Берберо-лівійські мови
Бербе́ро-ліві́йські мо́ви (бербе́рські мо́ви) — підсім’я берберо-давньоканарської сім’ї мов, до якої входять мови берберів — корінного населення Північної Африки.
Зміст
Класифікація
Берберо-лівійські мови близькоспоріднені з давньоканарськими мовами — мовами корінного населення Канарських островів. Ці мови зникли в 16–18 ст., вони відомі за незначною кількістю речень із перекладами, зафіксованими іспанськими місіонерами. Ці записи дозволяють простежити граматичну близькість давньоканарських мов із берберо-лівійськими мовами.
Давні епіграфічні пам’ятки Канарських островів не дешифровані, оскільки на час приходу іспанських колонізаторів (15 ст.) носії давньоканарських мов уже втратили писемність. Давньоканарські написи візуально подібні до берберської писемності (див. Тифінаг).
Берберо-лівійські мови гіпотетично входять до складу афразійської макросім’ї мов (див. Афразійські мови; Макросім’я мов). Сучасні берберо-лівійські мови поділяють на чотири (за іншою класифікацією — на п’ять) надгруп або гілок мов — північноберберські, західноберберські, південноберберські (туарезькі) та східноберберські мови. Східноберберські мови, на думку професора Лейденського університету М. Косманна (1966, Нідерланди), насправді є двома окремими надгрупами або гілками: 1) мови гадамес і авджила; 2) мови нафусі, сокна й сиві. Східноберберські мови гадамес і авджила мають низку архаїчних елементів, зокрема є єдиними сучасними берберськими мовами, у яких давньоберберський звук [*β] зберігся у своїй первісній формі.
До берберо-лівійських мов також належать давньолівійські мови, які зникли в 1 тис. н. е. (їх традиційно виокремлюють в окрему гілку).
Особливості
Берберські мови зазнали значного впливу арабської мови на рівні лексики (численні запозичення) і на рівні фонетики (поширення фарингальних приголосних). Винятком є туарезькі (південноберберські) мови.
У північноберберських мовах також є численні запозичення з давньогрецької, латини і європейських мов. У туарезьких мовах — із мов сусідніх африканських народів. При цьому основна частина лексики є питомою.
Для берберо-лівійських мов характерні категорії роду (чоловічого й жіночого) й числа (однина і множина). Форми множини утворюють додаванням суфікса, при цьому можливі чергування голосних у корені слова.
Типовий порядок слів у реченні: предикат – суб’єкт – об’єкт (також поширений порядок: суб’єкт – предикат – об’єкт).
Поширення й соціолінгвістична ситуація
Більшість носіїв берберо-лівійських мов за незначними винятками є арабсько-берберськими білінгвами (див. Білінгвізм). Серед кабілів в Алжирі чимало кабіло-арабсько-французьких трилінгвів. Берберські євреї в Ізраїлі (вихідці з Марокко) зазвичай є берберо-арабсько-івритськими трилінгвами.
Найстабільнішою є ситуація з північноберберськими мовами (за різними оцінками, загальна кількість носіїв — від 10 до 15 млн осіб). Серед них найбільшими за кількістю носіїв є поширені в Марокко мови атласької групи північноберберської гілки — ташельхіт (бл. 3,9 млн носіїв) і тамазигт (понад 2,3 млн носіїв), а також кабільська мова (понад 5,5 млн носіїв в Алжирі, а також до 1,5 млн носіїв в інших країнах). Порівняно стабільною є ситуація з мовами туарезької (південноберберської групи), поширеними серед туарегів Алжиру, Лівії, Нігеру, Малі й Буркіна-Фасо.
Більшість інших берберо-лівійських мов є нечисленними й безписемними. Деякі з них перебувають на межі зникнення (кількість носіїв від 200 до 4 тис.). Зокрема, це стосується обох західноберберських і більшості східноберберських мов. Офіційний статус мають мови:
- тамазигт (Марокко; належить до атласької гілки північноберберських мов) — з 2011 має статус другої державної мови разом із арабською;
- кабільська мова (Алжир; належить до кабільської гілки північноберберських мов) — упродовж 2002–2016 мала статус національної мови (згадана в Конституції Алжиру, але не мала статусу офіційної мови й конституційних гарантій розвитку), від 2016 — друга офіційна мова поряд із арабською;
- тамашек (Малі й Нігер; належить до південноберберської [туарезької] гілки) — з 2023 має статус офіційної мови в Малі разом із 12 іншими мовами корінного населення країни, при цьому єдиною робочою мовою Малі є французька; з 2001 має статус національної мови в Нігері поряд із 9 іншими мовами корінного населення, при цьому єдиною офіційною мовою країни є французька.
Писемність
В античну добу давньолівійські мови використовували давньолівійську консонантну писемність. У Лівії виявлено поодинокі античні написи цими мовами, зроблені латинським письмом.
Традиція використання давньолівійської писемності в модифікованому вигляді безперервно зберігалася в частини південноберберських племен (туарегів) для побутових записів та ігор (у Малі й Нігері її витіснила латинська графіка, у частини туарегів інших країн — арабське письмо). Північноберберські мови з середньовіччя послуговувалися арабською писемністю, а бербери-юдеї в Марокко й епізодично в Ізраїлі — єврейським письмом. Західно- і східноберберські мови здебільшого залишалися безписемними.
У 20 ст. були спроби поширити використання тифінагу або його модифікованої форми (неотифінагу) серед носіїв північноберберських мов.
2003 неотифінаг офіційно затверджено основною графікою для літературних варіантів мов тамазигт і ташельхіт замість арабської писемності в Марокко. Питання правописних норм для цих мов регулює Королівський інститут берберської культури в м. Рабаті (Марокко), його найважливіші постанови затверджує король Марокко.
Для кабільської мови в Алжирі офіційно використовують латинський алфавіт.
У лінгвістичних дослідженнях для запису берберо-лівійських мов застосовують латинський алфавіт і тифінаг.
Література
- Applegate J. R. The Berber Languages // Afroasiatic / Ed. by C. T. Hodge. The Hague : Mouton, 1971. P. 96–118.
- Galand L. Langue et littérature berbères: vingt cinq ans d'études. Paris : Centre National de la Recherche Scientifique, 1979. 205 p.
- Galand G. Regards sur le berbère. Milano : Centro Studi Camito Semitici, 2010. 386 p.
- Kossmann M. The Arabic Influence on Northern Berber. Leiden : Brill, 2013. 462 p.
- Servier J. Les Berbères. 6e ed. Paris : Presses universitaires de France, 2017. 127 p.
Покликання на цю статтю: Гірік С. І. Берберо-лівійські мови // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Берберо-лівійські мови (дата звернення: 14.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 03.11.2024
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
