Берченко, Євгенія Василівна

Бе́рченко, Євге́нія Васи́лівна (08.04.1884, за іншими даними 1889, м. Харків, тепер Україна — після 1934, точна дата і місце смерті невідомі) — мистецтвознавець, культуролог, колекціонер.

Берченко, Євгенія Василівна

Народження 08.04.1884 або 1889«або1889» не може бути присвоєно заявленому типу числа типу зі значенням 1884.
Місце народження Харків
Смерть після 1934


Життєпис

Закінчила німецьку гімназію, ймовірно, у м. Харкові (1905). Навчалася 1909–1910 у Єнському університеті (тепер Єнський університет Фрідріха Шиллера), відвідувала там семінар з педагогіки професора В. Рейна (1847–1929; Німеччина).

Закінчила історико-філологічний факультет Харківського університету (1915, тепер Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна), вивчала історію мистецтв у професора Ф. Шміта. Навчалась на Вищих педагогічних курсах Харківської округи.

У 1920-х брала участь у роботі археологічного семінару Харківського інституту народної освіти імені О. Потебні (тепер у складі Харківського національного університету); науковий співробітник секції історії українського мистецтва науково-дослідної кафедри історії України при Харківському інституті народної освіти.

Читала лекції у Центральному художньо-історичному музеї імені Г. Сковороди (заснований 1920, образотворча колекція на початку 1930-х увійшла до фондів Української державної картинної галереї, тепер Харківський художній музей).

Була аспіранткою кафедри історії України секції мистецтвознавства Харківського наукового комітету (1924).

Водночас працювала в Музеї дитячої художньої творчості (заснований 1920 Ф. Шмітом) та викладала на робітничому факультеті Харківського медичного інституту (тепер Харківський національний медичний університет; ймовірно по 1930).

1927‒1933 працювала під керівництвом С. Таранушенка в Музеї українського мистецтва у м. Харкові (заснований 1922).

Інформація про життя та діяльність після 1934 відсутня. Ймовірно, була репресована. Відомостей про реабілітацію немає.

Науковий доробок

Основна сфера наукової діяльності — дослідження українського народного мистецтва, зокрема декоративного розпису Катеринославщини (тепер у межах Дніпропетровської та Криворізької областей).

Однією з перших дослідила петриківський розпис, активно вивчала впродовж 1920-х.

Здійснила наукові експедиції на Катеринославщину (1925–1928), зібрала науковий матеріал: полотна з розписами, фотографії розписів тощо. Результатом польових досліджень став посібник «Як збирати матеріал до настінних розписів» (1928).

Частину колекції настінного розпису Берченко (214 оригіналів та 50 фото) експонували 1928 у Державному Російському музеї у м. Ленінграді (тепер м. Санкт-Петербург).

Цитата

«Українська хата є не тільки архітектурна пам’ятка, на якій історик мистецтва може вивчати будівельні форми, властиві українському народові, але в тій же хаті й дослідник народного малярства знайде для себе надзвичайно цікавий матеріал. Це — той кольоровий розпис, що ним селянки часто-густо вкривають стіни своєї хати так з окола, як і, головним чином, в середині».

 Цит. за: Берченко Є. В. Як збирати матеріал до настінних розписів (методичний посібник) // Мистецтвознавство. 1928. Вип. 1. С. 29.


Праці

  • Лінійна композиція та узорні схеми в орнаменті деяких українських килимів // Науковий збірник Харківської науково-дослідчої катедри історії української культури. 1926.Ч. 2–3. С. 255–263. URL: http://catalog.dnabb.org/ViewerJS/#/irbis64r_14/rk1/cards/8273.pdf
  • Про настінні розписи українських хат на Катеринославщині // Науковий збірник харківської науково-дослідчої катедри історії української культури 1927. Ч. 7. Вип. 1. С. 71–92.
  • Выставка Украинской народной живописи (росписи хат) // Государственный Институт истории искусств: секция изучения крестьянского искусства социологического комитета. Ленинград : Государственный Институт истории искусств, 1928. 3 с.
  • Як збирати матеріал до настінних розписів (методичний посібник) // Мистецтвознавство. 1928. Вип. 1. С. 28–35.
  • Настінне малювання українських хат та господарських будівель при них. Дніпропетровщина. Харків; Київ : Державне видавництво України, 1930. 92 с.

Література

  1. Найден О. С. Орнамент українського народного розпису: витоки, традиції, еволюція. Київ : Наукова думка, 1989. 132 с.
  2. Побожій С. Розгром осередку харківських мистецтвознавців // Родовід. 1999. Ч. 1 (17). С. 17–25.
  3. Шудря Є. Подвижниці народного мистецтва : в 3 зош. Київ : Редакція вісника «АНТ», 2003. Зош. 1. С. 35.
  4. Іваненко С. Євгенія Берченко — харківська дослідниця народних монументальних декоративних розписів // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. 2013. № 2. С. 125–127. URL: https://www.visnik.org.ua/pdf/v2013-02-35-ivanenko.pdf
  5. Іваненко С., Мархайчук Н. Невідомі сторінки історії Харківської мистецтвознавчої школи 1920–30-х _р..: К. Я. Сліпко-Москальців // Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. 2017. Вип. 24. С. 53–60.
  6. Іваненко С., Мархайчук Н. Початковий етап формування мистецтвознавчого осередку в Харкові (І пол. ХІХ ст.) // Традиції і новації у вищій архітектурномистецькій освіті. 2017. № 1. С. 80–86.

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Берченко, Євгенія Василівна // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Берченко, Євгенія Василівна (дата звернення: 9.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
25.04.2024

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶