Бессель, Фрідріх Вільгельм
Бе́ссель, Фрі́дріх Вільге́льм (нім. Bessel, Friedrich Wilhelm; 22.07.1784, м. Мінден, тепер земля Північний Рейн — Вестфалія, Німеччина — 17.03.1846, м. Кенігсберг, тепер земля Баварія, Німеччина) — астроном, математик, фізик, геодезист.
|
Бессель, Фрідріх Вільгельм (Bessel, Friedrich Wilhelm) | |
|---|---|
| Народження | 22.07.1784 |
| Місце народження | Мінден |
| Смерть | 17.03.1846 |
| Місце смерті | Кенігсберг |
| Alma mater | Геттінгенський університет імені Георга Августа |
| Місце діяльності | Кенігсберзький університет, Геттінгенський університет імені Георга Августа |
| Напрями діяльності | астрономія, математика, фізика, геодезія |
|
Відзнаки | |
|---|---|
| Медалі | Королівського астрономічного товариства |
| Премії | Ж. де Лаланда |
| Почесні звання | Член Американської академії мистецтв і наук; іноземний член Лондонського королівського товариства |
Життєпис
Систематичної освіти не отримав, займався самоосвітою. В юнацькі роки працював помічником розпорядника в одному з торгових будинків у м. Бремені.
1804 самостійно обчислив елементи орбіти Галлея комети.
1806 отримав посаду асистента приватної обсерваторії в с-щі Лілієнталі (земля Нижня Саксонія, Німеччина).
Обробив дані астрономічних спостережень Дж. Бредлі (Брадлея), отримав точні положення приблизно для 3222 зір.
За цикл робіт, присвячених редукції атмосферної рефракції, визначенню сталих прецесії та нутації, 1811 удостоєний премії Ж. де Лаланда.
1810 Бесселя призначено директором (1810–1846) ще не введеної в експлуатацію (1813) Кенігсберзької обсерваторії.
Один з основоположників астрометрії. За допомогою меридіанного кола Кенігсберзької обсерваторії з 1819 він визначив положення понад 50 000 зір.
Розробив теорію інструментальних похибок та виправив спостережні координати зір (виключив вплив похибок; отримав найточніші на той час положення зір).
1824 розробив аналітичний метод обчислення обставин сонячних та місячних затемнень, увів в апарат небесної механіки спеціальні параметри (елементи Бесселя).
1838 уперше в історії знайшов значення паралакса зорі (зоря 61 Лебедя — 61 Cyg) та відстань до неї.
Провів тривалі ряди спостережень за власним рухом Сіріуса (α Великого Пса — α CMa) та Проціона (α Малого Пса — α CMi) на меридіанному крузі Репсольда. 1844 встановив, що рух цих зір відхиляється від прямолінійного, зазнаючи періодичних квазігармонічних відхилень. Зміг подати правильну інтерпретацію спостережному факту як результату гравітаційного збурення Сіріуса та Проціона з боку невидимих масивних супутників цих зір. 1862 А. Кларку вдалося отримати зображення супутника Сіріуса — Сіріус В і підтвердити гіпотезу Бесселя.
У 1896 Дж. М. Шеберле (1853–1924: Німеччина — США) виявив супутник Проціона — Проціон В. Відкриті А. Кларком і Дж. Шеберле Сіріус В та Проціон В належали до нового на той час класу астрономічних об’єктів — білих карликів.
Розробив математичний формалізм: увів в обіг спеціальні функції (функції Бесселя), важливі в класичній (небесній) та квантовій механіках. У геодезії визначив довжину секундного маятника (винахід базисного приладу). 1831–1841 спільно з Й. Я. Баєром виконав тріангуляцію в Східній Пруссії (див. Астрономія геодезична, Астрономо-геодезична мережа).
Визначив елементи земного еліпсоїда (еліпсоїд Бесселя), який використовувався в геодезії та картографії.
Відзнаки та нагороди
Почесний доктор Геттінгенського університету (1811).
Премія Ж. де Лаланда (1811).
Член Прусської академії наук (АН, 1812).
Член Французької АН (1816).
Іноземний член Королівської Шведської АН (1823).
Член Лондонського Королівського товариства (1825).
Член Королівського інституту Нідерландів (1827).
Золота медаль Королівського астрономічного товариства (1829; 1841).
Іноземний почесний член Американської академії мистецтв і наук (1832).
Член Американського філософського товариства (1840).
На честь ученого названо функції та нерівність, кратер на Місяці і астероїд головного поясу (1552), два фіорди в Гренландії.
Додатково
Бессель запропонував визначати нуль-пункт тропічного року так, щоб він починався в однаковий фізичний момент для всієї Землі (Бесселів рік).
Праці
- Untersuchungen über die scheinbare und wahre Bahn des im Jahre 1807 erschienenen grossen Kometen. Königsberg : F. Nicolovius, 1810. 154 р.
- Untersuchung der Größe und des Einflusses des Vorrückens der Nachtgleichen. Berlin : Realschulbuchhandlung, 1815. 40 p.
- Fundamenta Astronomiae pro anno MDCCLV deducta ex observationibus viri incomparabilis James Bradley in specula astronomica Grenovicensi, per annos 1750–1762 institutis. Königsberg : F. Nicolovium, 1818. 325 p.
- Tabulae Regiomontanae reductionum observationum observationum astronicarum ab anno 1750 usque ad annum 1850 computatae. Weimar : Regiomonti Prussorum, sumtibus fratrum Borntraeger, 1830. 548 p.
- Versuche über die Kraft mit welcher die Erde Körper von verschiedener Beschaffenheit anzieht. Berlin : Druckerei der Königlichen Akademie der Wissenschaften, 1832. 60 p.
- Gradmessung in Ostpreußen und ihre Verbindung mit Preußischen und Russischen Dreiecksketten. Berlin : Königlich Preussischen Akademie der Wissenschaften, 1838. 452 p.
- Darstellung der Untersuchungen und Maaßregeln, welche, in den Jahren 1835 bis 1838, durch die Einheit des Preußischen Längenmaaßes veranlaßt worden sind. Berlin : Königlich Preussischen Akademie der Wissenschaften, 1839. 156 p.
- Untersuchungen über die Länge des einfachen Sekundenpendels. Norderstedt : Hansebooks, 2016. 176 p.
Література
- Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Г. Астрономы: Биографический справочник. 2-е изд., перераб. и доп. Киев : Наукова думка, 1986. 512 с.
- Јawrynowicz K. Friedrich Wilhelm Bessel, 1784–1846. Basel; Boston; Berlin : Birkhäuser Verlag, 1995. 312 p.
- Hoffmann Chr. Constant Differences: Friedrich Wilhelm Bessel, the Concept of the Observer in Early Nineteenth-Century Practical Astronomy and the History of the Personal Equation // British Journal for the History of Science. 2007. № 40 (3). P. 333–365.
- Schmadel L. D. (1552) Bessel // Dictionary of Minor Planet Names. 5th ed. Berlin; Heidelberg : Springer, 2007. P. 123.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Шевчук О. Г. Бессель, Фрідріх Вільгельм // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бессель, Фрідріх Вільгельм (дата звернення: 13.05.2024).
Статус гасла: оприлюднено
Оприлюднено: 20.04.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
