Бернекер, Еріх Карл
Бе́рнекер, Е́ріх Карл (нім. Berneker, Erich Karl; 03.02.1874, м. Кеніґсберґ, Прусія, тепер Калінінград, Росія — 15.03.1937, м. Мюнхен, Німеччина) —лінгвіст-славіст. Дослідник слов’янської філології, представник молодограматичної школи (див. Молодограматизм).
|
Бернекер, Еріх Карл (Berneker, Erich Karl) | |
|---|---|
| Народження | 03.02.1874 |
| Місце народження | Калінінград |
| Смерть | 15.03.1937 |
| Місце смерті | Мюнхен |
| Alma mater | Фрайбурзький університет, Університет Фрайбурга, Лейпцизький університет |
| Місце діяльності | Німеччина |
| Напрями діяльності | філологія, мовознавство (наука), славістика |
| Традиція/школа | Молодограматизм |
Життєпис
Студіював порівняльне мовознавство та слов’янську філологію у Фрайбурзькому і Лейпцизькому університетах. 1895 здобув ступінь доктора філософії (керівник — А. Лескін). Досліджував славістику під керівництвом П. Ф. Фортунатова, В. Ф. Міллера та Ф. Є. Корша у м. Москві. Деякий час проживав на Полтавщині, приїжджав на Чернігівщину. Там безпосередньо вивчав українську мову. Після повернення до Німеччини викладав на семінарі східних мов при Берлінському університеті (1896–1899). 1899 захистив габілітаційну (див. Габілітація) дисертацію зі слов’янської філології. З 1902 — надзвичайний професор порівняльного мовознавства з правом викладати слов’янську філологію в Карловому університеті в м. Празі. З 1909 — звичайний професор слов’янської філології Бреславського (Вроцлавського) університету. 1911 очолив новостворену кафедру слов’янської філології у Мюнхенському університеті Людвіга та Максиміліана. Упродовж 1922–1929 редагував журнал «Архів слов’янської філології» («Archiv für slavische Philologie»). Дійсний член Баварської академії наук (1913), член-кореспондент Геттінгенської академії наук (1919), член-кореспондент АН СРСР (1929).
Наукова діяльність
Основні наукові зацікавлення — компаративні дослідження праслов’янських мов, зокрема етимології й синтаксису. Уперше широко застосував реконструкцію праслов’янських форм, під час встановлення етимології слів зберіг характер порівняльно-історичних коментарів щодо сучасних мов. Розробив систему латинської транслітерації для українських слів. У своїх працях часто використовував діалектну лексику, зокрема українську.
Одна з найважливіших праць «Слов’янський етимологічний словник» («Slavisches etymologisches Wörterbuch» у 2 т; 1908–1914, незакінчена).
Вагомою для українського мовознавства є праця «Порядок слів у слов’янських мовах» («Die Wortfolge in den slavischen Sprachen»; 1900), у якій проаналізовано давньоукраїнську книжну мову та мову українського фольклору.
Праці вченого позитивно оцінювали й використовували С. Й. Смаль-Стоцький, В. І. Сімович, І. С. Свєнціцький та інші українські вчені. Підтримував наукові контакти з Науковим товариством імені Шевченка, листувався й обмінювався літературою з В. М. Гнатюком. Рецензії на праці Бернекера В. М. Гнатюка та З. Ф. Кузелі опубліковано в «Записках Наукового товариста імені Тараса Шевченка».
18. 02. 1914 за пропозицією Філологічної секції НТШ обраний дійсним членом Товариства.
Праці
- Die preussische Sprache: Texte, Grammatik, etymologisches Wörterbuch. Strassburg : K. J. Trübner, 1896. 333 p.
- Russische Grammatik. Leipzig : G. J. Göschen, 1897. 174 p.
- Russisches Zesebuch und Russisch-deutsches Gesprächsbuch. Leipzig : G. J. Göschen, 1897. 135 p.
- Die Wortfolge in den slavischen Sprachen. Berlin : B. Behr’s, 1900. 161 p.
- Graf Leo Tolstoj. Leipzig : Voigtländer, 1901. 114 p.
- Slavische Chrestomathie mit Glossaren. Strassburg : K. J. Trübner, 1902. 484 p.
- Slavisches etymologisches Wörterbuch : in 2 bd. Heidelberg : C. Winter, 1908–1913.
Література
- Хронїка Наукового товариства імени Шевченка у Львові. 1918. Ч. 60–62: Справозданє за час від 1/7 1914 — 1/7 1918 р. 164 с.
- Свєнціцький І. Нариси з історії української мови. Львів : Діла, 1920. 108 с.
- Булаховський Л. Питання походження української мови. Київ : Академія наук УРСР, 1956. С. 85; 140.
- Володимир Гнатюк: документи і матеріали (1871–1989) / Упоряд. Я. Дашкевич, О. Купчинський, М. Кравець та ін. Львів : Наукове товариство імені Шевченка, 1998. С. 139; 338, 421; 429.
- Schaller H. Erich Derneker: Leben und Werk. Frankfurt am Main : P. Lang, 1999. 156 p.
- Сімович В. Праці : у 2 т. Чернівці : Книги — ХХІ, 2005. Т. 1: Мовознавство. С. 56; 69; 71–72; 179.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Фелонюк А. В. Бернекер, Еріх Карл // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бернекер, Еріх Карл (дата звернення: 15.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 11.12.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
