Бібліотечний каталог
Бібліоте́чний катало́г (грец. ϰατάλογος — список, перелік, з грец. ϰαταλέγω — обирати, називати, записувати) — упорядкована сукупність бібліографічних записів на документи, наявні у фонді бібліотеки або групи бібліотек.
Бібліотечний каталог розглядають як інформаційно-пошукову систему, що слугує засобом швидкого розшуку документів у фонді і є одним з найважливіших елементів системи довідково-пошукового апарату бібліотеки.
Комплекс теоретичних, методичних та організаційно-практичних проблем бібліотечної каталогізації є предметом спеціальної наукової дисципліни — бібліотечного каталогознавства.
Зміст
Історична довідка
Бібліотечні каталоги були початковою формою фіксування бібліографічної інформації. Виникли приблизно у 6–7 ст. до н. е., майже одночасно з появою перших бібліотек, в яких орієнтація у великому масиві документів без довідкового апарату істотно утруднювалась.
Один із перших — перелік книг на глиняних плитках (2 000 до н. е.), вийявлений під час розкопок у Ніппурі — столиці Шумеру. Пізніше каталоги складали в усіх найбільших бібліотеках. У бібліотеці м. Едфу (Єгипет Стародавній) каталог був висічений на стіні книгосховища. Каталог Каллімаха «Таблиці тих, хто прославився в усіх галузях знання» відображав фонди Александрійської бібліотеки. До нашого часу дійшли фрагменти древніх бібліотечних каталогів (написи на стінах храмових бібліотек, глиняні таблички з каталожними записами та ін.).
У середньовіччі рівень книжкової культури дещо знизився, каталоги були здебільшого інвентарями монастирських бібліотек. Записи велися відповідно до нових надходжень документів, або за авторською ознакою, або на окремих сторінках, що відповідали певним бібліотечним полицям чи шафам. У країнах, де збереглися традиції античності та існували бібліотеки, фонди яких накопичувалися століттями, культура каталогізації залишилася.
З появою та розвитком книгодрукування, наповненням фондів бібліотек зросла потреба в розробці принципів каталогізації. З’явилися перші теоретичні роботи з цієї тематики. Протягом 16–17 ст. відбулося зародження бібліотечного каталогознавства.
Збільшення фондів до мільйонів примірників стимулювало підвищення вимог до якості складання та уніфікації каталогів упродовж 18–19 ст.
Бібліотекарі почали формувати спеціальні інструкції зі створення каталогів. Наприкінці 19 ст. каталогізація стала одним із найвагоміших напрямів бібліотечно-бібліографічної діяльності бібліотек, каталоги набули сучасних ознак. Проте структуру, форму та зміст каталогів продовжували вдосконалювати.
У 20 ст. бібліотечне каталогознавство усамостійнилося як сфера діяльності та дисципліна наукова. Було вироблено міжнародний стандартний бібліографічний опис, алфавітний та систематичний каталоги стали обов’язковими для бібліотек (здебільшого у формі карток), що зробило їх доступнішими для читачів із різних країн. Також існували друковані каталоги у формі книжок. З появою нових технологій набули популярності електронні каталоги, які удоступнили швидше знаходження потрібниого документу.
Характеристика
Функції
Виділяють такі функції бібліотечних каталогів:
- фондовідображувальна — розкривають склад і зміст бібліотечних фондів;
- інформаційно-пошукова — містять інформацію про наявність чи відсутність у бібліотеці конкретних документів;
- довідкова — надають фактографічну інформацію про документи, їх кількість і місце зберігання, про авторів, установи й організації, результати їхньої творчої та практичної діяльності;
- пізнавальна — сприяють вивченню творчості авторів, установ та організацій, пошуку нових документів, тем, проблем, напрямків.
Вимоги
Серед вимог:
- науковість — каталог формують відповідно до підходів і вимог сучасного каталогознавства та суміжних наук;
- доступність — каталог зрозумілий і зручний для читача;
- точність — каталог містить достовірну інформацію про документи та місця їх зберігання;
- багатоаспектність — каталог має розширені пошукові можливості;
- оперативність — каталог відображає нові надходження.
Класифікація
Бібліотечні каталоги класифікують за різними ознаками.
За способом групування бібліографічних записів:
- абеткові (алфавітні) — бібліографічні записи розташовані за абеткою імен або прізвищ авторів, організацій та установ або документів незалежно від їхнього змісту;
- систематичні — бібліографічні записи розташовані за галузями знань відповідно до змісту документів;
- предметні — бібліографічні записи розташовані за абеткою предметних рубрик;
- нумераційні — бібліографічні записи розташовані за порядком номерів документів;
- географічні — бібліографічні записи розташовані за абеткою місць видання документів;
- словникові — бібліографічні записи розташовані за абеткою імен та прізвищ авторів, назв колективних авторів, назв документів, а також предметних рубрик;
- хронологічні — бібліографічні записи розташовані за хронологією видання документів.
За видами відображуваних документів:
- книжкових видань;
- періодичних видань;
- нотних видань;
- картографічних документів;
- дисертацій;
- авторефератів дисертацій;
- стандартів;
- патентів;
- електронних документів;
- аудіовізуальних матеріалів.
За призначенням:
- службові — призначені для використання працівниками бібліотеки;
- читацькі — призначені для використання користувачами бібліотеки;
- читацько-службові — призначені для використання як працівниками, так і користувачами бібліотеки.
За охопленням фондів :
- генеральні — якнайповніше відображують фонд бібліотеки;
- центральні — відображують і основні фонди бібліотеки, і фонди її філій;
- зведені — відображують фонди декількох бібліотек;
- каталог підфондів — відображують фонди окремих відділів, філій, читальних зал тощо.
За мовною ознакою:
- за мовами;
- за графікою.
За формою:
- карткові;
- у формі книги;
- на мікроносіях;
- електронні.
Джерела
- ДСТУ 7448:2013: Інформація та документація. Бібліотечно-інформаційна діяльність. Терміни та визначення понять. Київ : Мінекономрозвитку України, 2014. 41 с.
Література
- Сєдих В. В., Терентьєва Г. П., Удалова В. К. Бібліотечні каталоги як інформаційно-пошукові системи. Харків : Харківська державна академія культури, 2003. 193 с.
- Лобановська І. Г., Гаврилюк Р. П., Помчалова О. Г. та ін. Традиційні каталоги наукових бібліотек освітянської галузі: Організація, ведення й редагування. Київ : Державна науково-педагогічна бібліотека України ім. В. О. Сухомлинського, 2006. 166 с.
- Швецова-Водка Г. М. Вступ до бібліографознавства. 3-тє вид., випр. та допов. Рівне : Рівненський державний гуманітарний університет, 2011. 231 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Збанацька О. М., Панчук Д. М. Бібліотечний каталог // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бібліотечний каталог (дата звернення: 27.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 26.06.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
