Бджола медоносна
Бджола́ медоно́сна (Apis mellifera) — вид комах родини справжні бджоли ряду перетинчастокрилих.
Зміст
Історична довідка
Бджола медоносна та шовкопряд шовковичний — єдині комахи, яких одомашнила (див. Доместикація) людина. Бджіл людина використовує з часів пізнього палеоліту, 10–15 тис. років тому. Батьківщиною бджіл є Південна Азія. В Україні достовірно відомо про розвиток бджільництва й бортництва ще за часів Давньої Русі.
Таксономія і характеристика
Внутрішньовидова систематика бджоли медоносної складна. Зокрема, у складі виду визнають 28–35 підвидів, представлених численними локальними популяціями, географічними расами, природними гібридогенними операційними таксономічним одиницями й селекційними породами. Ареали трьох підвидів охоплюють Україну: бджола медоносна українська або українська степова (Apis mellifera sossimai), бджола медоносна карпатська (A. mellifera carpatica), європейська темна бджола (A. mellifera mellifera). Кілька інших підвидів також представлені в Україні (Apis mellifera macedonica, A. mellifera artemisia, A. mellifera taurica), але вони менше поширені. Спільною предковою формою вважають карніку або крайнську породу бджіл з якої внаслідок взаємної метизації і районування походять інші наявні в Україні породи.
Бджоли медоносні — суспільні комахи, які живуть великими сім’ями. Життя бджолиної сім’ї координується за допомогою феромонів, регулярної зміни активності залоз тощо. Для бджолиних сімей характерний поліморфізм і віковий поліетизм (розподіл функцій між членами сім’ї). Склад бджолиної сім’ї варіює протягом року, його зміни головним чином визначають кліматичні умови, наявність пилку й нектару (харчування) в різні періоди. Бджолосім’я — це біологічна одиниця, усі члени якої взаємопов’язані та не пристосовані до самостійного існування.
У кожній сім’ї є 1 матка (з тілом завдовжки 20–25 мм, масою 200–250 мг), 60–80 тис. робочих бджіл (з тілом завдовжки 12–14 мм, середньою масою 100 мг), кілька сотень або й тисяч трутнів (з тілом завдовжки 15–17 мм, масою близько 200 мг). Матка — єдина самиця у вулику, яка відкладає яйця (з весни до осені, влітку до 2–2,5 тис. яєць щодоби) і дає потомство (з яєць розвиваються робочі бджоли, трутні або матки). Робочі бджоли — жіночі особини, які мають недорозвинену статеву систему, нездатні до відтворення потомства, але складають основу бджолиної сім’ї. Вони будують воскові (див. Віск натуральний) стільники, збирають і переробляють нектар та квітковий пилок на пергу (бджолине обніжжя, законсервоване медово-ферментним способом), виховують потомство, охороняють гніздо. Трутні — чоловічі особини, запліднюють матку, живуть лише протягом літа, після чого робочі бджоли виганяють їх із вулика.
Розмножується бджолина сім’я роїнням (формування нової колонії з матки та великої кількості робочих бджіл). Бджолі медоносній властивий партеногенез. Матка відкладає запліднені яйця (хромосомний набір 2n=32), з яких розвиваються самиці (матки і робочі особини), та незапліднені яйця (n=16), котрі дають самців (трутнів), що потім виробляють спермії шляхом мітозу, а не мейозу. Живуть медоносні бджоли в гнізді, розташованому у вулику побудованому людиною. Для складання запасів корму і вирощування розплоду (запліднені яйця, личинки й лялечки робочих бджіл) вони використовують стільники, побудовані робочими бджолами.
Нектар і пилок медоносні бджоли збирають лише за сприятливих умов у період квітування медоносних рослин. У цей же час вони відкладають необхідні для існування запаси корму. Живляться медом (див. Мед бджолиний) і пергою. Пік активності зі збору нектару медоносними бджолами припадає на період масового квітування медоносів.
Бджоли медоносні здатні перезимовувати у холодному кліматі. Довгі й суворі зими бджолині сім’ї переносять завдяки досконалій регуляції температури в гнізді, що дозволяє зберігати певну резистентність до зовнішніх умов. У холодну пору року бджоли розміщуються на стільниках щільніше, зменшуючи газообмін. Під час потепління і в спеку посилюється вентиляція, у гнізді підтримується постійна температура (35 °С). Найбільш життєздатними і господарськи цінними є сильні сім’ї (з чисельністю особин до 100 тис. і більше).
Поширення
Вид поширений по всьому світу (крім Арктики, Антарктиди, пустелі Сахари): Африка, Австралія, Європа, Північна Азія (Китай), Центральна Америка, Північна Америка, Океанія, Південна Америка, Південна Азія.
Значення
Свійська комаха, яку розводять для одержання меду, воску, бджолиної отрути (див. Апітерапія), прополісу, запилення рослин (є стратегічним запилювачем квіткових рослин). Одна бджолосім’я за сприятливих умов може зібрати за сезон 200–450 кг меду.
Додатково
Крім свійських медоносних бджіл є й дикі, відмінні своєю морфологією та біологією. Здичавілі сім’ї гніздяться в дуплах дерев, у щілинах скель тощо. Дикі медоносні бджоли більш працездатні, витривалі й зимостійкі, мають дуже агресивний характер. Якість виробленого ними меду (отримав назву «бортьовий», від слова «борть» — дупло дерева, в якому живуть дикі бджоли) також відрізняється. У порівнянні з медом, отриманим від домашніх бджіл, бортьовий мед має корисніші властивості, оскільки встигає повністю дозріти.
Література
- Ruttner F. Biogeography and Taxonomy of Honey Bees. Berlin; Heidelberg : Springer, 1988. 284 p.
- Метлицька О. І., Поліщук В. П., Таран С. І. Застосування методів морфометрії та молекулярно-генетичної оцінки при визначенні чистопородності українських бджіл // Біологія тварин. 2010. Т. 12. № 1. С. 254–259.
- Папп В. В., Керек С. С. Дослідження породних ознак карпатських бджіл за допомогою програмного забезпечення «Beemorph» // Бджільництво України. 2015. № 1. С. 103–109.
- Савчук Г. Г., Язловицька Л. С. Морфометрична характеристика гемоцитів робочих бджіл apis mellifera L. // Вісник Одеського національного університету. Біологія. 2020. Т. 25. № 2 (47). С. 173–184.
- Ghisbain G., Rosa P., Bogusch P. et al. The New Annotated Checklist of the Wild Bees of Europe (Hymenoptera: Anthophila) // Zootaxa. 2023. Vol. 5327. № 1. Р. 1–147. URL: https://www.mapress.com/zt/article/view/zootaxa.5327.1.1/51642
Автор
Покликання на цю статтю: Бджола медоносна // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бджола медоносна (дата звернення: 2.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 16.11.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
