Басанець, Петро Олексійович
Басане́ць, Петро́ Олексі́йович (23.04.1926, с. Бурімка, тепер Прилуцького району Чернігівської області, Україна — 16.10.2007, м. Київ, Україна; похований у рідному селі) — живописець, графік, педагог, заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1982), народний художник УРСР (з 1990).
|
Басанець, Петро Олексійович | |
|---|---|
| Народження | 23.04.1926 |
| Місце народження | Бурімка |
| Смерть | 16.10.2007 |
| Місце смерті | Київ |
| Місце поховання | Бурімка |
| Alma mater | Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури |
| Напрями діяльності | образотворче мистецтво |
|
Відзнаки | |
|---|---|
| Ордени | Вітчизняної війни ІІ ступеня (1987) |
| Медалі | «За бойові заслуги» (1945) |
| Почесні звання | заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1982), народний художник УРСР (з 1990) |
Зміст
Життєпис
Народився в селянській сім’ї. Захопився живописом в дитинстві.
Учасник Другої світової війни (мобілізований 1944, рядовий, телефоніст), був поранений. 1947 демобілізувався. На фронті загинули батько та два брати.
Закінчив з відзнакою Одеське художнє училище (1952, тепер Одеський художній фаховий коледж імені М. Б. Грекова), Київський художній інститут (1958, тепер Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури), майстерня К. Трохименка, В. Пузиркова, В. Костецького (1905–1968; тепер Україна).
Працював художнім редактором і завідувачем відділу редакції журналу «Зміна» (1958–1961), викладачем кафедри живопису (з 1961), згодом кафедри малюнка (з 1972) Київського державного художнього інституту (з 1981 — професор). Співпрацював з газетами «Деснянська правда», «Колгоспне село» (тепер «Сільські вісті»), «Літературна газета» (тепер «Літературна Україна»), журналом «Україна» тощо.
Член Національної спілки художників України (з 1961).
Творчість
Представник реалістичного напряму в мистецтві. Працював у галузі станкового живопису, станкової та книжкової графіки.
Тематика робіт — воєнна та історична, пейзажі, натюрморти тощо.
Автор понад 150 портретів. Зображував діячів культури та мистецтва (О. Гончара, А. Малишка, П. Тичину, Т. Шевченка, Т. Яблонську та ін.), робітників і селян (графічні портрети для періодичних видань). Полотно «Чуття єдиної родини» (1991) — колективний портрет митців (22 представників світової культури).
Над картиною «Україна духовна» (1999) працював 7 років, зобразив понад 150 історичних постатей, життя і творчість яких пов’язані з Україною. Монументальне полотно було виставлене в Маріїнському палаці в Києві.
Автор книжкових ілюстрацій, зокрема до роману А. Хижняка «Данило Галицький» (1951).
Виконав розписи у вестибюлі Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2000–2002).
Серед картин художника: «Материн город» (1950), «Ходаки з Чернігівщини» (1958), «Церква у Седневі» (1962), «У рідному краї (Т. Шевченко на Чернігівщині)» (1964), «Тяжкі роки війни» (1965), «Танкісти» (1970), «Однополчани» (1973), «Наш клас» (1975), «9 травня» (1984), «Липова алея у Качанівці» (1985), «Свято на Черкаській землі» (1986), «Ранок у Качанівці» (1990), «Гонта під Уманню» (1991), «Золота осінь» (1992), «Роде мій великий, роде мій прекрасний» (1992–1995) та інші.
Учасник республіканських (з 1958), всеукраїнських та закордонних виставок в Австрії, Німеччині (1985), Румунії тощо. Персональні виставки відбулись у містах Ічні (1987, 2006), Чернігові (1988), Києві (1999, 2000, 2002), Прилуках (2002).
З-поміж учнів Басанця: М. Гуйда, В. Задорожний (1935–2010; Україна), А. Чебикін та інші.
Твори зберігаються в Національному художньому музеї України, Лебединському міському художньому музеї імені Б. К. Руднєва, приватних колекціях тощо.
Нагороди та визнання
Нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня (1987), медаллю «За бойові заслуги» (1945).
На фасаді Бурімської гімназії Ічнянської міської ради, в якій навчався Басанець, встановлена меморіальна дошка (2012).
Додатково
Син Ю. Басанець (нар. 1964) та донька О. Басанець (нар. 1966, обидва — тепер Україна) були його учнями та продовжують традицію класичного українського живопису.
Праці
- Україна духовна. Київ : [б. в.], 1999. 54 с.
Література
- Матійко О. Постаті «України духовної» // Українська культура. 1999. № 8–9. С. 26–27.
- Енциклопедія Ічнянщини / Уклад. В. Шевченко. Київ : Гнозіс, 2014. 926 с.
- Маринчук С. Джерело наснаги // Деснянська правда. 2016. 19 травня. С. 8.
- Ламонова О., Скляренко Г. Басанець Петро Олексійович // Словник художників України. Біобібліографічний довідник. Кн. 1. / Гол. ред. Г. Скрипник. Київ : Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України, 2019. С. 93–94.
- У художньому музеї вперше презентували твори художників-реалістів із Ічнянщини // 0462. Сайт міста Чернігова. 2021. URL: https://www.0462.ua/news/3151875/u-hudoznomu-muzei-vperse-prezentuvali-tvori-hudoznikiv-realistiv-iz-icnansini
- Класичний український живопис родини Басанець «вірність традиціям» // Київський національний університет технологій та дизайну. URL: https://knutd.edu.ua/art-space/basantsi-virnist-tradytsiam/
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Басанець, Петро Олексійович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Басанець, Петро Олексійович (дата звернення: 14.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 20.09.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
