Білоконь, Юрій Миколайович

Білоко́нь, Ю́рій Микола́йович (20.02.1950, м. Дніпропетровськ, тепер м. Дніпро, Україна — 28.06.2009, м. Київ, Україна) — архітектор, містобудівник, учений у галузі теорії архітектури й містобудування, доктор архітектури (з 2003), професор (з 2005), професор Міжнародної академії архітектури (м. Софія, Болгарія, з 1997), народний архітектор України (з 2006).

Bilokon-Yurii-Mykolaiovych-vue.png
Білоконь, Юрій Миколайович1.jpg

Білоконь, Юрій Миколайович

Народження 20.02.1950
Місце народження Дніпро (місто)
Смерть 28.06.2009
Місце смерті Київ
Місце поховання Байкове кладовище
Alma mater Придніпровська державна академія будівництва та архітектури
Напрями діяльності архітектура, містобудування


Еволюційні періоди планування м. Чернігова.
Історико-містобудівне дослідження
Білоконя Ю. М..

Життєпис

1972 закінчив архітектурний факультет Дніпропетровського інженерно-будівельного інституту (тепер Придніпровська державна академія будівництва та архітектури).

1972–1986 — архітектор, головний архітектор проєктів, керівник архітектурної майстерні інституту «Київпроєкт» (м. Київ). З 1986 — головний архітектор, 1993–2009 — директор (обраний колективом) Українського державного науково-дослідного інституту проєктування міст «Діпромісто».

2006–2009 — завідувач кафедри містобудування Київського національного університету будівництва та архітектури.

Творчість

Працював як архітектор-урбаніст, переважно в галузі територіального планування, розробляв генеральні плани міст, схеми планування міських агломерацій (Велика Ялта, приміська зона Києва), великих регіонів (Автономна Республіка Крим, області України).

Під його керівництвом завершено багаторічне розроблення схем і проєктів районного планування та Генеральна схема планування України як комплексний прогностичний документ територіального устрою і розвитку країни.

Ініціатор і розробник методології містобудівного проєктування транскордонних регіонів. На основі його теорії про біполярні зв’язки разом із колегами із сусідніх країн опрацьовано спільні проєкти містобудівного розвитку транскордонних регіонів: Україна — Словаччина, Україна — Польща, Україна — Білорусь. Роботу в цьому напрямі вели також з Угорщиною, Румунією, Росією.

Серед реалізованих проєктів:

  • Навчально-бібліотечний комплекс Національного транспортного університету в м. Києві (1987);
  • зведена схема районного планування України (1992);
  • комплекс «Співоче поле» в ландшафтному парку в м. Києві (1994);
  • спільний проєкт розвитку транскордонного регіону Україна — Польща (1997);
  • Генеральна схема планування території України 2000–2001, затверджена Верховною Радою України (2001);
  • комплекс Посольства Республіки Білорусь в м. Києві (2002);

Керівник розроблення проєктів генеральних планів міст: Запоріжжя та Маріуполя (обидва — 1999–2002), Івано-Франківська (2000), Євпаторії, Сум, Великої Ялти (усі — 2001–2002), Дніпропетровська (тепер м. Дніпро), Ужгорода, Херсона (усі — 2002), Харкова (2003), Батурина (2005).

Визнання

Двічі лауреат Державної премії України в галузі архітектури (1994, 2003).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України 26.10.2010 ім’я Білоконя присвоєно Українському державному науково-дослідному інституту прєктування міст «Діпромісто».

Праці

  • Планування території України на сучасному етапі // Будівництво України. 1998. № 6. С. 20–22.
  • Просторове вирішення зовнішньої політики України // Транскордонні території України (проблеми розвитку). Київ : Укрархбудінформ, 1999. С. 36–44. (у співавт.)
  • Містобудівне управління розвитком територій. Київ : Укрархінформ, 2002. 160 с.
  • Функція та структура форми в регіональному плануванні. Київ : Кий, 2002. 98 с.
  • Регіональне планування (теорія і практика). Київ : Логос, 2003. 246 с.
  • Планування території України в умовах євроінтеграції // Досвід та перспективи розвитку міст України. № 4. 2004. С. 5–18.
  • Територіальне планування в Україні: європейські засади та національний досвід // Досвід та перспективи розвитку міст України. 2015. № 28. С. 12–25.

Література

  1. Архітектура України у державних преміях 1941–2007 / За заг. ред. М. М. Дьоміна, Н. М. Кондель-Пермінової, А. О. Пучкова. Київ : Центр історико-містобудівних досліджень, 2008. 360 с.
  2. Палеха Ю. М. Юрій Білоконь — фундатор транскордонного проектування в Україні // Досвід та перспективи розвитку міст України. Ландшафтне планування. 2020. Вип. 34. С. 15–23.
  3. Ключові публікації і виступи Ю. М. Білоконя // Досвід та перспективи розвитку міст України. Ландшафтне планування. 2020. Вип. 34. С. 47–132.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Білоконь, Юрій Миколайович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Білоконь, Юрій Миколайович (дата звернення: 6.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
18.01.2021

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶