Буддологія
Буддоло́гія, буддійські студії (від Будда і грец. λογος — слово, думка, поняття) — міждисциплінарна галузь знань, що різнобічно досліджує буддійську духовну традицію, історію та сучасне буття буддизму.
Загальна характеристика
Серед європейських дослідників поширеним є визначення буддології як гуманітарної дисципліни, галузі релігієзнавства або сходознавства, культурології, академічного вивчення буддизму. Проте тлумачення предмета і завдань буддології, як і фокус вивчення буддизму, залежить від позиції тих чи тих наукових шкіл, обраних дослідницьких настанов і методологічних стратегій.
Царинами дослідницького інтересу традиційно є історія буддизму, буддійська філософія, міфологія та релігійно-етичне вчення, буддійська культура (література, мистецтво, архітектура тощо), антропологія та етнографія, інститути та релігійні практики буддизму, а також лінгвістичні розвідки й переклади буддійських текстів, компаративні дослідження буддизму (поряд із іншими релігійно-філософськими традиціями Сходу й Заходу), специфіка різних течій і напрямів буддизму, вивчення способу життя буддійських етноконфесійних спільнот та інше.
Усе вагомішу роль у сучасній буддології відіграють переклад і вивчення письмових релігійно-філософських пам’яток, реконструкція буддійської інтелектуальної історії. Щобільшу увагу дослідників привертає і вивчення багатоманіття релігійних і повсякденних практик буддистів та їх модифікація в глобалізованому світі (як у регіонах традиційного поширення буддизму, так і в інших країнах), ґендерні дослідження, економічні й соціальні проблеми буддійських країн тощо.
Буддійські студії провадять як у межах академічних інституцій, так і в системі релігійної освіти, зокрема для підготовки місіонерів для служіння в країнах зі значним впливом буддизму.
Для європейської буддології дотепер характерна опозиція парадигм європоцентризму та культурно-цивілізаційної монадології (уявлень про унікальність і автономність південно-азійського та далекосхідного культурно-цивілізаційних осередків). Звідси тягла дискусія про можливість/неможливість застосування до буддизму методів дослідження релігій юдеохристиянської традиції.
Історична довідка
Більшість дослідників відносять формування буддології до середини 19 ст. Засновником дисципліни вважають сходознавця, лінгвіста Е. Бюрнуфа, автора праці «Вступ до історії індійського буддизму» (фр. «L’Introduction a l’Histoire du Bouddhisme Indien»; 1844). Хоча сам термін «буддологія» був запроваджений пізніше, на поч. 20 ст., істориком церкви і санскритологом Дж. Е. Карпентером (1844–1927; Велика Британія) і початково стосувався вивчення буддійської спільноти, природи Будди і повчань Будди.
Вже з 2-ї пол. 19 ст. сформувалися різні дослідницькі осередки, зокрема у Франції, Бельгії, Великій Британії, Німеччині. Набула визнання російська школа, відома вивченням буддійських релігійно-філософських пам’яток Індії доби раннього середньовіччя, історії буддійської філософії. У 20 ст. потужний науковий потенціал у буддологічних дослідженнях виявили американська, японська наукові школи; значно зросла роль індійських дослідників у віднайденні та перекладі буддійських текстів.
Від кінця 1960-х західні університети (як державні, так і приватні) відкрили магістерські й докторські програми з буддійських студій. 1976 засновано Міжнародну асоціацію буддійських студій (англ. International Association of Buddhist Studies), членство в якій було відкрито для представників різних академічних дисциплін. Згодом виникли й інші регіональні та фокусно спрямовані асоціації буддологів, мета яких — просувати та активно сприяти міждисциплінарним дослідженням буддизму.
Результати досліджень публікують ціла низка міжнародних фахових журналів: «Огляд буддійських студій» (англ. «Buddhist Studies Review»), «Канадський журнал буддійських студій» («Canadian Journal of Buddhist Studies»), «Сучасний буддизм» («Contemporary Buddhism»), «Критичний огляд буддійських студій» («Critical Review for Buddhist Studies»), «Індійський міжнародний журнал буддійських студій» («Indian International Journal of Buddhist Studies»), «Журнал китайських буддійських студій» («Journal of Chinese Buddhist Studies»). «Журнал з глобального буддизму» («Journal of Global Buddhism»), «Журнал Міжнародної асоціації буддійських студій» («Journal of the International Assocation of Buddhist Studies»), «Журнал Оксфордського центру буддійських студій» («Journal of the Oxford Centre for Buddhist Studies») та ін.
В Україні
В Україні інтерес до буддизму виник у середовищі культурної та наукової інтелігенції в 19 ст. Утім за відсутності (на відміну від країн Західної Європи, США, Росії) значних етноконфесійних меншин — носіїв буддійської традиції та діаспор з країн, де історично поширений буддизм, а також внаслідок антирелігійної політики радянських часів і репресій проти сходознавців, формування власної наукової школи буддології не сталося. Переклади українською мовою буддійських канонічних і постканонічних текстів практично відсутні.
Натепер провідною науковою установою з вивчення історії, мов, матеріальної та духовної спадщини народів Далекого Сходу, Південної та Південно-Східної Азії є Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України.
Література
- Curators of the Buddha: The Study of Buddhism under Colonialism / Ed. by D. S. Lopez Jr. Chicago; London : University of Chicago Press, 1995. 304 p.
- Jong J. W. de. A Brief History of Buddhist Studies in Europe and America. Tokyo : Kosei Publishing Company, 1998. 183 p.
- Торчинов Е. А. Введение в буддологию. Санкт-Петербург : Санкт-Петербургское философское общество, 2000. 304 с.
- Gombrich R. Fifty Years of Buddhist Studies in Britain // Buddhist Studies Review. 2005. № 22 (2). P. 141–154.
- 梁启超.佛学研究十八篇. 上海 : 世纪出版集团 ； 上海古籍出版社, 2009. 374 р.
- Kaloyanides A., Walker Т. Introduction: New Roads in Theravada Buddhist Studies // Journal of Global Buddhism. 2021. Vol. 22 (1).
P. 191–198.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Буддологія // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Буддологія (дата звернення: 1.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 10.04.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
