Бактеріоліз

Бактеріо́ліз (грец. bacterion — паличка, грец. lysis — руйнування, розчинення) — руйнування клітинної оболонки бактерій і вихід вмісту клітин в зовнішнє середовище, що призводить до їх загибелі.

Історична довідка

Явище бактеріолізу вперше описано 1893 вченими Е. Бухнером і Р. Пфайфером (1858–1945; Німеччина) за допомогою свіжої сироватки, яка спричинила лізис деяких видів бактерій. Це явище вчені пов’язали з можливим механізмом захисту організму проти збудників інфекційних хвороб. У 1922 А. Флемінг описав роль бактеріолітичного ферменту лізоциму в процесі мікробного лізису. 1969 А. Глинн (1923–2014; Велика Британія) вивчав послідовність комплементу лізоциму під час імунного бактеріолізу грам-негативної кишкової палички. Дослідник висунув припущення, що система комплементу людини має вплив на зовнішній ліпопротеїновий шар стінки бактеріальної клітини, руйнує його і дозволяє лізоциму вплинути на глибокі шари пептидогліканів, спричинюючи загибель мікроорганізму.

Характеристика

Бактеріоліз спричинюють:

  • порушення нормального розмноження бактерій внаслідок неконтрольованої активації автолітичних (див. Автоліз) ферментів (наприклад, лізоциму), які відповідають за контроль процесів мультиплікації;
  • вплив неспецифічних чинників, зокрема хімічних або фізичних агентів;
  • вплив специфічних чинників: бактеріофагів, бактеріолізинів, компонентів комплементу, ферментів, антибіотиків.

Фермент лізосомального походження лейкоцитів крові лізоцим (муромідаза) є індуктором бактеріолізу. Молекула лізоциму має високі бактеріолітичні властивості за рахунок розщеплення β-1,4-глікозидного зв’язку між N-ацетилглюкозаміном і N-ацетилмурамовою кислотою, які є основними компонентами клітинної стінки бактерій. Бактеріоліз in vitro встановлюють за ростом бактерій у середовищі з 3Н N-ацетилглюкозаміном, підраховуючи рівень лізису клітинної стінки. На гістологічних зразках тканин бактеріоліз визначають за допомогою трансмісійного електронного мікроскопа. Вироблення нових антитіл проти мікроорганізмів зовнішнього середовища вимагає вивільнення шляхом бактеріолізу їхніх антигенів. До них належать капсульні полісахариди, ендотоксин грам-негативних бактерій, ліпотейхоєва кислота (LTA) грам-позитивних бактерій і пептидоглікан клітинної стінки обох груп мікроорганізмів.

Додатково

  • Реакція бактеріолізу — різновид імунного лізису, за якого взаємодія імунної сироватки з живими бактеріями в присутності комплементу призводить до розчинення бактерій.

Важливо диференціювати поняття «бактеріолітичних» і «бактерицидних» процесів. За ізоляції в специфічних фізіологічних середовищах, знищення бактерій різними катіонними агентами відбувається за декілька хвилин, тоді як процес бактеріолізу в аналогічних умовах триває декілька годин і залежить від водневого показника середовища.

  • У лабораторних умовах (in vitro) під час експериментів життєздатність мікроорганізмів визначають за допомогою підрахунку життєздатних колоній (після росту на середовищах з агар-агару з використанням серійних розведень) або за допомогою флуоресцентних маркерів, які диференціюють життєздатні мікроорганізми від нежиттєздатних.
  • Не всі мікроорганізми зазнають бактеріолізу під впливом лейкоцитарних чинників людського організму. Клітинні оболонки бактерій можуть залишатись інтактними (непошкодженими) протягом тривалого періоду, спричинюючи розвиток хронічного запалення. Одним з пояснень такого явища є інактивація мікробних автолітичних ферментів у деяких колоніях.

Література

  1. Theisen E., Sauer J. Listeria Monocytogenes and the Inflammasome: from Cytosolic Bacteriolysis to Tumor Immunotherapy // Current Topics in Microbiology and Immunology. 2016. № 397. P. 133–160.
  2. Primo E., Otero L., Ruiz F. et al. The Disruptive Effect of Lysozyme on the Bacterial Cell Wall Explored by an In‐Silico Structural Outlook // Biochemistry and Molecular Biology Education. 2018. № 46 (1). P. 83–90.
  3. Bhagwat A., Collins C., Dordick J. Selective Antimicrobial Activity of Cell Lytic Enzymes in a Bacterial Consortium // Applied Microbiology and Biotechnology. 2019. № 103 (17). P. 7041–7054.
  4. Медична мікробіологія, вірусологія та імунологія : підручник для студ. вищих мед. навч. закладів / За ред. В. П. Широбокова. 3-тє вид., оновл. та допов. Вінниця : Нова Книга, 2021. 920 с.

Автор

І. С. Попова


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Попова І. С. Бактеріоліз // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бактеріоліз (дата звернення: 14.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
17.12.2022

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶