Боднар, Ігор Ярославович
Бо́днар, І́гор Я́рославович (08.01.1941, м. Стрий Львівської області, тепер Україна — 19.01.2011, м. Львів, Україна) — художник-графік, педагог, поет, представник шістдесятництва, професор (з 1992).
|
Боднар, Ігор Ярославович | |
|---|---|
| Народження | 08.01.1941 |
| Місце народження | Стрий (місто) |
| Смерть | 19.01.2011 |
| Місце смерті | Львів |
| Місце поховання | Личаківський цвинтар |
| Alma mater | Львівська національна академія мистецтв |
| Напрями діяльності | образотворче мистецтво |
| Традиція/школа | Шістдесятництво |
Зміст
Життєпис
Народився в сім’ї майстрині-вишивальниці. Змалку привчався до мистецтва народного малювання, вишивки та різьблення.
Закінчив відділення художнього текстилю Львівського державного інституту прикладного і декоративного мистецтва (1965; тепер Львівська національна академія мистецтв). Учителями з фаху були Д. Довбошинський (1924–2012; Україна), К. Звіринський (1923–1997; Україна), Я. Музика, В. Манастирський (1915–1992; Україна).
Працював конструктором-художником конструкторського бюро «Термоприлад» (1965–1966; тепер Науково-виробниче об’єднання «Термоприлад»).
Від 1966 працював на кафедрі текстилю Львівського державного інституту прикладного і декоративного мистецтва: викладач (1966–1973), старший викладач (1973–1975), доцент (з 1988), професор (з 1992).
Член літературно-мистецького об’єднання «Хвилі Стрия» (у 1960-х).
Паралельно з викладацькою працею від 1963 брав участь у мистецьких виставках. Перша персональна виставка відкрилась 1969 у м. Львові (у залі Спілки письменників України, однак вже на другий день виставку закрили під приводом обвинувачення у формалізмі).
Член Національної спілки художників України (з 1971). Учасник всеукраїнських та міжнародних мистецьких виставок. Брав участь у Міжнародній виставці екслібрису у м. Вільнюсі (тепер Литва, 1989), VII Міжнародній виставці естампу у м. Тбілісі (тепер Грузія, 1989), виставці української графіки в м. Нью-Йорку (США, 1990), Міжнародному конкурсі екслібрису у м. Сінт-Ніклас (Бельгія, 1991, 1993, 1995), Першому міжнародному бієнале тематичного екслібрису «Сан Джорджо» (Італія, 1997) та ін.
Остання прижиттєва персональна виставка відбулась 2011 (м. Львів).
Похований на Личаківському цвинтарі.
Творчість
Працював в образотворчому та декоративно-прикладному мистецтві.
Свій стиль започаткував у середині 1960-х.
Від 2-ї половини 1960-х графічні твори Боднара різноманітні за технікою виконання: монотипії — «Гуцульський танець» (1966), «Козак-Мамай» (1967), «Плач Ярославни» (1969); офорти — «Мелодія Карпат» (1973) і літографії — «В формі хлібини» (1979); травлення і акварелі — серія «Легенди мого дитинства» (1979–1980); олівці й темпера — «Цвіт папороті» (1984).
Винайшов власну техніку — валокографію (малюнок наноситься на площину валка і переноситься на папір) і застосував у графічних творах «Срібна ніч», «Зима», «Хата, дерево і місяць», «В зимову ніч» (1981–1985).
З 1985 новим джерелом творчого натхнення стали творчі фантазії, образи дитинства — «Юрій Змієборець» (1988), «Хрещення «України-Руси» (1989), «На золотому возі дня» (1990). Проілюстрував книгу Я. Стельмаха «Писанка» (1993).
У жанрі літературної ілюстрації виконана серія мініатюр до віршів І. Калинця та Л. Костенко (2000-і).
Твори зберігаються у Львівській національній галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького, Українському музеї у Нью-Йорку (США), Українському музеї-архіві (м. Клівленд, США), Галереї К. Напірковської (м. Варшава) та інших.
Доповнював свої графічні твори, вміщені в каталогах, ліричними віршами-мініатюрами, які найчастіше не мали назв. Поетичні твори публікував у журналах «Ранок», «Україна», «Жовтень» (у 1960–1980-х).
Педагогічна діяльність
1970–1976 розробляв на кафедрі текстилю Львівського державного інституту прикладного і декоративного мистецтва експериментальну програму «Об’ємно-просторові композиції в текстилі», що ґрунтувалася на теоретичних напрацюваннях західних модерністів (див. Модернізм) і практичних експериментах польських текстильників.
Нагороди та визнання
Нагороджений Почесним знаком «Відмінник освіти України» (1996).
Додатково
Брат заслуженої художниці України Н. Дідик (нар. 1954; тепер Україна).
Цитати
Хтось сьогодні
Рано-ранесенько
Постукав легенько
У моє вікно…
Відкриваю –
Гілка яблунева
Зашарівшись уся,
Свою руку
Мені простягла
Зачерпнути б
Води цілющої
Та й окропити б
Безслідно пропавших
В тюрмах розстріляних
Спалених у вогнищах
Замерзлих в снігах
Апостолів Христових.
На цих картинах –
Душа моя вся,
Сприймаю світ
У всій красі.
Інтерпретую –
Мовчання власне.(Боднар І. Хтось сьогодні… // Цит. за: Кравченко Я. А чоловікові ще тільки-но п’ятдесят… // Дзвін,1991. № 12 (566). С. 149–151.
«З 1985 р. починається наступний період його творчості, в якому особливе місце мала свідома, як влучно назвав її Михайло Косів, “втеча в дитинство”»
(І. Голод, професор Львівської національної академії мистецтв. Цит. за: Голод І. Три світи Ігора Боднара // Образотворче мистецтво. 2007. № 2. С. 62).
«В основу педагогічного методу Ігор Боднар поклав принципи, яких він насамперед дотримується у власній творчості: “Учитель – перш за все особистість, яка поєднує в собі Людину і Мистця. Це світло, що визначає напрямок руху, це – магічне притягання сили, яка надихає і формує учнів. Це – добро, щирість, терпіння і довіра, і вимогливість, а це – дзеркало, в якому учень може побачити своє майбутнє”»
(І. Голод, професор Львівської національної академії мистецтв. Цит. за: Голод І. Три світи Ігора Боднара // Образотворче мистецтво. 2007. № 2. С. 63).
Твори
- Ігор Боднар «Інтерпретую мовчання власне» // Артанія. – Київ : Книга 21, 2010. № 4. С. 2–4.
http://artanija.com/%D1%96gor-bodnar-%C2%AB%D1%96nterpretuyu-movchannya-vlasne%E2%80%A6%C2%BB
- Ігор Боднар. Каталог творів. Поезії. / Автор-упорядник Є. Шимчук. Львів: Редакційно-видавничий відділ. 1990. С. 7–25.
Праці
- Орнаментика карпатських вишивок // Народна творчість та етнографія. 1969. № 2. С. 55–58.
- Площинні композиції. Львів : Львівська національна академія мистецтв, 1991. 16 с.
- Основні закони і правила композиції. Львів : Львівська академія мистецтв, 1994. 24 с.
- Перша в Україні художньо-промислова школа // Вісник Львівської академії мистецтв. 1994. Вип. 5. С. 37–43. (у співавт.).
- Надія і поривання: Ярослава Музика // Дзвін. 1995. № 12. С. 152–153.
Література
- Косів М. Заспів і дві «втечі» Ігоря Боднара // Україна. 1988. № 43. С. 16–18.
- Кравченко Я. А чоловікові ще тільки-но п’ятдесят… // Дзвін. 1991. № 12 (566). С. 149–151.
- Шимчук Є. «На цих картинах душа моя» // Образотворче мистецтво. 1997. № 2. С. 26–27.
- Голод І. Три світи Ігора Боднара // Образотворче мистецтво. 2007. № 2. С. 62–63.
- Яців Р., Кравченко Я., Козак Н. та ін. Українське образотворче мистецтво: імена, життєписи, твори (ХІ–ХХІ ст.). Харків : Факт, 2012. С. 290–293.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Кравченко Я. О. Боднар, Ігор Ярославович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Боднар, Ігор Ярославович (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 15.04.2024
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
