Буржуа
Буржуа́ (фр. bourgeois, від давн.-нім. bourg — бург, місто) — багатозначний термін:
- мешканець міста в середньовічній Західній Європі, бюргер;
- представник класу буржуазії, власників засобів виробництва, капіталіст.
Сучасне використання терміну «буржуа» має два основних контексти:
- історичний, коли розглядається соціальна страта «міщан» в середньовічних Франції, Німеччині, Фландрії, Англії, північній Італії та інших країнах, де відбувалося розділення міського та сільського населення і формування нового суспільного прошарку — незалежного від феодала мешканця міста;
- соціально-економічний (найчастіше — в фарватері марксизму), де буржуа розглядається як особлива позиція в класовій структурі суспільства — власник засобів та предметів праці, що є провідником капіталістичного способу виробництва, включений у конкурентну боротьбу з іншими буржуа та є класовим антагоністом робітників (пролетарів).
Історична довідка
У період Середньовіччя основним економічним ресурсом була земля, розподілена серед військово-політичної знаті на феоди — надана сеньйором (паном) у розпорядження васалу ділянка землі (зазвичай у винагороду за службу). Населення, що проживало на феоді, було залежне від феодала. Така залежність мала різну форму — від простого керування та охорони до різних форм кріпацтва. З розвитком мануфактурного виробництва, торгівлі та інших сфер господарства, що були взаємопов’язані з процесом урбанізації, економічна роль міст та міського населення почала зростати. Феодальний соціально-політичний устрій ставав перешкодою цим об’єктивним процесам. Це вилилося в так званий комунальний рух 10–13 ст. та серію народних повстань як сільського, так і міського населення. Хоча більшість таких повстань та бунтів подавлювалася силою, знать була вимушена йти на певні політичні зміни, що ознаменувалося поступовим наданням містам та міському населенню більшої автономії. Протягом 14–16 ст. багато європейських міст (від Лілля, Брюгге, Любека на півночі до Венеції та Сієни на півдні) отримали значну долю самостійності від місцевих феодалів, перетворившись на міські республіки, комуни, імперські міста тощо. Поступово фактична незалежність міст від феодалів закріплювалася юридично (наприклад, у вигляді Магдебурзького права).
Буржуазний спосіб виробництва, що виявився ефективнішим за аграрний, сприяв поступовому збільшенню політичного впливу нового прошарку населення — буржуа, який став основним провідником суспільного прогресу в епоху Відродження та Нового часу.
Наукове осмислення проблеми
У науковому осмисленні буржуа мають місце два підходи — критичний та апологетичний.
Основа критичного підходу — класичний марксизм, який описує буржуа як типового провідника інтересів свого класу. Буржуа реалізує не стільки персональну волю, скільки об’єктивні соціальні диспозиції. Кумулятивна логіка капіталу змушує його включатися до перегонів за прибуток.
Класові інтереси буржуа передбачають максимізацію прибутку та мінімізацію витрат. Це веде до загострення експлуатації робочої сили.
Відповідно до того, яка форма додаткової вартості присвоюється, буржуа поділяються на:
- промислових капіталістів, які мають підприємницький дохід;
- банкірів або рантьє, які отримують відсоток на капітал;
- торгових капіталістів, які мають торговий прибуток;
- землевласників, які отримують земельну ренту.
Апологетичну альтернативу марксистській позиції пропонує В. Зомбарт, що розглядає буржуа з методології німецької історичної школи та соціологічного номіналізму. Так, Зомбарт пропонує аналіз буржуа як особистісного начала, тобто сукупності певних внутрішньо суперечливих особистісних рис, що утворюють «дух» сучасної економічної людини. «Дух» буржуа, що є провідником капіталізму, є роздвоєним — поєднує «героїчний» та авантюрний дух підприємництва з «моральними чеснотами» і прозаїзмом духу міщанства.
На основі того, як підприємницький та міщанський дух втілюються, В. Зомбарт пропонує виділяти 6 типів носіїв капіталістичного духу:
- розбійники;
- феодали;
- державні чиновники;
- спекулянти;
- купці;
- ремісники.
Об’єднує всі ці типи спроможність організувати підприємства, націлені на отримання прибутку. Проте способи отримання прибутку та шляхи його використання принципово різняться.
Схожий ракурс пропонує М. Вебер, який як і В. Зомбарт зосереджується не на об’єктивних соціально-економічних позиціях буржуа, а на його духовній та культурній сторонах. Вебер пов’язує поведінку сучасних буржуа з протестантською етикою, яка передбачає, що людина від народження грішна і від самого початку її доля визначена. Єдиним виходом є сумлінна праця, послушність, аскетизм та примирення зі своїм місцем у світі. Така етика, на думку Вебера, створює культурні передумови для становлення сучасних буржуа, орієнтованих на розширене виробництво.
Література
- Маркс К., Енгельс Ф. Сочинения : в 50 т. 2-е изд. Москва : Государственное издательство политической литературы, 1960. Т. 23. 920 с.
- Котельникова Л. Феодализм и город в Италии в VIII–XV веках. Москва : Наука, 1987. 256 с.
- Вебер М. Протестантская этика и дух капитализма // Избранные произведения / Пер. с нем., ред. Ю. Давыдов. Москва : Прогресс, 1990. С. 44–271.
- Хобсбаум Э. Век революции. Европа 1789–1848 / Пер. с англ. Л. Якуниной. Ростов-на-Дону : Феникс, 1999. 480 с.
- Зомбарт В. Буржуа: этюды по истории духовного развития современного экономического человека // Социология власти. 2003. №3. С. 151–168. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/burzhua-etyudy-po-istorii-duhovnogo-razvitiya-sovremennogo-ekonomicheskogo-cheloveka
- Райт Е. О. Клас має значення // Спільне. 2012. № 4. С. 11–24.
- Кравченко А. П., Москаленко С. М. Соціалістична і буржуазна революції: марксизм і сьогодення (сучасна історична ретроспектива) // Філософські обрії. 2015. Вип. 34. С. 57–67.
- Yuliya Yurchenko, Pavlo Kutuev, Maksym Yenin, Hennadii Korzhov. Class Divisions and Social Inequality in Independent Ukraine // Mykhailo Minakov, Georgiy Kasianov, Matthew Rojansky (eds.). From «The Ukraine to Ukraine. A Contemporary History, 1991-2021». Ibidem-Verlag, Stuttgart 2021. 386 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Бойко Д. М. Буржуа // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Буржуа (дата звернення: 10.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 30.12.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
