Божник
Божни́к (біжник, побожник, покутник, наобразний, іконний рушник) — традиційний вишиваний рушник, призначений для прикрашання ікон.
Традицію виготовляти спеціальні рушники-божники для ікон (які встановлювали на спеціальних полицях — божницях, вішали у покуті) започатковано з прийняттям християнства. Рушник засвідчував особливу пошану до святого образу (який не торкалися руками), домашнього іконостасу, був наділений функціями захисту, оберегу.
Божник вишивали на вузькому лляному полотні довжиною до 4 м, оздоблювали з одного краю та по кінцях. Розміщували так, щоб обрамити ікони зверху і з боків, але не затулити зображені лики. Орнаменти рушників для ікон Богородиці, Ісуса Христа, святих різнилися, мали багату символіку.
Божник відносять найчастіше до декоративно-ужиткових рушників. Утім, використовувався і як обрядовий, наприклад, у весільних обрядах (для батьківського благословення перед вінчанням), мав значення сімейної реліквії.
Література
- Волинець Л. Обрядові рушники // Українська культура. 1994. № 7–8. С. 32.
- Кара-Васильєва Т. В. Історія української вишивки. Київ : Мистецтво, 2008. 464 с.
- Покутній рушник – окраса української оселі // Меморіальний музей-садиба Леоніла Сморжа. URL: http://smorzh.opishne-museum.gov.ua/news/183-pokutniy-rushnyk-okrasa-ukrayinskoyi-oseli
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Божник // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Божник (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 25.02.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
