Белфаст
Бе́лфаст — місто у Великій Британії, столиця та найбільший самоврядний район Північної Ірландії.
Зміст
Географічне положення
Місто розташоване в північно-східній частині о. Ірландія, у гирлі р. Лагану. Відстань до м. Лондона — близько 760 км.
Територія — 114,9 км2.
Історична довідка
Територія була заселена з давніх часів: збереглася мегалітична пам’ятка 3 тис. до н. е. «Кільце гіганта»; на схилах є залишки городищ залізного віку. За панівним припущенням, назва міста походить від гельського «б’єль ф’єрште» (Béal Feirste, букв. — гирло піщаної коси, брід через річку).
Близько 1177 лицар Джон де Курсі (бл. 1150/1160 — 1219), учасник англо-норманського завоювання Ірландії, побудував тут замок. Фактичну історію міста ведуть від початку 17 ст., коли король Яків І реалізовував план колонізації острова англійськими та шотландськими поселенцями. Територію отримав у володіння барон Артур Чічестер (1563–1625) і звів новий замок, навколо якого утворилося містечко. 1613 отримало статус боро. Тут знайшли прихисток біженці-гугеноти з Франції.
Поселення зростало від кінця 17 ст. мірою набуття економічного значення, розвитком морської торгівлі з колоніями у Північній Америці та Індією. Стало центром лляної промисловості (метафорична назва «Льонополіс»), особливо після механізації прядіння і ткацтва. У кінці 18 ст. засновано верф і сухий док, Белфаст став провідним центром суднобудування [верф Гарленд і Вольф (англ. Harland & Wolff) була найбільшою в світі]. Станом на 1800 кількість населення зросла до 20 тис. осіб. Від 1801 — у складі Сполученого Королівства.
1823 з’явилося газове освітлення, 1839 — залізничне сполучення. До кінця 19 ст. Белфаст став центром виробництва віскі та тютюнових виробів.
1888 королівською грамотою надано статус міста. Засновано університет. Від 1920 — резиденція уряду і столиця Північної Ірландії. Під час Другої світової війни сильно постраждало від авіанальотів.
Упродовж століть було центром тяглого релігійного конфлікту між католиками і протестантами. У 20 ст. ескалація протистояння припала на 1960-ті — 1990-ті (т. з. Смута, англ. Troubles). Місто стало ареною екстремістських дій, у збройних вуличних боях постраждали цивільні мешканці, поліцейські, солдати британських військ. Формальне політичне врегулювання конфлікту завершила Белфастська угода 1998, що передбачала створення автономних органів влади. Проте міжконфесійні відносини напружені дотепер, територіальна демаркація районів католиків і протестантів є прикметною рисою міського середовища.
Від 1973 згідно з актами парламенту Північної Ірландії отримало статус самоврядного району (англ. local government district), новий адміністративний поділ уведено 2015.
Після Белфастської угоди місто отримало значні інвестиції, вступило у період стійкого економічного зростання та масштабної реконструкції.
Друге за величиною місто в Ірландії після Дубліна.
Населення
Загальна кількість населення (2021, перепис) — понад 345 400 осіб, та понад 671,5 тис. в агломерації.
Склад населення за «національною ідентичністю» (2021, перепис): «ірландська» (39,4 %), «британська» (37 %), «Північної Ірландії» (27,5 %). За етнічними групами: ірландці, англійці, шотландці. За релігійними групами (2011, перепис): католики (48,8 %), протестанти та послідовники інших християнських конфесій (42,5 %), решта (8,7 %) сповідують інакші релігії (діють нечисельні юдейські, сикхські, мусульманські, індуїстські тощо громади) або релігійно неафілійовані. Релігійна ідентичність міцно переплетена з національною: зазвичай ірландці є вірянами Католицької церкви; англійці, шотландці, валлійці — Англіканської церкви Ірландії та ін. протестантських церков (зокрема, пресвітеріанських).
За віковими групами (2021, перепис): до 14 р. — 18 %, 15–39 рр. — 37 %, 40–64 рр. — 30 %, 65 р. і старше — 15 %. За статевими групами: чоловіки (49 %), жінки (51 %).
Населення зростає (на 3,5 % порівняно з 2011).
Клімат
Клімат помірний морський, пом’якшений впливом Гольфстріму.
Середня температура січня — +5 °С, липня — +15 °С.
Середньорічна кількість опадів — 970 мм, найбільше в жовтні — січні.
Господарство. Транспорт
Від 1940-х більшість традиційних галузей господарства (передусім лляна промисловість) занепадають. Чільне місце в економіці посіли сфера послуг, харчова промисловість та машинобудування. Місто є важливим центром торгівлі, охорони здоров’я, банківської справи, освіти, соціальних послуг. Інтенсивно розвивається туризм.
Белфаст — важливий транспортний вузол. Місто обслуговують 2 аеропорти. Міжнародний аеропорт «Белфаст» розташовано приблизно за 20 км від міста; середньорічний пасажиропотік — понад 5 млн осіб. Є також базою Королівських військово-повітряних сил Великої Британії. Аеропорт імені Джорджа Беста знаходиться неподалік центру міста поряд із морським портом. Обслуговує внутрішні авіалінії; річний пасажирообіг — близько 2 млн осіб.
На території міста діють 4 залізничних вокзали: найбільший — Белфаст Ланьйон Плейс (річний пасажирообіг — бл. 2,7 млн осіб; 2017); найстаріший (діє від 1839) — Грейт Вікторіа Стріт; розташований у торговельній зоні центру міста.
Белфаст — головний вантажно-пасажирський морський порт Північної Ірландії. На 2023 діють 3 поромні переправи між Белфастом та о. Мен і містами Англії (Ліверпуль) та Шотландії (Кейрнраян).
Громадський транспорт представлено міськими та приміськими автобусами.
Освіта, культура, мистецтво
Освіта
Провідним закладом вищої освіти Північної Ірландії та одним із кращих у Великій Британії є Королівський університет Белфаста (засн. 1845 як Королівський коледж). Діють також кампус Ольстерського університету (1968; сучасну структуру набув після об’єднання з Ольстерською політехнікою у 1984), Університетський коледж Св. Марії (1900), Белфастський столичний коледж (2007; найбільший за кількістю студентів у Великій Британії, витоки простежують від поч. 20 ст.), приватний Університетський коледж Странмілліса (1922) та ін.
Музеї
Національні музеї Північної Ірландії (англ. National Museums NI) — об’єднання 4-х головних культурних закладів країни (з 1998), що зберігають 1,4 млн експонатів національної колекції:
- Ольстерський музей (1929, Ulster Museum) презентує колекції образотворчого та прикладного мистецтва, археології, етнографії тощо (розташований на території ботанічного саду, площа — бл. 8 тис. м2);
- Народний музей Ольстера (1964, Ulster Folk Museum) відтворює просто неба традиційні для цього регіону сільські житла, ремесла, побут, фольклор тощо;
- Музей транспорту Ольстера (1967, Ulster Transport Museum) презентує одну із найповніших колекцій транспорту в Європі, розвиток залізничного транспорту, а також історію створення корабля «Титанік» (побудований на верфі Гарленд і Вольф, 1909);
- Ольстерський американський фольклорний парк (Ulster American Folk Park). Музейний комплекс включає Центр дослідження міграції (1998, The Mellon Centre for Migration Studies) та бібліотеку.
Від початку 21 ст. створено нові заклади культури:
- Ірландський республіканський історичний музей Ейлін Хікі (2007), відкритий у приміщенні колишньої фабрики, утримується волонтерами.
- «Титанік-Белфаст» (2012) — інтерактивний музей морської спадщини Белфаста, заснований у пам’ять 100-річчя трагічного рейсу корабля «Титанік» (1912).
- Музей оранжистської спадщини (2015) знайомить зі створенням та діяльністю протестантського Помаранчевого ордену, або «оранжистів» (див. у ст. Вільгельм ІІІ Оранський).
Галереї
Галерея Нотон (2001, Naughton Gallery) розміщена в Королівському університеті Белфаста. Названа на честь Мартіна і Кармели Нотонів, відтворює історію університету та розширена за рахунок творів візуального мистецтва.
Белфаста. Названа на честь Мартіна і Кармели Нотонів, відтворює історію університету та розширена за рахунок творів візуального мистецтва. МАС (2012) — культурний центр, орієнтований на сучасне мистецтво (візуальне мистецтво, перформанси, концерти, театральні вистави, танці тощо), є платформою для презентації творів місцевих художників і зарубіжних митців.
Поширене вуличне мистецтво — мурали та графіті. Більшість малюнків присвячені політичному та збройному протистоянню релігійних громад міста. Станом на 2014 у Белфасті нараховували бл. 300 розписів (кількість зростає). Найвідоміші: мурал Боббі Сендса на стіні офісного приміщення, мурали на Міжнародній стіні тощо.
Фестивалі
Від 1962 відбувається щорічний Міжнародний фестиваль мистецтв у Белфасті [Belfast International Arts Festival (BIAF)], який охоплює різні мистецькі дисципліни: музику, театр, танець, кіно, образотворче мистецтво, дискусії. Від 2004 кількість туристів, що відвідала фестивальні заходи в Белфасті, щороку збільшується.
Мистецтво
З 1895 діє Гранд Опера (Grand Opera House), де показують мюзикли, драматичні, балетні, оперні та комедійні вистави, а також проводять освітні заходи та екскурсії. Щорічна пантоміма театру від моменту його відкриття є найпопулярнішим шоу.
1968 засновано Королівський кінотеатр при Королівському університеті в Белфасті. Відігравав важливу роль у культурному житті міста, зорієнтований переважно на арт-гаус та шедеври світового кіно. Став центром проведення фестивальних заходів, зокрема Міжнародного фестивалю мистецтв у Белфасті, Белфастського кінофестивалю (Belfast Film Festival), фестивалю «Сінемаджік» (CineMagic Festival).
Ольстерський оркестр у Белфасті — найвідоміший симфонічний оркестр у Північній Ірландії, діє з 1966. Місто має знану андеграундну (див. Андеграунд) клубну сцену, засновану на початку 1980.
ЮНЕСКО
2021 ЮНЕСКО оголосило Белфаст «Містом музики».
Архітектура
Архітектурна спадщина представлена переважно спорудами 19–20 ст. у стилях історизму та модернізму. Найстаровиннішими спорудами є біржа (1769) та притулок для бідних Кліфтон-хауз (1771–1774) у стилі класицизму.
Новаторські пошуки в архітектурі 1-ої половини 19 ст. демонструє каркасна оранжерея з металу і скла (Палм-хауз) місцевого ботанічного саду, 1839–1840. Історизм представлено кількома напрямами: неоготикою (будівля Королівського університету Белфаста, 1849), романо-готичними стилізаціями (Белфастський замок, 1870), неоренесансом (концертний зал Ольстер-хол, 1859–1862), необароко (ратуша, 1898–1906), неокласицизмом (будівлі Технологічного коледжу, 1853; місцевого парламенту, 1922–1932; Ольстерського музею, 1929).
Англіканський собор Святої Анни (1899–1904) вирішено у формах неороманського напряму історизму; упродовж нетривалого існування ця сакральна споруда зазнала добудов у 1922–1927, знищення від бомбардування 1941, відбудови в 1955–1981. У стилі ар-деко вирішено Будинок радіо (1938–1941).
Запізнілий модернізм (архітектура сучасна) останньої чверті 20 ст. представлено висотними спорудами міського шпиталю (1986), готелю «Гілтон» (1998), житлових і офісних будівель (офісний центр Віндзор-хауз, 1974; штаб-квартира компанії «Бритиш телеком», 1999); стиль хай-тек — найвищим у Північній Ірландії хмарочосом — багатоквартирним будинком Обел-тауер (назва походить від англ. old Belfast — старий Белфаст, 2006–2011); постмодернізм — спорудою музею «Титанік-Белфаст» (2012) на місці суднобудівної верфі, де 1909 збудовано цей пасажирський лайнер.
З 2014 триває реконструкція та забудова міських набережних.
Спорт
Культивують футбол, американський футбол, плавання, бокс, шахи, хокей, армспорт, регбі, легка атлетика, триатлон, велосипедний спорт, крикет, бокс.
Провідні футбольні клуби: «Белфаст Селтік» (1891–1949), «Гленторан» (з 1882), «Лінфілд» (з 1886), «Кліфтонвілл» (з 1879), «Крузейдерс» (з 1898).
1905 відкрито стадіон «Віндзор Парк» (бл. 25 тис. місць). Стадіон є домашньою ареною клубу «Лінфілд» і національної збірної Північної Ірландії з футболу. З 1923 діє стадіон для регбі «Ревенхілл» (вміщає 18 тис. осіб).
Серед найвідоміших спортсменів:
- Дж. Бест (1946–2005) — футболіст, володар «Золотого м’яча», внесений Міжнародною федерацією футбольної історії та статистики до 20 найсильніших футболістів 20 ст.
- Джо Бембрік (1905–1983) — рекордсмен серед британських футболістів за кількістю голів в одному міжнародному матчі.
- А. Мак-Доннелл (1798–1835) — один із найсильніших шахістів 1830-х у Великій Британії. На його честь названо хитромудрий варіант королівського гамбіту («гамбіт Мак-Доннелла»).
У Белфасті проходив чемпіонат світу з кросу 1999. З 1982 щороку в травні проводять міжнародний Белфастський марафон, у якому беруть участь 15–18 тис. осіб. 2018 бронзовою призеркою марафону стала учасниця з України Христина Богомягкова.
Персони
У Белфасті народилися: шахіст А. Мак-Доннелл; футболіст Дж. Бест; фізик-теоретик Дж. С. Белл; фізик, один із творців термодинаміки Вільям Томсон, лорд Кельвін (1824–1907); акторка часів німого кіно Айлін Персі (1900–1973); актори Кіаран Гайндс (нар. 1953) та Єнн Бітті (нар. 1965); володар премії «Оскар» К. Брана; сценарист, співзасновник Академії кінематографічних мистецтв і наук (Кіноакадемії), лауреат двох премій «Оскар» Б. Глейзер; блюз-рок гітарист і співак Г. Мур; письменниця, лауреатка Букерівської премії 2018 Анна Бернс (нар. 1962) та ін.
Додатково
- Белфаст, як і багато інших європейських міст, прихистив українців після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. У січні 2023 за ініціативи української спільноти та Асоціації Українців у Республіці Ірландія проведено благодійну акцію «Різдвяна подяка». Метою заходу було висловлення вдячності ірландцям за допомогу українським біженцям, а також ознайомлення місцевих жителів із українською культурою, традиціями і кухнею.
- «Белфаст» — пісня у виконанні гурту Боні Ем, вперше видана 1977 в альбомі «Love for Sale».
- 2021 вийшов у прокат історико-біографічний фільм «Белфаст» (реж. К. Брана), що оповідає про події жорстоких зіткнень католиків і протестантів у 1969.
Література
- Walker B., Dixon H. No Mean City: Belfast 1880–1914, in the Photographs of Robert French. Belfast : Friar's Bush Press, 1983. 134 p.
- Munck R. Class and Religion in Belfast — A Historical Perspective // Journal of Contemporary History. 1985. Vol. 20. № 2. Р. 241–259.
- Beesley S., Wilde J. Urban Flora of Belfast. Belfast : Institute of Irish Studies ; The Queen's University of Belfast, 1997. 196 p.
- Kaufmann E. P. The Orange Order. A Contemporary Northern Irish History. Oxford : Oxford University Press, 2007. 373 p.
- Іляш Я., Рог В. Нація, яка не капітулює. Київ : Українська Видавнича Спілка, 2011. 144 с.
- McMahon S. A Brief History of Belfast. Belfast : The Brehon Press, 2011. 148 p.
- Connolly S. J. Belfast 400 People Places and History. Liverpool : Liverpool University Press, 2012. 392 p.
- Rapp M. Murals in Ulster: Symbol kultureller Revolution im nordirischen Bürgerkrieg // Kultur Revolution. 2012. № 61/62. P. 69–75.
- Kerr R. The Belfast Mural Guide. 2nd ed. Belfast : MSF Press, 2015. 95 p.
- Нестор В. Р. Самоврядування у містах України та Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії: конституційно-порівняльний аналіз. Запоріжжя : Видавничий дім «Гельветика», 2020. 388 с.
- Celebrating 10 Years of the MAC // The MAC Live.com 2022. URL: https://themaclive.com/about-us/news/celebrating-10-years-of-the-mac
- Belfast City Council (офіційний сайт). URL: https://www.belfastcity.gov.uk/
- National Museums NI (офіційний сайт). URL: https://www.nmni.com/Corporate-information/About-us.aspx
- Naughton Gallery at Queen's (офіційний сайт). URL: https://www.qub.ac.uk/home/naughton-gallery/About/
- Titanic Belfast (офіційний сайт). URL: https://www.titanicbelfast.com/
Автор
Покликання на цю статтю: Белфаст // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Белфаст (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 19.12.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
