Брана, Кеннет
Бра́на, Ке́ннет Чарльз (англ. Branagh, Kenneth Charles; 10.12.1960, м. Белфаст, Північна Ірландія, Велика Британія) — актор театру та кіно, режисер, продюсер, сценарист, письменник, почесний доктор літератури Королівського університету Белфаста (з 1990), Шекспірівського інституту Бірмінгемського університету (з 2001), лауреат премії «Оскар».
|
Брана, Кеннет (Branagh, Kenneth Charles) | |
|---|---|
| Народження | 10.12.1960 |
| Місце народження | Белфаст |
| Місце діяльності | Велика Британія |
| Напрями діяльності | кіномистецтво |
|
Відзнаки | |
|---|---|
| Ордени | Свободи міста Белфаста і міста Стратфорда-на-Евоні |
| Премії | Оскар, Еммі, Супутник, Золотий глобус, Гілгуда, Європейська кінопремія |
Зміст
Життєпис
Народився у робітничій протестантській сім’ї. Батько працював столяром і слюсарем-сантехніком, мати була домогосподаркою.
Коли Кеннету виповнилося 9 років, його сім’я переїхала до м. Редінга (графство Беркшир, Англія). Під час навчання у загальноосвітній школі брав участь як актор у шкільних виставах. Відвідував аматорський кіноклуб «Товариство фільмів і відео Редінга» (тепер «Товариство виробників фільмів і відео Редінга»), був членом трупи театру «Прогрес». 1978 вступив до Королівської академії драматичного мистецтва, 1981 закінчив її із золотою медаллю за досягнення у навчанні.
Відтоді працює в галузі театру, телебачення та кіно.
Творчість
Робота на телебаченні
Після дебюту на телебаченні в епізодичних ролях у мінісеріалі «Мебері» (1981, режисери Р. Страуд, Б. Девіс, Д. Тейлор) та кінофільмі «Вогняні колісниці» (1981, режисер Г. Гадсон) кілька років поспіль знімався у телесеріалах і телефільмах: трилогія «П’єси Біллі» (1983, режисер П. Сід), «Пасха 2016» (1982), «До маяка» (1983, режисер К. Грегг; за романом В. Вульф), «Воєнні успіхи» (1987, режисер Дж. К. Джонс; за романами О. Меннінг), «Томпсон» (1988, режисер Дж. Страуд) тощо.
Зіграв головні ролі письменника Г. Р. Лоуренса у біографічному фільмі «Вихід зі становища» (1985, режисер П. Барбер-Флемінг), колишнього солдата Томаса Мендіпа у романтичній комедії «Леді не для спалення» (1987, режисер Дж. Ейміс; за п’єсою К. Фрая), торговця Джиммі Портера у драмі «Озирнись у гніві» (1988, режисер Дж. Денч; за п’єсою Дж. Дж. Осборна). Отримав високі оцінки критиків за виконання головної ролі президента США Ф. Рузвельта у біографічному телефільмі «Теплі джерела» (2005, режисер Дж. Сарджент).
Сценічна діяльність
1983–1985 грав у Королівській шекспірівській трупі. 1987 разом із продюсером і актором Д. Парфіттом (нар. 1958; Велика Британія) відкрив приватну театральну компанію під назвою «Ренесанс» (англ. Renaissance Theatre Company), працював як автор і режисер. Трупа зосередилася здебільшого на постановці п’єс В. Шекспіра, а також сучасних авторів, зокрема самого К. Брани. 1992 компанію ліквідовано (через зайнятість К. Брани в кіно).
У театрі «Крусібл» у м. Шеффілд грав короля Річарда III в однойменному спектаклі за п’єсою В. Шекспіра (з 2002), у Королівському національному театрі у м. Лондоні — головну роль в одноактній п’єсі Д. Мемета (нар. 1947; США) «Едмонд» (з 2003).
Зіграв заголовну роль у постановці п’єси А. Чехова «Іванов» у Театрі Віндема у м. Лондоні (з 2008) режисером Т. Стоппардом (нар. 1937; тепер Чехія), здобув театральну нагороду «Коло критиків» (англ. Critics’Circle) за найкращу чоловічу роль.
Разом з режисером Р. Ешфордом (нар. 1959; США) поставив у новій інтерпретації п’єсу «Макбет» В. Шекспіра та представив її на Манчестерському міжнародному фестивалі (2013).
З 2015 став президентом Королівської академії драматичного мистецтва.
Того ж року створив Театральну компанію Кеннета Брани (англ. Kenneth Branagh Theatre Company), де виступає як менеджер та актор. У репертуарі компанії — п’єси В. Шекспіра, Т. Реттігена (1911–1977; Велика Британія), Дж. Дж. Осборна та інших.
Робота в кіно
З початку 1990 знімався у кіно, почав також працювати як кінорежисер. Поступово розширював сферу творчої діяльності — від національної кінематографії до масштабних міжнародних проєктів, зокрема співпрацював із кіновиробниками з США. Найзначніші кіноролі: адвокат Рік Макгрудер у трилері «Лісовик» (1998, режисер Р. Олтмен), журналіст Лі Саймон у комедії «Знаменитість» (1998, режисер В. Аллен), авіамоделіст-невдаха Річард у драмедії «Теорія польоту» (1998, режисер П. Грінграсс), учений Арлісс Лавлесс у вестерні «Дикий, дикий Захід» (1999, режисер Б. Зонненфельд), шеф-протектор А. О. Невілл у драмі «Паркан для захисту від кроликів» (2002, режисер Ф. Нойс), письменник Гільдерой Локарт у фентезі «Гаррі Поттер і таємна кімната» (2002, режисер К. Коламбус), генерал-майор Г. фон Тресков у драмі «Операція “Валькірія”» (2008, режисер Б. Сінгер), сер Алістер Дорманді у музичному фільмі «Рок-хвиля» (2009, режисер Р. Кертіс) тощо.
Як режисер зняв фільми (у деяких також виконував ролі як актор): неонуарний романтичний трилер «Померти знову» (1991), трагікомедія «Друзі Пітера» (1992), містична драма «Франкенштейн Мері Шеллі» (1994), комедія «Серед похмурої зими» (1995), камерний детектив «Сищик» (2007), героїчне фентезі «Тор» (2011), бойовик «Джек Раян: Теорія хаосу» (2014), казка-фентезі «Попелюшка» (2015), екранізація детектива А. Крісті «Вбивство у “Східному експресі”» (2017), драма, байопік про В. Шекспіра «Чиста правда» (2018), пригодницький фільм «Артеміс Фаул» (2020), містичний детектив «Смерть на Нилі» (2022), детектив «Привиди в Венеції» (2023), два останні — за романами А. Крісті.
Брав участь у створенні екранних адаптацій п’єс В. Шекспіра. Зняв як режисер фільми та виконав у них ролі: заголовну роль у драматичному фільмі «Генріх V» (1989), Бенедикта у комедії «Багато галасу з нічого» (1993), Гамлета у трагедії «Гамлет» (1996), Бероуна у музичному фільм «Марні зусилля кохання» (2000). Зіграв роль Яго в екранізації трагедії «Отелло» (1995, режисер О. Паркер). Був режисером романтичного фільму за п’єсою В. Шекспіра «Як вам це сподобається» (2006).
Літературна творчість
Написав п’єсу «Скажи мені чесно» («Tell Me Honestly»; 1985), став її постановником та виконавцем головної ролі. В автобіографії «Початок» («Beginning»; 1990) описав ранній період творчості. Автор сценаріїв кінофільмів «Генрих V» (1989), «Багато галасу з нічого» (1993), «Гамлет» (1996), «Марні зусилля кохання» (2000), «Белфаст» (2021).
Озвучування
Має приємний тембр голосу, виступив як закадровий оповідач у документальних фільмах: «Пам’яті Анни Франк» (1995), «Кіно Європи: інший Голлівуд» (1996), «Видатні композитори» (1997), «Холодна війна» (1998), «Прогулянки з динозаврами», «Як знімали “Прогулянки з динозаврами”» (обидва — 1999), «Прогулянки з чудовиськами», «Балада про Великого Ела» (обидва — 2001), «Волоцюга та диктатор» (2002), «Прогулянки з монстрами: Життя до динозаврів», «Експерименти Геббельса», «Галапагоси», «Перша світова війна в кольорі» (усі — 2005) тощо.
Озвучив низку аудіокниг, зокрема твори В. Шекспіра, А. Чехова, К. Люїса, Дж. Конрада тощо. Виконав головні ролі у радіовиставах Бі-Бі-Сі: «Гамлет», «Король Лір» В. Шекспіра, «Сірано де Бержерак» Е. Ростана тощо. Став голосом одного з головних героїв мультфільму «Дорога на Ельдорадо» (2000).
Продюсерська діяльність
З початку 1990-х займається продюсерською діяльністю, серед проєктів кінофільми: «Вбивство у “Східному експресі“» (2017), «Чиста правда» (2018), «Белфаст» (2021), «Смерть на Нилі» (2022), «Привиди Венеції» (2023).
Нагороди та визнання
Лауреат премії «Оскар» за найкращий оригінальний сценарій (2022, за фільм «Белфаст»), премії Британської кіноакадемії за найкращу режисуру (1989, за фільм «Генріх V»), за найкращий британський фільм (2022, за фільм «Белфаст»), за найкращий драматичний телесеріал (2008) і як найкращий актор телебачення (2009), обидва — за серіал «Волландер», премії «Еммі» як найкращий актор (2001, за фільм «Змова»; 2017, за серіал «Волландер»), премії «Золотий глобус» (2022, за фільм «Белфаст»), Європейської кінопремії (1990, за фільм «Генріх V» у номінаціях за режисуру, кращий молодіжний європейський фільм, акторську гру), премії «Супутник» від Міжнародної академії преси (2021, за фільм «Белфаст»), премії Гілгуда за досягнення у драматичному мистецтві (2000) тощо.
Посвячений у лицарі в Букінгемському палаці, отримав титул сера (2012).
Нагороджений орденом Свободи міста Белфаста (2018) і міста Стратфорда-на-Евоні (2022) та іншими відзнаками.
Додатково
Став першою особою, яка була номінована в семи різних категоріях премії «Оскар».
Займається доброчинністю, є покровителем благодійної організації «Над стіною» (англ. «Over The Wall»; заснована 1999), що організує допомогу важкохворим дітям.
Праці
- Beginning. New York : W. W. Norton & Company, 1990. 260 р.
Література
- Deleyto C. Men in Leather: Kenneth Branagh’s ‘Much Ado about Nothing’ and Romantic Comedy // Cinema Journal. 1997. Vol. 36. № 3. P. 91–105.
- Crowl S. Communicating Shakespeare: An Interview with Kenneth Branagh // Shakespeare Bulletin. 2002. Vol. 20. № 3. P. 24–28.
- Crowl S. Shakespeare at the Cineplex: The Kenneth Branagh Era. Athens : Ohio University Press, 2003. 254 р.
- Crowl S. The Films of Kenneth Branagh. Westport : Praeger, 2006. 204 р.
- Maerz J. Beyond epic: Kenneth Branagh’s «Hamlet» And the meta-narrative functions of classical Hollywood genre // Literature/Film Quarterly. 2011. Vol. 39. № 2. P. 128–140.
- Brannon J. Mary Shelley’s «Frankenstein»? Kenneth Branagh and Keeping Promises // Studies in Popular Culture. 2012. Vol. 35. № 1. P. 1–23.
- Crowdus G. Shakespeare in Life: An Interview with Sir Kenneth Branagh // Cinéaste. 2019. Vol. 44. № 2. P. 31–37.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Ангелова А. О. Брана, Кеннет // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Брана, Кеннет (дата звернення: 28.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 04.03.2024
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
