Бойль, Роберт
,_%D1%85%D1%83%D0%B4._%D0%99._%D0%9A%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B5%D0%B1%D0%BE%D0%BC,_1689_%D1%80..jpg)
Бойль, Ро́берт (англ. Boyle, Robert; 25.01.1627, м. Лісмор, графство Вотерфорд, тепер Ірландія — 31.12.1691, м. Лондон, тепер Велика Британія) — натурфілософ, фізик, хімік, богослов; один із засновників Лондонського королівського товариства.
|
Бойль, Роберт (Boyle, Robert) | |
|---|---|
| Народження | 25.01.1627 |
| Місце народження | Лісмор |
| Смерть | 31.12.1691 |
| Місце смерті | Лондон |
| Місце діяльності | Велика Британія |
| Напрями діяльності | фізика, хімія, релігієзнавство |
Життєпис
Батько був одним із найбагатших графів Британії. Освіту Бойль отримав у Ітонському коледжі (1635–1638) та Женевській академії (1639–1644). Упродовж 1646–1654 проводив експерименти у власній домашній лабораторії в м. Лондоні. Отримав після смерті батька великий спадок, 1654 переселився до м. Оксфорда, де пропрацював до 1668. На цей період припала значна частина найвідоміших наукових досягнень Бойля. 1660 за його ініціативи було створено науковий центр, який пізніше отримав назву Лондонське королівське товариство. Заснував одну з перших наукових лабораторій в м. Оксфорді. Отримав ступінь почесного доктора фізики Оксфордського університету (1665).
Від 1665 призначений директором Ост-Індської компанії. 1668 переїхав до м. Лондону, де продовжував експерименти в лабораторії. Був обраний президентом Лондонського королівського товариства (1680), але відмовився від посади.
Діяльність
Визначальними рисами його наукової діяльності були категоричне неприйняття схоластичного підходу (див. Схоластика), а натомість ґрунтування на експерименті та спостереженнях і небажання при цьому формулювати узагальнені теорії. Разом зі своїм учнем Р. Гуком сконструював повітряний насос, вдосконаливши схему О. Геріке. Завдяки удосконаленій моделі насоса експериментальним способом досліджував фізичні властивості повітря та його роль у горінні, диханні і поширенні звуку, описані в праці «Нові фізико-механічні експерименти відносно ваги повітря та її проявів» («New experiments, physico-mechanical, touching the spring of the Air and its effects, made in the most part in a new pneumatical engine»; 1660). Відкрив один із основних газових законів (1662), який пізніше (1676) був незалежно перевідкритий Е. Маріоттом (тепер відомий як Бойля–Маріотта закон).
Сконструював барометр та увів цю назву до активної наукової термінології (1661–1662). Показав, що тепла вода може закипіти при розрідженні навколишнього повітря. Довів, що явище капілярності (підняття рідин у вузьких трубках) відбувається і в розрідженому повітрі та не пов’язане з атмосферним тиском. Досліджував розширення води при замерзанні, випаровування льоду та інші фізичні явища.
Внесок Бойля в хімію ґрунтувався на механістичній корпускулярній (див. Корпускула) гіпотезі, що вся речовина складається з малих рухомих частинок єдиної універсальної матерії, які відрізняються між собою за формою. Фізичні і хімічні зміни речовини Бойль приписував з’єднанням і розділенням цих частинок, а будь-які фізичні явища — їхнім зіткненням; у такий спосіб він сформулював поняття хімічного елемента (1661). Ці уявлення описав у книзі «Хімік-скептик» («The Sceptical Chymist: or Chymico-Physical Doubts & Paradoxes»; 1661). Розрізняв сполуки та суміші, удосконалював техніку визначення їхніх компонентів та увів для цього методу дослідження назву (хімічний) аналіз. Серед продуктів сухої перегонки деревини виділив ацетон (1660), уперше використав індикатори для визначення кислот і лугів (1663), досліджуючи якості фосфору (1680), отримав фосфорну кислоту й фосфін.
.jpg)
Спонсорував переклади і видання Біблії ірландською мовою, а також залишив капітал для проведення щорічних Бойлівських читань, метою яких визначив захист християнства. Традицію щорічних читань продовжували регулярно до 1905, з 2004 їх поновили в м. Лондоні. Його власні теологічні праці стосувалися зв’язків між релігією та наукою.
Визнання
Уважається основоположником наукової експериментальної хімії. Іменем Бойля названо кратер на Місяці (1970). Див. Бойля точка.
Додатково
Знав грецьку та давньоєврейську мови; читав біблійні тексти в оригіналі.
Заповів увесь свій капітал на розвиток науки в Англії та продовження діяльності Королівського товариства.
Праці
- The Origin of Forms and Qualities. Oxford : H. Hall, 1666. 433 p.
- Certain Physiological Essays and Other Tracts. London : H. Herringman, 1669. 292 p.
- The General History of the Air Designed and Begun. London : Awnsham and John Churchill, 1692. 260 p.
- Some Considerations Touching the Usefulness of Experimental Natural Philosophy. Oxford : H. Hall for R. Davis, 1671. 236 p.
- The Sceptical Chymist: The Classic 1661 Text. Mineola : Dover Publications, 2003. 232 p.
Література
- Boyle R. The Sceptical Chymistor Chymico-Physical Doubts & Paradoxes. London : J. Cadwell for J. Crooke, 1661. 442 p.
- Храмов Ю. А. Бойль Роберт // Физики: Биографический справочник / Под ред. А. И. Ахиезера. 2-е изд., испр. и доп. Москва : Наука, 1983. С. 37.
- Hunter M. Boyle: Between God and Science. New Haven; London : Yale University Press, 2010. 367 p.
- Hunter M. Boyle Studies: Aspects of the Life and Thought of Robert Boyle (1627–91). Farnham; Burlington : Ashgate, 2015. 244 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Бойль, Роберт // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бойль, Роберт (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 12.10.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
