Бауер, Вальтер
Ба́уер, Ва́льтер (нім. Bauer, Walter; 08.08.1877, м. Кенігсберг, земля Баварія, Німеччина — 17.11.1960, м. Ґеттінґен, земля Нижня Саксонія, Німеччина) — протестантський теолог, історик християнства, філолог, екзегет.
|
Бауер, Вальтер (Bauer, Walter) | |
|---|---|
| Народження | 08.08.1877 |
| Місце народження | Кенігсберг |
| Смерть | 17.11.1960 |
| Місце смерті | Геттінген |
| Alma mater | Марбурзький університет імені Філіппа |
| Напрями діяльності | теологія, історія християнства, філологія |
| Традиція/школа | протестантизм |
Життєпис
Зростав у м. Марбурзі, куди родина переїхала по призначенні батька професором. Розпочав теологічні студії в Марбурзькому університеті, продовжив навчання у містах Берліні та Страсбурзі.
1903 захистив у Марбурзькому університеті дисертацію, присвячену діяльності апостола Павла, з цього ж року — приват-доцент університету. Від 1913 — професор університету Бреслау (тепер Вроцлавський університет), у 1916–1945 — професор Ґеттінґенського університету.
1933 не підписав декларацію лояльності професорів Ґеттінґена А. Гітлеру. Виступив за помилування Дитриха Бонгеффера.
1946 вийшов на пенсію.
Доробок
Автор багатьох праць з екзегетики Нового Завіту, історії раннього християнства. Досліджував укладання біблійного канону, зокрема історію виникнення канону Сирійської церкви, та ранньохристиянську апокрифічну літературу (див. Апокрифи). Укладач т. з. «Словника Бауера» [повна назва «Греко-німецький словник Нового Завіту та ранньохристиянської літератури» («Griechisch-deutsches Wörterbuch zu den Schriften des Neuen Testaments und der übrigen urchristlichen Literatur», перероблене видання 1928)], що набув значення класичної праці для всіх дослідників первісного християнства.
Чи не найбільший резонанс в історіографії раннього християнства викликала праця Бауера «Ортодоксія та єресі в найдавнішому християнстві» («Rechtgläubigkeit und Ketzerei im ältesten Christentum», 1934). На підставі дослідження релігійно-культурної ситуації в кількох географічних регіонах ранньо-християнського світу (Єгипті, Сирії, Палестині, Римі) кін. 1 — поч. 2 ст. н. е. та ретельного вивчення джерел висунув власну концепцію церковної історії, що спростувала панівні на той час погляди Євсевія Кесарійського. Євсевій тлумачив церковну традицію як поступ домінуючого ортодоксального християнства, від якого відпадали окремі маргінальні течії, єресі (пізніші за часом виникнення і вторинні за змістом віровчення). Бауер, натомість, заперечив існування в ранньому християнстві якогось доктринального мейнстриму (що виходив від Ісуса та апостолів), як і тезу про те, що ортодоксія передувала єресям, а єдність — розколам. Доводив, що головні центри раннього християнства — Едесса, Александрія, Мала Азія — від самого початку розходилися в багатьох догматичних питаннях. Раннє християнство схарактеризоване ним як множинне, існуюче у різноманітних, чисельних і нестійких формах (течіях, групах, сектах) з часу зародження, що робить поняття «ортодоксії» та «єресі» незастосовними для його описання. Те, що згодом постало як ортодоксія, — насправді лише одна з численних тогочасних форм християнства. Її переможність у конкуренції течій та вплив були пов’язані передусім із наверненням імператора Костянтина І Великого, набутими політичними ресурсами, наступною експансією Римської церкви та репресіями проти інакодумців з боку влади. З часом історія раннього християнства була переписана — з тим, щоб довести, начебто саме ця форма християнства була єдино-істинною, домінуючою й апостольською.
Висновки Бауера про гетерогенність раннього християнства стали загальноприйнятими у сучасній біблеїстиці.
Серед ін. праць: «Апостоли сирійців у період від середини IV ст. до розколу в Сирійській церкві» («Der Apostolos der Syrer in der Zeit von der Mitte des 4. Jahrhunderts bis zur Spaltung der syrischen Kirche»; 1903) «Новозавітні апокрифи про життя Ісуса» («Das Leben Jesus im Zeitalter neutestamentlichen Apokryphen»; 1909); «Апостольські Отці» («Die apostolischen Väter»; 1923), підручник з теології Нового Завіту (у 2 т., у співавт.), коментарі до Євангелія від Івана, псалмів Соломона тощо.
Культурна ізоляція нацистської Німеччини завадила широкій відомості доробку Бауера за його життя. Англомовні переклади його праць опубліковані лише у 1970-х.
Праці
- Griechisch-deutsches Wörterbuch zu den Schriften des Neuen Testaments und der frühchristlichen Literatur. Berlin; New York : De Gruyter, 1988. 1796 p.
- А н г л. п е р е к л а д — Orthodoxy and Heresy in Earliest Christianity. 2nd ed. Mifflintown : Sigler Press, 1996. 326 р. URL: http://ccat.sas.upenn.edu/rak/publics/new/BAUER00.htm
Література
- Strecker G. Walter Bauer — Exeget, Philologe und Historiker // Novum Testamentum. 1978. Vol. 20. Fasc. 1. Р. 75–80.
- Harrington D. J. The Reception of Walter Bauer's «Orthodoxy and Heresy in Earliest Christianity» during the Last Decade // Harward Theological Review. 1980. Vol. 73. No. 1/2. Р. 289–298.
- Rehkopf F. Walter Bauer und Bauer/Aland: Wörterbuch zum Neuen Testament // Theologische Rundschau. 1991. Bd. 56. S. 428–436.
- Dunn J. D. G. Unity and Diversity in the New Testament: An Inquiry into the Character of Earliest Christianity. 3rd Rev. ed. London : SCM Press, 2006. 470 р.
- Völker W., Scheck Т. Walter Bauer's Rechtgläubigkeit und Ketzerei im ältesten Christentum // Journal of Early Christian Studies. 2006. Vol. 14. No. 4. Р. 399–405.
- Jorgensen D. W. Approaches to orthodoxy and heresy in the study of early Christianity // Religion Compass. 2017. Vol. 11. Is. 7–8. URL: Religion Compass: Vol 11, No 7-8 (wiley.com).
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Бауер, Вальтер // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бауер, Вальтер (дата звернення: 10.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 02.06.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
