Бруклінський музей
Бру́клінський музе́й (англ. Brooklyn Museum) — художній музей із колекціями зразків історичного та актуального мистецтва народів світу, м. Нью-Йорк, штат Нью-Йорк (США).
Зміст
Історична довідка
1823 підприємець, громадський активіст і меценат Август Грем (1775–1851; Велика Британія) заклав бібліотеку для учнів ліцею м. Бруклін (тоді — окреме місто, приєднане до м. Нью-Йорка у 1898). Бібліотека та ліцей були об’єднані в Інститут наук і мистецтв, у складі якого 1897 в окремому приміщенні був відкритий музей. У 1970-х музей, разом із Музичною академією (англ. Brooklyn Academy of Music), Дитячим музеєм (англ. Brooklyn Children’s Museum), Ботанічним садом (англ. Brooklyn Botanic Garden), набув автономності.
1895 було зведено будівлю в стилі неокласицизму та почав працювати музей. Наприкінці 1990-х–початку 2000-х фасад і мансарда будівлі були відреставровані, а виставкові зали та прилеглий простір пристосовані до актуальних потреб музею за допомогою архітектурної конструкції «Рубіновий павільйон» (англ. Rubin Pavilion), яка стала підземним входом із інклюзивною інфраструктурою.
Характеристика
Діяльність музею базується на принципі відкритості для всіх верств суспільства. Ідея мультикультуралізму простежується в концепції музею та реалізується через ознайомлення відвідувачів зі зразками мистецтва різних країн та епох. Пріоритетним напрямом діяльності музею є збереження пам’яті про корінні народи Північної Америки. Будівля музею зведена на землях, які історично є ареалом розселення народу ленапе (англ. Lenape).
Фонди музею налічують 1,5 млн. експонатів (картини, гравюри, скульптури, дрібна пластика, сувої, елементи архітектури, одяг, ювелірні вироби, ритуальні та побутові речі тощо).
Музей має постійні виставки і тимчасові експозиції.
Постійно діють виставки (відділи):
- Відділ мистецтва Давнього Єгипту, античного мистецтва та мистецтва Близького Сходу. Заснований на початку 20 ст. на основі придбаних музеєм приватних колекцій [зокрема колекція єгиптолога (див. Єгиптологія) та колекціонера Чарлі Едвіна Вілбура (1833–1896; США)]. Найвідомішими пам’ятками є глиняна статуетка «Жінка-птах» додинастичного періоду Давнього Єгипту, «Бруклінський папірус», «Книга мертвих» та ассірійські рельєфи зі сценами мисливства.
- Відділ мистецтва Азії. Колекція вміщує твори Японії, Кореї, Китаю, Індії, південно-східної Азії та Гімалаїв від давнього світу до сучасності. Серед відомих експонатів: портрет актора Сеґави Кукудзюро ІІІ в ролі Осідзу, дружини Танабе, роботи майстра гравюри укійо-е Тосюсая Сяраку (1770–1825; Японія), китайський фарфоровий винний жбан із рибою та водоростями 14 ст.
- Відділ американського мистецтва. Колекція заснована 1855 згідно із заповітом художника Френсіса Гая (1760–1820; Велика Британія–США), який залишив музею власні твори та приватну колекцію картин і скульптур. Художні експонати представлені живописом, зокрема, Вінслова Гомера (1836–1910; США) «Восьмий дзвін» (1886), портретом Джорджа Вашингтона роботи Гілберта Стюарта (1755–1828; США) та колекцією творів Еміля Фукса (1866–1929; Австрія–США), ін. Скульптури відділу знаходяться в різних залах музею та на алеях саду.
- Відділ мистецтва Африки заснований 1900. 1923 відбулось урочисте відкриття та перша публічна демонстрація мистецтва народів Африки в США. Пам’ятки колекції (нині найбільша): Ндоп (англ. Ndop) — дрібна дерев’яна скульптура царя народу бакуби, «Золотий вершник» (англ. Golden rider) народу ашанті, корона з бісеру — символ влади африканського народу йоруба, тощо.
- Колекція мистецтва Океанії, заснована 1900, відома ляльками театру тіней Нової Гвінеї, а також тапа (англ. tapa) — тканинами з лубу паперової шовковиці.
- Колекція мистецтва ісламського світу започаткована в 1910–1920-ті. Створена на основі власних придбань музею та подарунків меценатів. Колекція куратора Чарльза К. Вілкінсона (1897–1974; США), є найбільшою у світі колекцією мистецтва династії Каджарів (перс. هنردورهقاجاریه, англ. Qajar) Перської імперії поза межами сучасного Ірану та містить книжкові мініатюри, каліграфію, кераміку, кахлі, килими, текстиль, ювелірні вироби.
- Колекція європейського мистецтва. Представлено зразки художніх творів Середньовіччя, італійського та північного Відродження, класицизму, бароко, модерну. Серед експонатів: ікона «Благословення Христа» Нардо ді Чоне (?–до 1366; Італія), «Портрет Жана Каронделета» Яна Корнеліса Вермеєна (бл. 1504–1559; Нідерланди), «Палац дожів» (фр. «Le Palais ducal») Клода Моне, «У Мулен-Руж» (фр. Au Moulin Rouge) Анрі Тулуз-Лотрека (1864–1901; Франція). Також в цій колекції представлене мистецтво України картиною Абрама Маневича «Берези» (1911).
- Відділ сучасного мистецтва демонструє американські та європейські художні твори від 1945. Відділ має постійну колекцію, представлену творами Ромаре Бардена (1911–1988; США), Луїзи Буржуа (1911–2010; Франція–США), Джозефа Корнелла. Тут відбуваються художні дискусії, лекції, тимчасові виставки. Із 2015 проходять виставки робіт американського художника Kaws (Брайан Доннеллі; 1974; США), творчою візитівкою якого є іграшки й скульптури з ікс-подібними очима.
- Відділ декоративного мистецтва, заснований 1902. Демонструє зміни в побуті й дизайні інтер’єрів Європи та Америки від 17 ст. до сьогодення. Прикрасою колекції є п’ять кімнат аутентичного інтер’єру американських житлових будинків кін. 19 – поч. 20 ст.
- Центр феміністичного мистецтва Елізабет А. Саклер (1948; США). Функціонує з 1979 (перша інсталяція). Від 2007 виставка діє на постійних засадах. Центр містить експозицію американської арт-феміністки Джуді Чикаго (1939; США) «Поверх спадщини» (англ. «Heritage Floor»), частина якої, «Звана вечеря» (англ. «The Dinner Party»), присвячена жінкам і міфологічним персонажам жіночої статі.
Епідемія, викликана вірусом Covid-19, вплинула на зменшення прибутків музею, через що адміністрація скористалася тимчасовим правом продажу експонатів і восени 2020 винесла на аукціон Christie’s низку творів мистецтва. Картину Лукаса Кранаха Старшого «Лукреція» (лат. Lucretia) було продано за 5,07 млн дол. США (замість очікуваного 1,2–1,8 млн дол. США).
Відділ бібліотек і архіву Бруклінського музею є спадкоємцем першої публічної бібліотеки (заснована 1823). Бібліотека Вілбура (англ. The Wilbour Library), у складі відділу, є важливим джерелом наукової літератури з історії та мистецтва Стародавнього Єгипту. У відділах архіву є путівники кураторів, слайди й фотографії з керамікою, одягом, тканинами і прикрасами народів Америки, Африки, Азії, а також колекції газет, картин і фотографій з приватних колекцій митців, меценатів і колекціонерів світу. Окрім того, зберігаються креслення, ескізи, розрахунки, макети, присвячені історії заснування музею та будівництва й реконструкції його будівлі.
У 2006 бібліотеки та архів Бруклінського музею, у складі Консорціуму мистецьких джерел Нью-Йорка (англ. New York Art Resources Consortium), разом із науковими бібліотеками та архівами Колекції Фріка (англ. The Frick Collection) та Музею сучасного мистецтва (англ. The Museumof Modern Art) долучилися до створення сумісного цифрового архіву, щоб розширити можливості доступу для дослідження мистецтва.
Значення
Бруклінський музей — другий за значущістю музей США, після Музею мистецтв Метрополітен. Є прикладом збереження та популяризації культурного надбання людства та підтримки розвитку актуального мистецтва. Діяльність музею орієнтована на максимально широку аудиторію з урахуванням культурного, етнічного, вікового, статевого та гендерного розмаїття. Бібліотека й архів музею функціонують на засадах доступності інформації для дослідників і відвідувачів.
Додатково
Арт-об’єкт «Звана вечеря» (англ. «The Dinner Party») Джуді Чикаго оглянуло 100 тис. відвідувачів за три місяці, а автор отримала запрошення від музеїв 16 країн світу.
1999–2000 в рамках виставки мистецтва молодих митців Великої Британії «Сенсація» (англ. «Sensation») було представлено роботу «Пресвята Діва Марія» (англ. «The Holy Virgin Mary») Крістофера Офілі (1968; Велика Британія), який спеціалізується на картинах, написаних слонячим екскрементами, через що музей отримав негативні відгуки від традиційно налаштованих журналістів та мистецтвознавців і громадськості, а також судовий позов від мера Нью-Йорка Руді Джуліані.
Бруклінський музей здійснює соціальну комунікацію за допомогою мережі Інтернет. Обмеження через епідемію (2020) зумовили пошуки нових форм взаємодії з відвідувачами. У соціальних мережах установи запроваджено інтерв’ю зі співробітниками, лекції кураторів, огляди окремих відділів. Музей пропонує квитки на екскурсій, лекцій, дискусій, майстер-класи в режимі он-лайн, проводить збір коштів, їжі та одягу для сімей, які через пандемію залишилися у скруті.
Література
- Lawrence D. New York Art Resources Consortium: A Model for Collaboration // Art Documentation: Journal of the Art Libraries Society of North America. 2009. Vol. 28 (2). P. 61–63.
- Гончарова О. М. Бруклінський музей мистецтва // ГончароваО. М. Художні музеї США та Канади. Київ : Видавничий центр Київського національного університету культури і мистецтв ; Логос, 2018. С. 36–43.
- Museums and Digital Culture. New Perspectives and Research / Ed. by T. Giannini, J. Bowen. Cham : Springer, 2019. 590 p.
- New York Art Resources Consortium (офіційний сайт) URL: https://nyarc.org
- The Qween And The Crown. URL: https://www.thequeenandthecrown.com
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Шолухо Н. Є. Бруклінський музей // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бруклінський музей (дата звернення: 12.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 24.09.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
