Барбіроллі, Джон
Барбіро́ллі, Джон [ англ. Barbirolli, John; ім’я при народженні — Джованні Баттіста (італ. Giovanni Battista); 02.12.1899, м. Лондон, Велика Британія ― 29.06.1970, там само] ― музикант, диригент і віолончеліст, почесний доктор музики Національного університету Ірландії (з 1952), почесний академік Національної академії святої Цецилії (з 1960).
|
Барбіроллі, Джон (Barbirolli, John) | |
|---|---|
| Справжнє ім’я | Giovanni Battista |
| Народження | 02.12.1899 |
| Місце народження | Лондон |
| Смерть | 29.06.1970 |
| Місце смерті | Лондон |
| Місце діяльності | Велика Британія |
| Напрями діяльності | музичне мистецтво |
|
Відзнаки | |
|---|---|
| Ордени | Кавалерів Пошани, Білої Троянди, За заслуги перед Італійською Республікою, Мистецтв та літератури (офіцер), Заслуг |
| Медалі | Золота медаль Королівського філармонічного товариства |
Життєпис
Народився у сім’ї професійних музикантів. Батько був емігрантом із Італії.
Юний музикант почав грати на скрипці у віці 4 років (згодом перейшов на віолончель), у віці 10 років став стипендіатом Музичного коледжу Трініті.
Навчався у Королівській музичній академії (1912–1916), зарекомендував себе як оркестровий і сольний віолончеліст. Після закінчення академії працював у оркестрі Квінс-холлу (був його наймолодшим учасником).
Професійний сольний дебют як віолончеліста відбувся 1917 в концертній залі Еоліан-холл у м. Лондоні.
В останній рік Першої світової війни вступив до британської армії. Служив у Саффолкському полку. Під час служби диригував оркестром, який був повністю волонтерським. Після закінчення служби 1919 грав з багатьма різними музичними колективами, зокрема з Лондонським симфонічним оркестром і Ковент-Гарденським оркестром. 1924 створив власний камерний оркестр. 1926 Барбіроллі запросили диригувати оркестром у галереї «Шеніл» у лондонському районі Челсі. Колектив спершу мав назву «Камерний оркестр Шеніл», згодом перейменований на «Камерний оркестр Джона Барбіроллі».
12.12.1927 вперше диригував Лондонським симфонічним оркестром, замінивши Т. Бічема (1879–1961; Велика Британія). Був запрошеним диригентом королівського театру «Ковент-Гарден» (1928–1933).
Від 1933 протягом трьох сезонів працював постійним диригентом Шотландського симфонічного оркестру. Водночас отримував запрошення диригувати іншими оркестрами у Великій Британії та за кордоном.
У сезоні 1936–1937 був запрошеним диригентом Нью-Йоркського філармонічного оркестру, а 1937–1942 — головним диригентом цього оркестру (змінив на цій посаді А. Тосканіні). Під час перебування в м. Нью-Йорку диригував виконанням творів сучасних композиторів, зокрема, дав світові прем’єри Концерту для скрипки з оркестром і Симфонії-реквієму Б. Бріттена, який тоді мешкав у м. Нью-Йорку. Виступав також з різними американськими та канадськими оркестрами.
Після повернення до Великої Британії перебував на посаді диригента оркестру «Галле» в м. Манчестері (1943–1970). Оркестр здобув світову славу та почав конкурувати з Лондонським симфонічним оркестром і Лондонським філармонічним оркестром.
Працював головним диригентом Х’юстонського симфонічного оркестру (1961–1967), співпрацював з Берлінським філармонічним оркестром (1961–1970).
Погіршення здоров’я не завадило Барбіроллі продовжувати диригувати, записувати музику та гастролювати по всьому світу з великими оркестрами. Провів великі концертні тури Латинською Америкою (з оркестром «Філармонія», 1963) та СРСР (Симфонічний оркестр Бі-Бі-Сі, 1967).
Останній концерт Барбіроллі відбувся за кілька днів до його смерті. Останнім твором, яким він диригував публічно, була Симфонія № 7 Л. ван Бетховена.
Творчість
Творчість Барбіроллі пов’язана насамперед з музикою англійських композиторів — Е. Елгара, Ф. Діліуса та Р. Воан-Вільямса (1872–1958; Велика Британія). Зокрема, 02.05.1956 у Залі вільної торгівлі в м. Манчестері відбулась прем’єра Симфонії № 8 Р. Воана-Вільямса з оркестром «Галле» під його керуванням.
У репертуарі диригента були переважно твори пізніх композиторів-романтиків (Г. Малера, А. Брукнера, Я. Сібеліуса), а також більш ранніх композиторів (Ф. Шуберта та інших).
Перші записи Барбіроллі (ще як віолончеліста) відносяться до 1911, останні зроблені за кілька місяців до смерті. Серед його записів як диригента — твори Е. Елгара: «Концерт для віолончелі з оркестром мі мінор» з віолончелісткою Ж. Дю Пре (1945–1987; Велика Британія), ораторія «Сон Геронтія», а також твори Й. Брамса, Г. Малера, Я. Сібеліуса. Переклав для струнного оркестру низку творів Г. Перселла та інших композиторів. Наприкінці своєї кар’єри зробив кілька записів опер, найвідоміший — «Мадам Баттерфляй» Дж. Пуччині, записана 1967 в м. Римі силами Римської опери для компанії ЕМІ (англ. EMI).
Диригент: Джон Барбіроллі. «Мадам Баттерфляй» Дж. Пуччині, 1967.
Диригент: Джон Барбіроллі. Бостонський симфонічний оркестр
Диригент: Джон Барбіроллі. Густав Малер. Симфонія № 5
Нагороди та визнання
Посвячений в лицарі (1949).
Нагороджений орденами Кавалерів Пошани (1969; Велика Британія), Білої Троянди (1963; Фінляндія), «За заслуги перед Італійською Республікою» (1964), Золотою медаллю Королівського філармонічного товариства (1950), іншими відзнаками.
Офіцер ордена Мистецтв та літератури (1966) і ордена Заслуг (1968), обидва — Франція.
У м. Манчестері на честь диригента названо площу і встановлено бюст (2000, скульптор Б. Говард).
Введений до Зали слави журналу «Грамофон» (2012).
За результатами опитування, проведеного в листопаді 2010 британським журналом про класичну музику «Бі-Бі-Сі Мюзік Мегезін» («BBC Music Magazine»), посів дванадцяту сходинку у списку з двадцяти найвидатніших диригентів усіх часів.
Література
- Reid Ch. John Barbirolli: A Biography. London : Hamilton, 1971. 446 p.
- Wray C. Carlos Kleiber Voted Greatest Conductor of All Time // BBC. 2011. URL: https://www.bbc.co.uk/pressoffice/bbcworldwide/worldwidestories/pressreleases/2011/03_march/carlos_kleiber.shtml
- Holden R. Barbirolli: A Chronicle of a Career. Uttoxeter : The Barbirolli Society, 2016. 639 p.
- Lorenzo Barbirolli (1798–1867): un musicista tra due patrie / A cura di N. Badolato, C. Mezzetti, A. Molinari. Ferrara : Comune di Ferrara, 2016. 189 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Барбіроллі, Джон // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Барбіроллі, Джон (дата звернення: 10.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 31.05.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
