Багенський, Іван Олександрович

Багенський Іван Олександрович, фото 1958

Баге́нський, Іва́н Олекса́ндрович (пол. Jan Aleksander Bagieński; 25.01.1883, м. Сороки, тепер Молдова — 12.06.1967, м. Львів, тепер Україна) — архітектор, педагог, науковець, член Польського політехнічного товариства (з 1920), професор та член Спілки архітекторів УРСР (з 1941), один із засновників Львівського відділення Спілки архітекторів УРСР (1944), член-кореспондент Академії будівництва та архітектури СРСР (з 1958), один із фундаторів архітектурної освіти Львівської архітектурної школи.

Багенський, Іван Олександрович

(Jan Aleksander Bagieński)

Народження 25.01.1883
Місце народження Сороки
Смерть 12.06.1967
Місце смерті Львів
Місце поховання Личаківський цвинтар
Alma mater Варшавський університет, Національний університет «Львівська політехніка»
Місце діяльності Національний університет «Львівська політехніка»
Напрями діяльності архітектор, педагог, науковець
Традиція/школа неокласицизм


Відзнаки

Медалі За трудову доблесть
Bahenskyi-Ivan-Oleksandrovych-vue.png

Життєпис

Народився у шляхетній польській сім'ї.

1902 після навчання в Олександрівській гімназії у м. Керчі вступив на фізико-математичний факультет Імператорського Варшавського університету (тепер Варшавський університет). 1904 полишив навчання в університеті і 1905 став студентом архітектурного факультету Львівської вищої політехнічної школи (тепер Національний університет «Львівська політехніка»), який закінчив у 1910.

1909–1914 був головним архітектором у будівельній конторі підприємця В. Дембінського (1880–1945).

1913 виїздив на двомісячні курси до м. Рима, де вивчав архітектуру і мистецтво італійського Відродження. Другий дипломний екзамен склав 1915 (отримав диплом інженера-архітектора з відзнакою).

1915–1918 працював старшим помічником і заступником цивільного інженера й архітектора О. Венсана (1871–1941; тепер Україна) під час спорудження комплексу будівель Морського кадетського корпусу у м. Севастополі. 1918–1919 створив у Криму серію проєктів вілл, у яких відобразив глибоке розуміння природно-ландшафтних та історико-культурних особливостей Кримського півострова. 1920 повернувся до м. Львова.

З 1921 викладав у Львівській політехніці.

Педагогічна діяльність

1921–1924 — старший асистент, 1925–1931 — ад'юнкт на кафедрі архітектурного проєктування, з 1929 — надзвичайний професор на кафедрі архітектури.

1931–1932 — заступник професора, з 1932 — екстраординарний професор, з 1938 — ординарний професор кафедри архітектурного проєктування. Від 1941 — професор; затверджений завідувачем кафедри архітектури житлових будівель.

1945–1946 — завідувач кафедри основ архітектурної композиції і історичних основ зодчества, 1946–1947 за сумісництвом очолював кафедру архітектурного проєктування. 1947–1966 завідував кафедрою архітектури.

Творча діяльність

До 1915 виконав проєкти й повний архітектурний нагляд за будівництвом об'єктів:

1) каплиця в с. Бабин, тепер с. Середній Бабин Калуського району Івано-Франківської області;

2) заміський будинок у смт Великий Любінь, тепер Львівського району Львівської області;

3) садиба в с. Глядки, тепер Тернопільського району Тернопільської області;

4) будівля Жіночої реальної школи у м. Львові (тепер вул. Стуса, 38);

5) багатоквартирні житлові будинки у м. Львові (сучасні адреси: вул. Богуна, 6, 8; вул. Котляревського, 12, 35, 37, 37а; вул. Коновальця, 44; вул. Новаківського 8–10; вул. Генерала Чупринки, 68).

1920–1939 виконав проєкти і архітектурний нагляд за будівництвом об'єктів, серед яких:

1) реконструкція інтер'єрів колишнього Польського Промислового банку на вул. Січових Стрільців, 9 у м. Львові та його філії у м. Дрогобичі;

2) перебудова палацу Бєльських на вул. Коперника, 42 у м. Львові;

3) реконструкція фасаду палацу Бесядецьких на пл. Галицькій, 10 у м. Львові;

4) санаторій у смт Великий Любінь;

5) вілла у маєтку поблизу с. Дзвенигород Чортківського району Тернопільської області;

6) особняк на вул. І. Франка,150 у м. Львові;

7) житлові будинків Фонду військового квартирування в м. Коломиї;

8) палац на алеї Шуха, 6 у м. Варшаві (Польща);

9) прибутковий будинок Сільськогосподарського банку в м. Тернополі

Конкурсні проєкти:

1) костел у с. Комборня (Підкарпатське воєводство, Польща);

2) костел у м. Рудник-над-Сяном (Підкарпатське воєводство, Польща);

3) санаторій «Віктор» у с. Жегестов (Малопольське воєводство, Польща);

4) будівля Товариства соціального страхування на вул. Зеленій, 12 у м. Львові.

У проєктах втілено засоби архітектурно-художньої виразності на основі прийомів від неокласицизму до конструктивізму.

Після 1945 виконав проєкти: кінотеатру у м. Дрогобичі, спорткомплексу Львівської політехніки, низки індивідуальних будинків, сільського клубу та ін.

Громадсько-суспільна діяльність

1925 та 1926 обирався до правління Спілки польських архітекторів (Koło Architektów Polskich). Був членом Регіональної реставраційної комісії (Okręgowych Komisyj Konserwatorskich) з питань збереження архітектурної спадщини у Львівському, Станіславівському і Тарнопольському воєводствах (з 1931).

Від 1941 — член львівського відділення Спілки архітекторів УРСР, створеного за його керівництва. Упродовж повоєнних років був членом архітектурної ради обласного відділу у справах архітектури та містобудування; 1940, 1950, 1953 обирався депутатом Львівської міської ради. З 1958 — член-кореспондент Академії будівництва і архітектури СРСР.

1966 вийшов на пенсію.

Похований на Личаківському цвинтарі.

Визнання

Нагороджений медаллю «За трудову доблесть» (1961).

Додатково

За роки педагогічної роботи Багенський та його учні, серед яких відомі представники української архітектури — Роман Миколайович Липка (1921–1999), А. Рудницький, Тетяна Максимівна Максим'юк (1934–2020), Роман Михайлович Мих (1936–2012), Ірина Василівна Русанова (нар. 1934), Павло Павлович Мар'єв (1933–2007), Володимир Іванович Блюсюк (нар. 1937), — створили фундамент архітектурної освіти Львівської архітектурної школи та зберегли її особливості та класичні традиції.

Незавершеною залишилась монографія Багенського «Розвиток плану житлового будинку, архітектура його інтер'єру та екстер'єру і форм меблів».

Наукові виставки «Творчість Івана Багенського і Львівська архітектурна школа» відбулися у містах: Львові (1991), 1993 — Варшаві та Вроцлаві (Нижньосілезьке воєводство), 1994 — Кракові та Катовицях (Сілезьке воєводство).

Цитати


Переклад:
«Від самого початку моєї архітектурної діяльності, а потім педагогічної я завжди стояв на платформі щирості, правдивості і краси архітектури»
Оригінал:
«С самого начала моей архитектурной деятельности, а затем педагогической я всегда стоял на платформе искренности, правдивости и красоты архитектуры»

 Цит. за: Багенский І. Про формалізм в архітектурі. Доповідь на засіданні кафедри 20.IV.1948, рукопис, переклад з рос. Клименюк Т.М.



Переклад:
«На тлі тенденцій, що панували на той час у Польщі, цю будівлю (санаторій «Віктор» у Жегестові*) можна вважати одним з провідних досягнень міжвоєнної архітектури, яке могло б зайняти місце в історії європейської архітектури в ряді того класу, до якого включено санаторій в Пайміо (Фінляндія) Алвара Аальто»
Оригінал:
«Na tle ówczesnych tendencji dominujących w Polsce budowa ta może być uznana za jedno z czołowych osiągnięć architektury międzywojennej, mogące zająć miejsce w historii architektury europejskiej w rzędzie tej klasy, do której zaliczane jest sanatorium w Paimio (Finlandia) Alvara Alto».

 Цит. за: Andrzej Frydecki Początki nowoczesnej architektury w środowisku polskich architektów we Lwowie w latach 1918–1939. // Architektura i urbanistyka w Polsce w latach 1918–1978. Studia i materiały do teorii i historii architektury i urbanistyki. XVII, Państwowe wydawnictwo naukowe. Warszawa, 1989. S. 51–59, переклад з польськ. Клименюк Т. М.


Галерея

Література

  1. Багенський Іван Олександрович // Попов В. М., Полурез В. І., Дяченко Ю. П. Учені вузів Української РСР. Київ : Київський університет, 1968. C. 44.
  2. Klimeniuk T. Jan Bagieński — architekt i konserwator // Ochrona Zabytków. 1993. № 46/2 (181). Р. 159. URL: http://bazhum.muzhp.pl/media//files/Ochrona_Zabytkow/Ochrona_Zabytkow-r1993-t46-n2_(181)/Ochrona_Zabytkow-r1993-t46-n2_(181)-s155-162/Ochrona_Zabytkow-r1993-t46-n2_(181)-s155-162.pdf
  3. Багенський Іван Олександрович // Відомі вчені Державного університету «Львівська політехніка» (1844–1994 рр.). Львів : Державний університет «Львівська політехніка», 1994. С. 20–22.
  4. Багенський Іван Олександрович // Нові імена. Львівщина та львів’яни / Упоряд.: Л. С. Василенко, М. В. Войтович, В. М. Губенко та ін. Львів : РВГ «Віка», 2004. С. 403.
  5. Черкес Б. С. , Клименюк Т. М. Життєвий і творчий шлях Івана Олександровича Багенського // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: Архітектура. 2013. № 757. С. 412–420.

Автор ВУЕ

Т. М. Клименюк


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Клименюк Т. М. Багенський, Іван Олександрович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Багенський, Іван Олександрович (дата звернення: 29.04.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
14.08.2020

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶