Барди
Ба́рди (ірл. bárd, валл. bardd, брет. barz, галл. Bardos, від протоіндоєвроп. gwredho — той, що вихваляє) — багатозначний термін:
1) Мандрівні поети-співці у кельтів, що мешкали на території теперішніх Бретані, Вельсу, Галлії, Ірландії, Шотландії.
2) Майстерний, талановитий поет, зокрема той, що оспівує героїв та їхні подвиги. Бардами називають, наприклад, В. Шекспіра (бард з Ейвона), Дж. Мільтона, А. Поупа, Дж. Байрона.
3) У 20–21 ст. — автори й виконавці авторської пісні.
4) Переносно — людина, що прославляє когось, що-небудь.
Зміст
Мандрівні поети-співці
Історична довідка
В античності бардами називали кельтських співців-поетів, які складали та виконували релігійні й військові гімни, панегірики та сатиричні пісні. Таке визначення дали їм Діодор Сицилійський і Страбон. Пісні бардів сприймалися як магічні.
У 1 ст. н. е. галльський, валлійський та ірландський бард мав досить високий статус. Князь або король, якому адресувались поезії та уславлювалася велич, мав щедро винагородити барда. Діодор Сицилійський стверджував, що мистецтво бардів використовувалося не тільки для того, щоб прославляти чесноти. Барди могли іноді вдаватися до діатриби чи сатири, щоб очорнити супротивників короля чи певних цінностей.
З християнізацією статус бардів знизився. У 12–13 ст. у феодальній системі, що склалася внаслідок Нормандського завоювання Англії 1066, барди, спадково прикріплені до князівських або знатних родин, знову набули високого статусу. Кожен аристократ вважав за честь приймати барда у своєму замку.
У середні віки барди були професійними поетами-співцями, мандрівними або придворними, об’єднувалися у цехи.
Барди поступово зникли у Галлії та захопленій римлянами частині Бретані (римляни переслідували їх як носіїв патріотичного духу), тоді як в Ірландії та Вельсі традиції бардівського мистецтва тривалий час зберігалися. Завдяки конкурсам і пісенним змаганням барди зберігали пам’ять про велич предків, у творах збуджували любов до незалежності та ненависть до іноземних завойовників. Едуард I прагнув знищити їх, щоб забезпечити завоювання Вельсу (1283). У підкореній Англією Ірландії за часів Генріха V і Генріха VI проти бардів вживалися жорсткі заходи. У 1570-ті королева Єлизавета I проводила політику повного вигнання ірландських бардів і відправляла їх на шибеницю (за звинуваченнями у підбурювані народу до заворушень).
У 2-й половині 17 ст. бардівське мистецтво занепало.
Інтерес до кельтської давньої та середньовічної музики відновився у 19 ст.
Характеристика
Барди в Галлії та Бретані за кілька століть до римського завоювання займали після друїдів і оватів (жреці, що відповідали за жертвоприношення, практикували медицину) третій ранг у жрецькій ієрархії. Вони були професійними оповідачами, поетами, музикантами, могли виконувати низку інших ключових функцій, зокрема освітню, релігійну і світського примирення, єднання.
Барди складали священні гімни і співали їх під акомпанемент інструмента, який, за словами Діодора Сицилійського, був схожий на ліру, вихваляли предків свого покровителя і героїчне минуле країни, були хранителями традицій. Тексти бардів дотепні, сповнені сарказму.
У середньовічній Ірландії виокремлювалися бард-поет, бард-читець і бард-музикант. У 17 ст. бард поєднував усі три функції.
За давньою та усталеною традицією, барди починали навчання ще з дитинства. Бард не мав вищої освіти, але був людиною високого інтелекту.
Костюм, у якому зображували бардів на різноманітних картинах, складався з туніки вище коліна, бриджів або штанів, великої хламиди чи пальто, облямованого фестонами або бахромою.
До музичних інструментів бардів належали крота (смичкова ліра), арфа, лютня, волинка і флейта.
Представники
Серед бардів найвідоміше ім’я легендарного воїна-поета Оссіана (Ойсіна; 3 ст., Ірландія). 1762 поет Дж. Макферсон нібито відкрив та опублікував його поеми у власному перекладі. Насправді, хоча твори частково засновані на справжніх кельтських баладах, багато в чому вони були винаходом самого Дж. Макферсона.
Останнім бардом вважають сліпого арфіста, композитора, співака Турло О’Каролана (Турлух О’Керолан; 1670–1738; Ірландія). Його творчість поєднує риси, властиві європейській класичній музиці (А. Вівальді, А. Кореллі), демонструє тісний зв’язок із кельтськими та давньоірландськими музичними традиціями. Після смерті Турло О’Каролана традиції бардів були забуті. Інтерес до його творів відновився в 19 ст.
Додатково
- Немає прямих доказів того, що серед давніх бардів або арфістів були представники жіночої статі.
- Назва першого твору Турло О’Каролана «Sí Bheag, Sí Mhor» («Великий пагорб, маленький пагорб») стосувалася графства Міт, де, за легендою, друїд перетворив двох гігантів, які боролися, на два пагорби. Музична п’єса дотепер часто звучить на ірландських весіллях.
Література
- O’Sullivan D. The Life Times and Music of an Irish Harper. 2nd ed. Oscars : Ossian Publishing, 2005. 378 p.
- Guéhennec Y. Les éléments du barde. Histoire de bardisme celtique. Ploudalmézeau : Editions Label LN, 2011. 98 p.
- Murphy D. Cromwell in Ireland: A History of Cromwell’s Irish Campaign. London : Forgotten Books, 2012. 258 p.
- Соколова А. В. Музична культура стародавньої та середньовічної Ірландії та її паралелі в українській музичній культурі // Актуальні питання гуманітарних наук. 2020. Вип. 31. Т. 1. С. 216–223. URL: http://www.aphn-journal.in.ua/archive/31_2020/part_1/33.pdf
- Соколова А. В. Традиції лицарсько-аристократичної культури Британії-Англії та Русі-України. Одеса : Астропринт, 2020. 376 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Барди // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Барди (дата звернення: 12.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 30.03.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
