Бегонієві (Begoniaceae)
Бего́нієві (Begoniaceae) — пантропічна родина дводольних рослин порядку гарбузоцвітих.
Зміст
Таксономія і характеристика
Згідно з класифікаційними схемами класичної систематики бегонієві раніше розглядали в складі порядку бегонієцвітих, проте від 2016 за молекулярно-філогенетичною системою Групи з філогенії покритонасінних рослин тепер належить до гарбузоцвітих. У складі родини 2‒3 роди й близько 1700 видів, 1 рід і 173 види (141 ендемік) — у Китаї. Одно- та багаторічні сукуленти, трав’яні рослини (переважно), зрідка напівчагарники або ліани, рідше епіфіти. Стебло прямостійне, часто кореневищне. Серед бегонієвих є бульбоподібні, голкоподібні рослини, з короткими стеблами, рідше ліаноподібні або лазячі з придатковими коренями, або столононосні. Листки від дрібних до середнього розміру, прості, зрідка пальчасто-складні, чергові або всі прикореневі, черешкові, край неправильно пилчастий і розділений, іноді цілісний, жилки зазвичай долончасті. У більшості видів листок розділений центральною жилкою на 2 нерівні частини (листя за формою нагадує вуха слона). Асиметрія листків бегоній є пристосуванням до зростання в тропічних лісах зі слабким освітленням. Листкова мозаїка допомагає максимально використовувати слабке світло, яке проникає крізь густу крону дерев тропічного лісу. Рослини одно-, рідше дводомні (див. Домність рослин). Квітки одностатеві, з квітконіжкою і приквітками, 1–4 і більше, рідше численні, зібрані в дихотомічні суцвіття псевдозонтики, іноді в щитки. Тичинкова квітка: актиноморфна, листочків оцвітини 2 або 4, зазвичай зовнішні більші, внутрішні менші; тичинки здебільшого численні; тичинкові нитки вільні або зрослі в основі; пиляки 2-клітинні, верхівкові або бічні. Маточкова квітка: листочки оцвітини 2–5(–10), зазвичай вільні, рідше зрослі біля основи; зав’язь нахилена, висяча або висхідна; стовпчиків 2‒3 (або більше), вільні або зрослі в основі. Плід — коробочка суха, іноді ягодоподібна, нерівномірно 3-крила, рідше безкрила й 3- або 4-рога. Насіння численне, дрібне, довгасте.
Географічне поширення та екологія
Представники родини поширені в тропічних і субтропічних регіонах світу, відсутні в Полінезії, тропічних лісах Австралії, й Тихого океану від сходу Фіджі до Галапагоських островів. Монотипний рід гіллебрандія (Hillebrandia) — ендемік Гавайських островів, рід семібегоніелла (Semibegoniella) — ендемічний для Еквадору, а бегоніелла (Begoniella) — для Колумбії. Найчисельніший рід бегонія (Begonia) входить до складу рослинних угруповань тропіків. Найбільше таксономічне різноманіття роду зосереджене в тропіках Південної Америки, рослини віддають перевагу тінистим вологим лісам, ростуть в долинах гір і на гірських схилах; поширення окремих видів сягає півночі Мексики. Друге місце за видовим багатством бегонієвих посідають тропіки Азії, особливо Східні Гімалаї, гірські області Індії, Малайський архіпелаг; заходять бегонії і до південної Індії, на півострів Шрі-Ланка, до Китаю. Східна Африка багата на ендемічні види, але у вологій Західній Африці більше видів у порівнянні зі Східною; при цьому існують родинні зв’язки між деякими африканськими й американськими видами.
Використання
Бегонієві — відомі й надзвичайно популярні декоративні рослини, зокрема рід бегонія має тисячі гібридів і сортів. Пагони і листки деяких видів вживають у їжу (зазвичай — для приготування салатів). У Парагваї обсмажені листки бегонії вічнозеленої (Begonia ucullata) є делікатесом. Серед бегонієвих є лікарські рослини, які містять у своєму складі флавоноїди, антоціани, аскорбінову й щавелеву кислоти, кукурбітацин, жирні кислоти, стероли, олігосахариди тощо. Здебільшого вони є джерелом лікарської сировини та мають антиоксидантні й антибактеріальні властивості. Деякі бегонії є об’єктами вивчення біологічної активності флавоноїдів.
Література
- Smith L., Wasshausen D., Golding J. et al. Begoniaceae // Smithsonian Contributions to Botany. 1986. № 60. P. 1–584.
- Gu C., Peng Ch.-I., Turland N. Begoniaceae // Flora of China : in 25 vol. Vol. 13. Beijing : Science Press ; St. Louis : Missouri Botanical Garden Press, 2007. P. 153.
- Brouillet L. Begoniaceae C. Agardh // Flora of North America : in 30 vol. New York : Oxford University Press, 2015. Vol. 6. 496 p.
- Белаєва Я. В. Колекція видів Begonia L. (Begoniacaeae C. Agardh) у Національному ботанічному саду ім. М. М. Гришка НАН України // Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України. 2016. Вип. 26.3. С. 35‒42. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnltu_2016_26.3_7
- Deb P. K., Rahman M. A. Present State of Knowledge on the Family Begoniacaea Ca Agardh (Magnoliopsida) of Bangladesh // Journal of Biodiversity Conservation and Bioresource Management. 2018. № 4 (1). P. 35–46.
Автор
Покликання на цю статтю: Двірна Т. С. Бегонієві (Begoniaceae) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бегонієві (Begoniaceae) (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 23.11.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
