Боян
Боя́н — поет-співець у Давній Русі, оповідач старин та казок; легендарний поет-співець при княжому дворі другої половини 11 — початку 12 ст.
Характеристика
Ім’я «Боян» як власна назва було досить поширеним на теренах Давньої Русі. Проте багато дослідників вважають назву «боян, баян» загальним іменником, етимологію якого виводять від давньорус. «баять/баяти» — оспівувати, розповідати або ж від похідного «обаяти», тобто зачаровувати словами.
За припущенням, образ Бояна був сформований під впливом болгарської релігійно-міфологічної спадщини, де фігурує міфологічний персонаж Боян — божество співу, син Сонця та Місяця.
Слово «боян» неодноразово згадано в історичних джерелах, зокрема, і в окремих написах на стінах Софії Київської, у Новгородському літописі та «Слові о полку Ігоревім» (вжито як власна назва й зринає в тексті сім разів). Тут Бояна названо «соловеєм старих часів», кількаразово «онуком Велеса»; до нього, як до попередника, звертається автор «Слова»; перелічено імена князів, яким поет співав славу. Також у тексті щодо Бояна застосовано прикметник «віщий»: поетів-співців русичі вважали онуками давньослов’янського бога Велеса та приписували їм здатність віщувати (зберігати таємниці минулого та передбачати події майбутнього).
У 19 ст. слова «Боян», «дух Бояна» набули символічного значення в українській поезії як метафора національного пробудження, звитяги.
Додатково
- Під назвою «Боян» формувалися українські музичні товариства, хори, спершу в Галичині, на Буковині (перший — 1891, у м. Львові), згодом і в містах Києві (1904), Полтаві (1905) тощо.
Джерело
- Слово о полку Ігоревім // Перетц В. Слово о полку Ігоревім: Пам’ятка феодальної України-Руси ХІІ віку. Вступ. Текст. Коментар. Київ : З друкарні Української Академії Наук, 1926. 356 с. URL: http://litopys.org.ua/peretz/peretz.htm
Література
- Онацький Є. Боян // Українська мала енциклопедія : у 8 т. Буенос-Айрес : Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині, 1957. Т. 1. Кн. 1. С. 108.
- Боян // Українська Літературна Енциклопедія : в 5 т. Київ : Головна редакція УРЕ, 1988. Т. 1. С. 226–227.
- Войтович В. Українська міфологія. Київ : Либідь, 2002. С. 42.
- Савіцька С., Савіцький О. Іменослов: Слов’янські імена та назви. Тернопіль : Підручники і посібники, 2012. С. 17.
- Лозко Г. Боги і народи. Етносоціальний вимір: курс релігієзнавства. Тернопіль : Мандрівець, 2015. С. 156.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Базик Д. В. Боян // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Боян (дата звернення: 12.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 28.11.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
