тим, хто безпосередньо здійснює ритуал жертвоприношення (спалюючи жертву). Підносячи жертву до небес, Аґні постає уособленням духовної енергії, яка об’єднує всіх богів та людей. Названий «жерцем богів» і «богом жерців», безсмертним серед смертних. Функції божества відображені в його численних іменах-епітетах: «Той, хто належить всім людям», «Блискучий», «Той, хто знає народжених», «Очисник», «Поглинач жертви» тощо.

У міфах та іконографії зображується переважно у вигляді старого двоголового чоловіка з червоними обличчями, котрий має три ноги, від двох до семи рук, шість очей і чотири роги; вбраний у червоний одяг і підперезаний священним шнуром. Часто оточений язиками полум’я.

Аґні (вогонь) є частиною основних ритуалів в індійських релігіях

В «Атгарваведі» Аґні функціонально стає першим богом у пантеоні. Крім уособлення різноманітних проявів вогню, названий убивцею демонів, яких світлом змушує вийти з пітьми. В упанішадах із культом Аґні пов’язується можливість вивести людину з колеса перероджень у вічні «світи Брагмана». У пуранах ім’я Аґні назване серед імен «Єдиного Бога» (Аґні-Пурана).

В епосі «Магабгарата» Агні постає як священний вогонь жертвоприношень, космічне полум’я кінця світу й одночасно як внутрішній вогонь, присутній у кожній живій істоті.

У брагманський період (див. Брагманізм) Агні перетворюється на вторинне божество, перебирає функції охоронця південно-східної частини світу.

В індуїзмі культ Аґні набуває особливої значущості у поховальних ритуалах (для індусів вважається привілеєм кремація, здійснена на березі священної річки Ганґ). Індуїсти дотепер згадують Аґні при виконанні щоденних чи особливих жертвопринесень, але молитовні звернення до нього вже стали рідкістю.

Література

1. Невелева С. Л. Мифология древнеиндийского эпоса. Москва : Наука, 1975. 118 с.
2. Елизаренкова Т. Я. Слова и вещи в Ригведе. Москва : Восточная литература, 1999. 240 с.
3. Chandra S. Encyclopaedia of Hindu Gods and Goddesses. 2nd ed. New Delhi : Sarup, 2001. 376 p.
4. Луцишина О. А. Уявлення про людину в Рігведі. Київ : Основа, 2005. 167 с.
5. Klostermaier К. К. А Survey of Hinduism. 3rd ed. Albany : State University of New York Press, 2007. 718 p.
6. Бгаґавадґіта / Пер. с санскр. Д. Бурби. Харків : Фоліо, 2020. 144 с.

Автор ВУЕ

О. В. Сарапін

Покликання на цю статтю: Сарапін О. В. Аґні // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аґні (дата звернення: 28.04.2024).