Бюлер, Шарлотта
Бю́лер, Шарло́тта (нім. Bühler, Charlotte; 20.12.1893, м. Берлін, Німеччина — 03.02.1974, м. Штуттгарт, земля Баден-Вюртемберг, Німеччина) — психолог, доктор філософії (з 1918), засновниця психобіографічного методу.
Дружина К. Бюлера.
|
Бюлер, Шарлотта (Bühler, Charlotte) | |
|---|---|
| Народження | 1893 |
| Місце народження | Берлін |
| Смерть | 1974 |
| Місце смерті | Штуттгарт |
| Напрями діяльності | психологія, методи та методологія психології |
Життєпис
Народилася в єврейській сім’ї урядового архітектора. Після закінчення середньої школи (1913) вивчала природничі та гуманітарні науки у Фрайбурзькому університеті та Берлінському університеті. Восени 1915 для роботи над дисертацією переїхала до м. Мюнхена, де у Психологічному інституті викладав засновник вюрцбурзької школи психології О. Кюльпе.
1918 отримала ступінь доктора філософії в Мюнхенському університеті Людвіга та Максиміліана. Того ж року поїхала до м. Дрездена працювати з К. Бюлером. Продовжила дослідження в галузі дитячої та юнацької психології, працювала над габілітацією. 1920 успішно габілітувалася в Технічному університеті м. Дрездена; отримала право на викладання в Саксонії (стала першою жінкою лектором цього університету). 1923 почала викладати у Віденському університеті, від 1929 — асоційований професор.
На запрошення Фонду Рокфеллера 1924–1925 провела 10 місяців у США для виконання наукової роботи в Колумбійському університеті.
За декілька років після повернення до м. Відня здобула міжнародний авторитет завдяки дослідженням і публікаціям. У м. Відні розробила схему періодизації життєвого шляху особистості. Це стало початком біографічного методу в психології.
Результати цих досліджень відображено у книзі «Людська біографія як психологічна проблема» (нім. «Der Menschliche Lebenslauf Als Psychologisches Problem»; 1933).
Від 1930 — запрошений професор Колумбійського університету.
Після приходу до влади нацистів (див. Нацизм) поїхала з чоловіком до м. Осло, де з 1938 працювала професором університету.
1935 приїхала до м. Лондона для участі у створенні Інституту дитячої психології. У березні 1938 дізналася про аншлюс Австрії нацистською Німеччиною. 23.03.1938 чоловіка заарештували за антинацистські погляди. Завдяки зв’язкам у Норвегії Бюлер організувала його звільнення. У жовтні 1938 разом з чоловіком переїхали до м. Осло, де працювала в Університеті Осло та Академії вчителів у м. Тронхеймі.
1940 разом із чоловіком емігрувала до США. Захопилася гуманістичною психологією. Від 1942 — старший психолог лікарні загального профілю м. Міннеаполіса (штат Міннесота). 1945 отримала американське громадянство. Переїхала до м. Лос-Анджелеса (штат Каліфорнія), працювала головним психологом окружної лікарні міста (до 1958), професором психіатрії в Університеті Південної Каліфорнії. Мала приватну практику в м. Беверлі-Гіллз (штат Каліфорнія).
Після смерті чоловіка (1963) захворіла.
1964 разом із психологами А. Г. Маслоу, К. Р. Роджерсом і В. Франклом організувала Асоціацію гуманістичної психології, 1970 стала її президентом.
1971 переїхала до дітей у м. Штуттгарт.
Наукова діяльність
Авторка біографічного методу в психології, суть якого зводиться до вивчення життя людини загалом, а не окремих його характеристик.
Відповідно до психологічної теорії життєвого шляху, розвиток особистості залежить від життєвого досвіду, який формується упродовж життя.
Бюлер виділила три етапи розвитку, які назвала «кризами» або «перехідними етапами»:
- етап формування ідентичності;
- етап формування інтимних відносин;
- етап формування власного ставлення до світу.
Кожен із них супроводжується певними конфліктами та викликами, пов’язаними з особистісним розвитком. Останній залежить від успішного вирішення цих конфліктів та ефективної адаптації до негативного досвіду. Невдача в цьому може призвести до появи психологічних проблем (депресія, тривожність та інші розлади).
Бюлер виявила декілька основних тенденцій людського життя:
- задоволення (прагнення до задоволення своїх потреб);
- самостримувальне пристосування (прагнення людини до пристосування до різних життєвих ситуацій та розв’язання проблем);
- творчий розвиток (прагнення до творчості та саморозвитку);
- підтримання внутрішнього порядку (прагнення до стабільності та впорядкування життя).
Ці тенденції можуть виражатися в різних формах залежно від культурних, соціальних та індивідуальних чинників.
Визнання
Бюлер — перша жінка-президент Американської психологічної асоціації, одна з творців психології гуманістичної.
Праці
- Kindheit und Jugend: Genese des BewuЯtseins. Leipzig : S. Hirzel, 1928. 307 p.
- Kind und Familie: Untersuchungen der Wechselbeziehungen des Kindes mit seiner Familie. Jena : G. Fischer, 1937. 172 p.
- Kleinkindertests: Entwicklungstests vom 1. bis 6. Lebensjahr. 4 aufl. Berlin : Springer, 1953. 91 p.
- The Course of Human Life. A Study of Life Goals in the Humanistic Perspective. New York : Springer, 1968. 422 p. (у співавт.).
- Introduction to Humanistic Psychology. Monterey : Brooks, 1972. 120 p. (у співавт.).
- Psychologie im Leben unserer Zeit. 2 aufl. München : Droemer, 1972. 463 p.
Література
- Gavin E. A. Charlotte M. Buhler (1893–1974) // Women in Psychology: A Bio-Bibliographic Sourcebook / Ed. by A. N. O’Connell, F. F. Russo. New York : Greenwood Press, 1990. P. 49–56.
- Charlotte Bьhler: oder Der Lebenslauf als psychologisches Problem. Frankfurt am Main : P. Lang, 2007. 253 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Горностай П. П. Бюлер, Шарлотта // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бюлер, Шарлотта (дата звернення: 27.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 15.05.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
