Байкальська система рифтів
Байка́льська систе́ма рифті́в — глибинний розлом земної кори в континентальній частині Євразії протяжністю близько 2 000 км; система грабенів глибинного закладення, розташованих на південно-західній околиці гірської області Прибайкалля.
Характеристика
Дивергентна межа між Євразійською та Амурською плитами, яка прямує в бік Японії зі швидкістю 4 мм/рік.
Найбільші з опущених її ланок — грабен-улоговини: Байкальська, Тункінська, Баргузинська, Хубсугульська. На північному сході та сході ця система продовжується у напрямку Станового хребта, на південному заході — через Тункінську улоговину до оз. Хубсугул (Монголія). В одній з цих тектонічних западин розташована найглибша континентальна водойма світу — оз. Байкал, оточене гірськими хребтами висотою до 2 000 м. Западина цього озера вирізняється асиметрією поперечного профілю з великою крутістю схилів західних берегів і більш пологих східних; глибина кристалічного фундаменту — 4 500 м.
Грабени Байкальської системи рифтів подібно до інших рифтових (див. Рифт) зон Землі пов’язані з широким виразно лінійним підняттям амплітудою до 3 000–4 000 м над рівнем моря. Це підняття геоморфологічно виділилося в пліоцен-плейстоценовому періоді — епоху гороутворення на території внутрішньої Азії. Для глибинної структури Байкальської системи рифтів притаманне деяке зменшення густини матеріалу та підйом розігрітої основної магми з верхньої мантії, що може спричинити високу рухливість земної кори в цьому регіоні.
Орогенез
Розвиток Байкальської системи рифтів відбувався протягом неогену (див. Неогеновий період і неогенова система), місцями супроводжуючись вулканічною (див. Вулкан) діяльністю (нині згаслою) і продовжується дотепер. Рифтові структури успадковують положення та простягання більш ранніх, олігоцен-ранньонеогенових прогинів. Байкальський рифт активний, в його околицях постійно відбуваються землетруси.
Вулканізм
У Байкальській системі рифтів широко представлений сучасний вулканізм післяльодовикового періоду неоген-четвертинного часу (лавові потоки й молоді, часто добре збережені шлакові конуси). В області Байкальського рифту — вулканічні райони неоген-четвертинного часу: Саянський, Тункінський, Джидинський, Удоканський, Вітімський.
У Саянах знаходяться вулканічне Окінське плато з вулканами Кропоткіна, Перетолчина і втоплений у базальтовому (див. Базальт) потоці кратер вулкана Старий. Власне Окінське вулканічне плато утворено виливами по тріщині глибинного розлому базальтовим потоком завдовжки понад 75 км, який заповнив долини річок Хі-Гол і Жом-Болок, вилився в долину річки Оки (Саянської). Далі на північний захід від Окінського вулканічного плато лежить малодосліджена вулканічна область з великою кількістю молодих вулканів післяльодовикового часу.
Розташована між озерами Хубсугул і Байкал Тункінська улоговина — незатоплена частина рифту — колишнє озеро, ложе якого заповнене делювіальними й алювіальними відкладами, продуктами вулканічної діяльності четвертинного віку: виливними базальтами та шлаками. На південний захід від оз. Байкал на північному борту Тункінської улоговини на лівому березі річки Іркут знаходиться вулкан Черського та свіжі сліди вулканічної діяльності інших підземних вогнищ.
Джидинська вулканічна область, розташована на південний схід від Тункінської в долині річки Джиди, відзначена шлаковими конусами.
Вулканічна зона на плато Удокан лежить приблизно за 400 км на північний схід від північного краю оз. айкал. На схід від нього на правому боці долини річки Вітім у верхній течії виявлено вулканічні конуси та невеликі базальтові потоки.
Імовірно, частина вулканічних районів Монголії та Північного Китаю також можуть бути сформовані геофізичними процесами, що відбуваються у Байкальській системі рифтів.
Джерела
- Meyer R., Freeman Ph. Siberian Platform: Geology and Natural Bitumen Resources. Reston : U.S. Department of the Interior ; U.S. Geological Survey, 2006. 27 p.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Донбас, 2004. Т. 1. 640 с.
- Radziminovich N. A., Gileva N. A., Melnikova V. I. et al. Seismicity of the Baikal Rift System from Regional Network Observations // Journal of Asian Earth Sciences. 2013. Vol. 62. P. 141–161.
- Jom-Bolok // Global Volcanism Program. URL: https://volcano.si.edu/volcano.cfm?vn=302060
- Udokan Plateau // Global Volcanism Program. URL: https://volcano.si.edu/volcano.cfm?vn=302030
- Vitim Volcanic Field // Global Volcanism Program. URL: https://volcano.si.edu/volcano.cfm?vn=302040
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Байкальська система рифтів // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Байкальська система рифтів (дата звернення: 10.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 22.09.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
