Хмарочос
Хмарочо́с — висотний вежеподібний офісний, готельний, житловий будинок.
Згідно з Державними будівельними нормами України висотним вважається будинок понад 47 м заввишки, що має зазвичай понад 16 поверхів. За класифікацією Міжнародної ради з будівництва до хмарочосів належать будинки понад 100 м завишки у 40 і більше поверхів.
Зміст
Історична довідка
Спорудження хмарочосів розпочато у великих містах США в 1880-х. Їхня ефективність і швидке поширення зумовлені такими чинниками:
- дорожнечею землі у центрах великих американських міст і прагненням отримати максимальний прибуток від її використання;
- поширенням у будівництві як тримальних конструкцій сталевого каркасу, захищеного від руйнування в разі пожежі цегляним (див. Цегла) обличкуванням, а з 20 ст. — і залізобетонного (див. Залізобетон) каркасу;
- застосуванням міжповерхових залізобетонних панелей перекриття;
- винайденням ліфта: інженер Е. Г. Отіс (1811–1861; США), винахідник і засновник "Отіс Елевейтор Компані" (Otis Elevator Company, що й тепер є провідним у світі виробником ліфтового обладнання) установив свій перший ліфт 1857 у м. Нью-Йорку в універсальному магазині на розі вулиць Бродвея і Брум-стріт.
Перші хмарочоси збудовано у м. Чикаго, згодом їх активно почали зводити у м. Нью-Йорку, переважно на острові Мангеттені. Протягом 20 ст. обидва міста змагалися щодо першості у висоті своїх хмарочосів. На кінець 20 ст. найвищими хмарочосами в США були Сіерс Тауер у м. Чикаго (1970–1974, 110 поверхів, 442 м) і дві вежі Всесвітнього торгового центру у м. Нью-Йорку (1971–1973, 110 поверхів, 412 м, не збережено). Хмарочоси у м. Чикаго сконцентровано в центрі міста, у м. Нью-Йорку — на південній кінцівці Мангеттена та навколо Центрального вокзалу. Зі США мода на зведення хмарочосів у 1930-х — 1940-х поширилася на інші континенти й країни світу. Тепер майже немає великих і столичних міст, де б їх не було. Однак є міста, у яких зведення хмарочосів заборонено: Вашингтон, Рим, Флоренція тощо.
Значний внесок у створення хмарочосів зробив архітектор та інженер-конструктор Ф. Р. Хан (1929; тепер Бангладеш — 1982; США). Працюючи в архітектурно-будівельній фірмі СОМ (англ. SOM: Skidmore, Owings & Merrill, США), він створив принципово новаторську конструктивну систему із трубчастих сталевих елементів із діагональними розпорками, а також систему «труба в трубі», що уможливило спорудження різноманітних за формами надвисоких хмарочосів спершу в США, а потім — по всьому світу.
Характеристика
Хмарочоси мають каркасні тримальні конструкції з полегшеними навісними фасадами. На 2023 у світі налічують 29 хмарочосів заввишки понад 300 м, серед них найвищі — Шанхайська вежа у м. Шанхаї, 2015 (архітектор А. Генслер та інші) заввишки 632 м та Бурдж Халіфа.
150-річний досвід спорудження та експлуатації виявив чимало принципово важливих недоліків хмарочосів:
- на самопочуття і стан здоров’я людей, які перебувають на горішніх поверхах хмарочосів, негативно впливають малопомітні коливання конструкцій споруди під дією динамічних вітрових навантажень, а також візуальна відірваність від наземного середовища (синдром «космічного корабля», коли видно тільки інтер’єр приміщення і далекі горизонти);
- нерозв’язна проблема вертикальних транспортних комунікацій: незважаючи на наявність швидкісних ліфтів, щоденна евакуація працівників із Сіерс Тауер у м. Чикаго після закінчення робочого дня триває понад дві години; стільки ж часу необхідно щоб допровадити працівників до їхніх офісів на початку робочого дня; екстрена евакуація людей із Північної вежі Всесвітнього торгового центру у м. Нью-Йорку після терористичного акту 26.02.1993 тривала три години;
- у хмарочосі неможливо відкрити вікно, кватирку, вийти на балкон: це герметичний об’єм з централізованою системою кондиціонування, яка постійно потребує значних витрат енергії;
- хмарочоси переповнені інженерними мережами й устаткуванням, які задля надійності продубльовано; вони споживають невиправдано значні обсяги енергії;
- у разі виникнення пожежі чи іншої надзвичайної ситуації хмарочоси стають смертельними пастками для усіх осіб, які там перебувають: у світі не існує пожежних драбин чи інших рятувальних засобів, які б сягали вище 25-го поверху, а порятунок за допомогою вертольотів неефективний (пожежа у хмарочосі Гренфел Тауер у м. Лондоні 14.06.2017);
- хмарочоси є пріоритетними об’єктами атак терористів зі значною кількістю людських жертв, яким неможливо запобігти (терористичні акти 26.02.1993 та 11.09.2001 проти хмарочосів Всесвітнього торгового центру у м. Нью-Йорку — див. Терористичні акти в США 11.09.2001);
- під час війни хмарочоси як місця концентрації значної кількості людей стають об’єктами обстрілів, бомбардувань і ракетних ударів, які, за задумом ворога, мають призвести до найбільших людських втрат (російські удари по містах Києву, Дніпру, Харкову 2022–2023 під час російсько-української війни).
Хмарочоси в Україні
Спорудження хмарочосів в Україні (у містах Києві, Дніпрі, Одесі тощо) є невиправданим з техніко-економічної точки зору і шкідливим для збереження традиційного характеру архітектурного середовища історичних міст.
Цитата
Архітектор В. Дахно (нар. 1928; Україна) про хмарочоси в м. Києві:
«Поява нових висотних вертикалей у середмісті, пригнічення ними Софії й Лаври може обернутися трагедією Києва, призвести до втрати його самобутнього обличчя, уневиразнення на кшталт пересічного західноєвропейського міста. Замислімось і над тим, чи, врешті, хмарочоси в Києві були б виявом якоїсь оригінальності, цікавої чужинцям. Шукаючи своєрідного, незвичайного, світом мандрують багато іноземців, найбільше — американців. Тож чи здивує їх ще одна жалюгідна копія Мангеттена? Жалюгідна, бо нью-йоркський Мангеттен споруджувала наймогутніша держава світу, до того ж ціле сторіччя, бо вищих, ніж у США, хмарочосів Україна не збудує, а нижчими світ не здивує. А давній Київ, його образ і силует утратять чимало. Було б добре, щоб теперішній період дикого нагромадження первісного капіталу не супроводився диким будівництвом хмарочосів. Не треба силкуватися відібрати чужі символи, нехай Мангеттен залишиться у США. Київ має свої старожитні символи і повинен створити нові, але йому не випадає наслідувати чужі зразки.»(Цит. за вид.: Дахно В. Хмарочоси в Києві: Мангеттен на Дніпрі? // Пам’ятки України: історія та культура. 1999. №. 1. С. 164–165).
Література
- Дахно В. Хмарочос // Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 181.
- Дахно В. Хмарочоси в Києві: Мангеттен на Дніпрі? // Пам’ятки України: історія та культура. 1999. №. 1. С. 160–165.
- Безродний П. Архітектурні терміни: Короткий російсько-український тлумачний словник. 2-ге вид., випр. та допов. Київ : Вища школа, 2008. С. 137–138.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Хмарочос // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Хмарочос (дата звернення: 27.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 03.07.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
