Бредлі, Френсіс Герберт
Бре́длі, Фре́нсіс Ге́рберт (англ. Bradley, Francis Herbert; 30.01.1846, с. Клепем, тепер у складі м. Лондона, Велика Британія — 18.09.1924, м. Оксфорд, Велика Британія) — філософ, чільний представник британської школи абсолютного ідеалізму.
|
Бредлі, Френсіс Герберт (Bradley, Francis Herbert) | |
|---|---|
| Народження | 30.01.1846 |
| Місце народження | Лондон |
| Смерть | 18.09.1924 |
| Місце смерті | Оксфорд |
| Alma mater | Оксфордський університет |
| Місце діяльності | Велика Британія |
| Напрями діяльності | філософія, викладання |
| Традиція/школа | абсолютний ідеалізм |
Зміст
Життєпис
Походив з родини англіканського священника.
Навчався у Челтенгемському коледжі (англ. Cheltenham College) та коледжі Мальборо (англ. Marlborough College). Ще у підлітковому віці зацікавився філософією, вивчав праці І. Канта.
1865 вступив до Університетського коледжу в м. Оксфорді. З 1870 і до кінця життя викладав у Мертон-коледжі Оксфордського університету.
Вів самотній і відсторонений спосіб життя «кабінетного» вченого.
Погляди і праці
Основні сфери зацікавлень — метафізика, епістемологія, етика, логіка.
У царині метафізики обстоював засади ідеалістичного холізму. Вважав найактуальнішою потребою британської філософії скептичне дослідження (в сенсі кантівської «критики», послідовної й усебічної рефлексії) першопринципів; а своїм завданням — критику сформованої системи категорій, понять і уявлень, перевірку їхньої відповідності критеріям повноти й несуперечливості. Останнє вважав умовою культивування метафізики як науки, що прагне пізнати реальність, перші принципи чи остаточні істини, осягнути Всесвіт як єдине ціле. Виявлення суперечності розглядав як свідчення хибності поняття, ширше — недійсності, неправдивості, нереальності існування. Завдання аргументувати нереальність матеріального світу реалізував через критику способів і форм його пізнання.
Головна праця «Явище та реальність» («Appearance and Reality: A metaphysical Essay»; 1893) присвячена основоположній від часів античності філософській проблемі співвідношення феноменальної та абсолютної реальностей, видимості й сутності. Подав скептичний аналіз проблем «первинних» і «вторинних» якостей, одиничного і загального, дихотомії ад’єктив/субстантив, зв’язків і відносин, висвітлюючи їхню суперечливість, рівним чином як і суперечливість понять часу, простору, каузальності, енергії, дії, особистості тощо. Доводив, що поняття матеріального світу та зафіксовані ними матеріальні об’єкти і фізичні процеси відтак не володіють реальністю. Дійшов висновку, що основою видимості, феноменальної реальності є Абсолют, абсолютна реальність (безсумнівна, незмінна, несуперечлива, правдива, гармонійна, цілісна, досконала), яка має духовну природу, охоплює все, що існує, й присутня у всьому одночасно і цілком (зокрема, і в явищах).
На відміну від Г. Гегеля, розумів Абсолют як граничну реальність, що є неперевершеною гармонією й не дозволяє існувати суперечностям. Абсолютна реальність як впорядкована і всеохопна тотальність, за Бредлі, осягається не думкою (розумом, лат. ratio), а цілісним, тотальним досвідом людини, який сполучає воління, думку і почуття. У містичному переживанні безпосереднього досвіду співпадають об'єктивне і суб'єктивне. Виходячи з розуміння Абсолюту як надособистого безкінечного досвіду, заперечував можливість маркувати його як Бога чи Дух. Релігію, філософію, науку вважав формами прояву Абсолюту, що відрізняються за ступенями реальності (притому релігія серед усіх найбільше наближається до пізнання Абсолюту).
Тлумачив діалектику як форму прояву неминучої обмеженості людських пізнавальних можливостей, наслідок спроб застосувати аналітичні когнітивні інструменти, котрі розчленовують світ на фрагменти, до пізнання нескінченного як абсолютної цілості. Піддав критиці поняття традиційної формальної логіки.
Етичне вчення випрацьовував через критику кантівської етики та етики утилітаризму. Витоки моралі вбачав у прагненні людей до гармонії та єдності.
Серед праць: «Етичні студії» («Ethical Studies»; 1876), «Принципи логіки» («The Principles of Logic»; 1883), «Есе про істину та реальність» («Essays on Truth and Reality»; 1914) та ін.
На поч. 20 ст. філософія Бредлі й течія абсолютного ідеалізму назагал були піддані критиці з боку неореалістів (див. Неореалізм (філософія)), а також Б. Рассела, Дж. Е. Мура. Поряд із тим школа абсолютного ідеалізму стала важливим щаблем розвитку філософської думки у Великій Британії (між соціальною філософією 19 ст. і раннім етапом аналітичної філософії), значною мірою окреслила те коло проблем, до яких звернулася аналітична філософія.
Епістемологічні проблеми, порушені Бредлі, були суголосними до проблематики інших філософських шкіл, які орієнтувалися на теорію пізнання, зокрема неокантіанства, феноменології.
Визнання
Перший філософ, відзначений однією з вищих нагород Британії — орденом «За заслуги» (1924).
Інтерес до поглядів мислителя зріс через багато десятиліть після його смерті. 1992 засновано Бредлівське товариство у Сполученому Королівстві (Bradley Society in the United Kingdom), місія якого — підтримка досліджень творчості та спадщини Френсіса Бредлі. У 1995–2004 товариство двічі на рік видавало журнал «Бредлівські студії» (англ. «Bradley Studies»), від 2004 видання було інкорпоровано до журналу «Коллінгвуд і британські ідеалістичні студії» (англ. «Collingwood and British Idealist Studies»).
Додатково
В. Мандер, сучасний дослідник метафізики Бредлі, стверджував, що британського філософа не можна певно віднести до жодної гілки ідеалізму (ні суб’єктивного, ні об’єктивного), або ж можна віднести і до ідеалізму, і до реалізму.
Праці
- Appearance and Reality: A metaphysical Essay. London : Allen & Unwin, 1916. 628 p.
- Essays on Truth and Reality. Oxford : Oxford University Press, 1962. 480 р.
Література
- The Philosophy of F. H. Bradley / Ed. by Α. Manser, G. Stock. Oxford : Clarendon Press, 1984. 321 p.
- Eliot T. S. Knowledge and Experience in the Philosophy of F. H. Bradley. London; New York : Columbia University Press, 1989. 216 р.
- Mander W. J. An Introduction to Bradley's Metaphysics. Oxford : Clarendon Press, 1994. 175 p.
- Appearance Versus Reality: New Essays on Bradley's Metaphysics / Ed. by G. Stock. Oxford : Clarendon Press, 1998. 236 p.
- Pierfrancesco В. Process and Reality in Bradley's Metaphysics of Experience // Bradley Studies. 2002. Vol. 8. № 1. P. 83–106.
- Allard J. W. The Logical Foundations of Bradley’s Metaphysics: Judgment, Inference, and Truth. New York : Cambridge University Press, 2005. 241 p.
- Кулєшов О. В. Конкретність абсолютного: компаративний аналіз метафізики Френсіса Бредлі та Памфіла Юркевича // Вісник Черкаського університету. Серія: Філософія. 2010. Вип. 190. С. 57–64.
- Панич О. О. Роль і місце скептицизму в філософії Френсіса Герберта Бредлі: постановка питання // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 7: Релігієзнавство. Культурологія. Філософія. 2014. Вип. 34 (47). С. 206–215. URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=Nchnpu_7_2015_34_30
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Бредлі, Френсіс Герберт // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бредлі, Френсіс Герберт (дата звернення: 27.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 28.07.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
