Національний транспортний університет

Націона́льний тра́нспортний університе́т, НТУ – автономний, самоврядний, багатогалузевий заклад вищої освіти, провідний освітній, науково-дослідний центр транспортного профілю з підготовки фахівців у сфері дорожньо-транспортної інфраструктури. Засновано в м. Києві 1944.

Національний транспортний університет (НТУ)
Тип	заклад вищої освіти
Рік створення	1944
Профіль діяльності	будівництво
Розташування	Київ, Україна
Веб-сайт	http://www.ntu.edu.ua

Статус

Державний заклад, підпорядкований Міністерству освіти і науки України.

Від 2000 має статус національного.

Рейтинги

За результатами щорічного академічного рейтингу українських закладів вищої освіти «Топ-200 Україна 2022» НТУ посів 76 місце (сума індексів закладу 35,58).

Індекс Гірша університету, згідно з наукометричними базами даних «Scopus», ― 18.

2007 НТУ удостоєний диплома «Лідер транспортного комплексу України».

НТУ нагороджений Золотою медаллю лауреата конкурсу Всеукраїнської виставки «Інноватика в сучасній освіті», нагородою «За безперечне лідерство в освітянській та науковій сферах» міжнародної іміджевої програми «Лідери ХХІ століття» (обидві ― 2011).

2012 НТУ став переможцем Всеукраїнського конкурсу «Винахід ― 2011» у номінації «Найкращий винахід 2011». Нагороджений Золотою медаллю Міжнародної виставки «Сучасні заклади освіти ― 2012» у номінації «Діяльність вищого навчального закладу з підвищення якості підготовки фахівців».

Комісія Європейського Союзу відзначила НТУ нагородою «За управління великим партнерством». На Міжнародній виставці «Сучасні заклади освіти ― 2013» НТУ було нагороджено Дипломом Гран-прі «Лідер вищої освіти України» в номінації «Міжнародне співробітництво в галузі освіти і науки» (усі ― 2013).

2014 в конкурсі «Винахід року» комплекс винаходів НТУ «Робочий орган роторного траншейного екскаватора» отримав перше місце в абсолютній номінації «Найкращий винахід року».

На VI міжнародній виставці «Сучасні заклади освіти 2015» НТУ нагороджено Дипломом Гран-прі «Лідер вищої освіти України» та Кубком (2015).

У жовтні 2017 НТУ виграв грант на участь у проєкті «ERASMUS+» К 2 «Master in Smart transport and Logistics for cities — SMALOG».

Членство в міжнародних організаціях

Член кількох міжнародних організацій:

Великої хартії університетів («Magna Charta Universitatum», Італія; з 2010).
Асоціації університетів Європи (англ. European University Association, Бельгія; з 2014);
Міжнародного транспортного альянсу ― неприбуткової глобальної спільної платформи для інновацій і управління знаннями в транспортній інфраструктурі (Велика Британія; з 2017).

Офіційний сайт

http://www.ntu.edu.ua

Історична довідка

Університет засновано 07.11.1944 постановою РНК СРСР № 21106-р про створення в місті Києві автомобільно-дорожнього інституту І категорії в системі Гушосдору НКВС СРСР з метою кадрового забезпечення повоєнної відбудови народного господарства і житлового фонду, де важливе місце належало розвитку автомобільного транспорту, будівництву автомобільних доріг та мостів.

Директором КАДІ призначили Ю. Даденкова, вченого в галузі дорожньо-мостової гідравліки (з 1961 ― член-кореспондент АН УРСР, упродовж 1960–1973 ― міністр вищої й середньої спеціальної освіти УРСР). Було відкрито 2 факультети: дорожньо-будівельний (для підготовки інженерів-будівельників автомобільних доріг, мостів і тунелів) та механічний (для підготовки інженерів автомобільного транспорту). Створено необхідну матеріально-технічну базу, сформовано професорсько-викладацький колектив (25 кафедр). До викладацької та наукової роботи залучено вчених, викладачів, серед яких А. Страментов (1902–1964; тепер Російська Федерація), К. Теренецький (1893; тепер Білорусь ― 1971; тепер Україна), Я. Лівшиць (1907–1984; тепер Україна) та ін. 1947 відбувся перший випуск 17 інженерів-механіків.

1946 Київський автомобільно-дорожній інститут був переданий із підпорядкування Гушосдору НКВС СРСР Міністерству вищої освіти СРСР.

Цього самого року було створено аспірантуру, де навчалися Г. Безбородова (1922–2008; Україна; з 1971 доктор технічних наук, 1972 ― професор, 1983 ― заслужений діяч науки і техніки УРСР), Є. Вериженко (1920–1997; Україна; з 1951 ― кандидат технічних наук, 1968 ― професор), І. Даценко (1918–1999; Україна; з 1953 ― кандидат технічних наук, з 1955 ― доцент) та ін. У цей період було закладено основу низки наукових шкіл, визначено основні напрями фундаментальних досліджень. Серед засновників цих шкіл були насамперед доктори технічних наук, професори: Ю. Даденков, П. Варвак (1907–1979; тепер Україна; з 1948 ― доктор технічних наук, з 1949 ― професор), П. Андрусенко (1902–1977; тепер Україна; з 1954 ― доктор технічних наук, з 1957 ― професор, з 1972 ― заслужений працівник вищої школи УРСР), М. Товстоліс (1889–1964; тепер Україна; доктор технічних наук, професор), Я. Хом’як (1923–1993; Україна; 3 1970 ― доктор технічних наук, з 1972 ― професор), А. Воркут (1932–2003; Україна; з 1988 ― доктор технічних наук, з 1990 ― професор, з 1994 ― заслужений працівник транспорту України, академік Транспортної академії України).

За каденції ректора КАДІ, кандидата технічних наук, професора, заслуженого працівника вищої школи УРСР Є. Вериженка проведено роботу із впровадження в освітній процес електронних обчислювальних машин, дипломного проєктування, наближення освітнього процесу до виробничих потреб.

1962 з метою підготовки науковців зі ступенем доктора наук в Інституті було відкрито докторантуру. Першим докторантом став В. Большаков (1929; тепер Російська Федерація ― 2006; Україна), який 16.05.1969 захистив докторську дисертацію.

Інститут вирішував питання розбудови, матеріально-технічного забезпечення, організації спортивно-оздоровчої роботи. Було побудовано лабораторний корпус, чотири гуртожитки, навчально-спортивний комплекс із плавальним басейном, їдальню, розбудовано та оснащено спортивно-оздоровчий табір у с. Плюти (Обухівський район Київської області).

Призначення на посаду ректора КАДІ доктора технічних наук, професора В. Канарчука (1936–2009; тепер Україна) збіглося з реорганізацією вищої школи у зв’язку зі становленням України як незалежної держави.

1992 було створено Транспортну академію України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 592 від 29.08.1994 після проходження державної акредитації заклад став університетом (Український транспортний університет, УТУ) із найвищим (четвертим) рівнем акредитації. УТУ здобув право готувати фахівців транспортного профілю освітньо-кваліфікаційних рівнів «бакалавр», «спеціаліст» і «магістр» та присвоювати наукові ступені кандидата і доктора наук.

1999 університет нагородили Почесною грамотою Кабінету Міністрів України за значний внесок у справу підготовки кваліфікованих спеціалістів та плідну науково-педагогічну діяльність.

Відповідно до рішення Вченої ради університету та за згодою Міністерства освіти і науки України, наказом ректора № 326 від 29 грудня 2000 р., на базі науково-дослідного сектора університету, створено Науково-дослідний інститут «Проблем транспорту та будівельних технологій», який функціонує у складі єдиного комплексу університету, є його структурним підрозділом і діє в межах статуту НТУ.

У березні 2003 ректором НТУ було обрано доктора технічних наук, професора, академіка Транспортної академії України, академіка Української академії триботехніки, віцепрезидента Міжнародної трибологічної ради, академіка Національної академії педагогічних наук України М. Дмитриченка (1952; тепер Україна).

Ректори

1984–1959 ― Ю. Даденков.

1959–1984 ― Є. Вериженко.

1984–2002 ― В. Канарчук.

з 2003 ― М. Дмитриченко.

Підготовка фахівців

Освітньо-кваліфікаційні рівні, аспірантура, докторантура

Станом на 2022 НТУ провадить підготовку фахівців за 98 освітніми, освітньо-науковими програмами за 27 спеціальностями:

автомобільний транспорт;
галузеве машинобудування;
енергетичне машинобудування;
прикладна механіка;
матеріалознавство;
метрологія та інформаційно-вимірювальна техніка;
екологія;
технології захисту навколишнього середовища;
дизайн;
будівництво та цивільна інженерія;
гідротехнічне будівництво, водна інженерія та водні технології;
системний аналіз;
геодезія та землеустрій;
підприємництво, торгівля та біржова діяльність;
транспортні технології;
комп’ютерні науки;
інженерія програмного забезпечення;
інформаційна, бібліотечна та архівна справа;
фінанси, банківська справа та страхування;
облік і оподаткування;
менеджмент;
маркетинг;
туризм;
економіка;
право;
професійна освіта;
філологія.

При університеті станом на 2022 функціонують 4 спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських і докторських дисертацій за спеціальностями:

05.13.22 «Управління проєктами та програмами»;
05.13.06 «Інформаційні технології»;
05.23.17 «Будівельна механіка»;
05.22.01 «Транспортні системи»;
05.22.11 «Автомобільні шляхи та аеродроми»;
05.22.02 «Автомобілі та трактори»;
05.05.03 «Двигуни та енергетичні установки»;
08.00.04 «Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)»;
08.00.03 «Економіка та управління національним господарством».

2016 НТУ отримав право підготовки фахівців освітньо-наукового рівня доктора філософії. 2021 було підготовлено 11 дисертацій на здобуття ступеня доктора філософії, 9 з них захищено в університеті. Цього ж року завершили навчання 32 аспіранти.

Станом на 2022 в університеті навчаються, проводять дослідження та готують до захисту дисертаційні роботи 158 аспірантів.

Закінчили аспірантуру університету за роки його існування майже 1500 аспірантів та понад 50 докторантів.

Загальна кількість студентів, випускників

Станом на 2022 в університеті разом з відокремленими підрозділами навчаються понад 12 тис. студентів.

Навчання іноземних студентів

З 1961 в університеті здобувають вищу освіту іноземні громадяни. За весь період пройшли навчання понад 1500 студентів-іноземців. Станом на 2022 в університеті навчаються близько 200 іноземних студентів з більш ніж 15 країн світу, серед яких громадяни Азербайджану, Туркменістану, Узбекистану, Грузії, Китаю, Молдови, Білорусі, Тунісу, Марокко, Алжиру, Еквадору, Туреччини, США, Німеччини.

Викладацький склад

Станом на 2022 освітній процес забезпечують майже 700 викладачів. Серед них 63 доктори наук, професори, понад 270 кандидатів наук, доцентів, 4 доктори філософії, 7 лауреатів Державної премії України, 9 заслужених діячів науки і техніки України, 12 заслужених працівників освіти, 4 заслужених працівники транспорту. Понад 90 % викладачів НТУ є його випускниками різних років. 25 викладачів є дійсними членами та членами-кореспондентами галузевих і міжгалузевих академій України та інших держав.

До освітнього процесу залучено близько 100 висококваліфікованих фахівців з підприємств, установ та наукових закладів.

Університетський кампус

НТУ має розгалужений комплекс сучасних споруд: три навчальні корпуси, п’ять гуртожитків, фізкультурно-оздоровчий центр, їдальні та буфети, спортивно-оздоровчий табір «Зелений бір», навчальний полігон, навчальний центр «Тетерів».

Університет застосовує інформаційні технології в науково-освітній та управлінській діяльності. Серед основних структурних підрозділів НТУ ― інформаційно-обчислювальний центр.

В університеті функціонують 17 мультимедійних комп’ютерних класів і 14 спеціалізованих лабораторій, створено комп’ютерну мережу, адаптовану до Української науково-освітньої оптоволоконної телекомунікаційної мережі «Уран». Така інтеграція дає змогу працювати в онлайн-режимі з інформаційними ресурсами пан’європейської науково-освітньої мережі GEANT 3 та іншими організаціями.

В університеті активно використовують інформаційні технології для проведення відеоконференцій з українськими та зарубіжними партнерами, під час захисту міжвишівських комплексних дипломних проєктів, виконання міжнародних проєктів за участю широкого кола слухачів та фахівців.

Структурні підрозділи

В університеті функціонують:

2 центри:

центр підвищення кваліфікації, перепідготовки, удосконалення керівних працівників і спеціалістів.
науково-дослідний інститут «Проблем транспорту і будівельних технологій»;

6 факультетів:

транспортного будівництва;
автомеханічний;
менеджменту, логістики, туризму;
транспортних та інформаційних технологій;
економіки та права;
заочного, дистанційного навчання та підготовки іноземних громадян.

42 кафедри.

4 відокремлені структурні підрозділи:

Барський фаховий коледж транспорту і будівництва (м. Бар);
Надвірнянський фаховий коледж (м. Надвірна);
Київський транспортно-економічний фаховий коледж (м. Київ);
Житомирський автодорожній фаховий коледж (м. Житомир).

6 навчально-наукових і навчально-тренувальних центрів та навчально-виробничих комплексів:

навчально-науковий центр дорожніх машин «НТУ ― Zeppelin-Caterpillar»;
навчально-науковий центр автомобільного транспорту «НТУ ― Сканія Україна»;
навчальний науково-виробничий комплекс «НТУ ― Motul»;
навчальний науково-виробничий комплекс «НТУ ― УкрАВТО»;
навчальний науково-виробничий центр транспортного будівництва;
навчально-тренувальний центр адаптивного керування дорожнім рухом громадського транспорту «НТУ ― Swarco» (Австрія).

Інші підрозділи:

інформаційно-обчислювальний центр;
бібліотека;
редакційно-видавничий відділ;
фізкультурно-оздоровчий центр (атлетична гімнастика, плавання, баскетбол, волейбол, мініфутбол, настільний теніс, бадмінтон, гирьовий спорт, легка атлетика, кросова підготовка);
літній спортивно-оздоровчий табір «Зелений бір»;
навчальний полігон;
навчальний центр «Тетерів»;
мотокоманда (з 1953);
наукові гуртки;
центр студентської творчості та дозвілля (вокальна студія, хореографічна студія, студія художнього слова).

Наукова та науково-технічна діяльність

Основні напрями наукових досліджень(станом на 2022):

фундаментальні наукові дослідження з найважливіших проблем розвитку науково-технічного, соціально-економічного, суспільно-політичного, людського потенціалу для забезпечення конкурентоспроможності України у світі та сталого розвитку суспільства і держави;
інформаційні та комунікаційні технології;
енергетика та енергоефективність;
нові речовини і матеріали.

Наукові школи з питань:

підвищення надійності та довговічності триботехнічних систем;
розробки теоретичних основ і створення спеціальних універсальних землерийних машин безперервної дії;
проєктування доріг, геодезії та землеустрою;
гідравліки відкритих русел і штучних споруд;
теоретичних проблем аналізу динаміки конструкцій механізмів;
покращення паливної економічності та екологічних показників автомобілів з різними типами двигунів в експлуатаційних умовах;
теоретичних основ удосконалення виробничих процесів та систем підприємств транспорту;
теоретичних основ проєктування логістичних систем;
наукових та практичних основ забезпечення міцності та довговічності матеріалів, виробів і конструкцій транспортного будівництва;
теорії та методів розрахунку неоднорідних просторових конструкцій споруд і машин;
розробки прикладних теорій та методів розрахунку шаруватих композитних оболонок і пластин;
математичного моделювання та дослідження сучасних технологій і матеріалів у дорожньому будівництві руслових процесів у відкритих руслах;
розвитку теорії керованості та стійкості автопоїздів;
підвищення екологічної безпеки об’єктів транспортно-дорожнього комплексу.

В університеті працює Рада молодих вчених. Від 2005 найкращі студенти та молоді науковці НТУ отримують стипендії Президента України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України.

Співпраця з підприємствами-партнерами

Університет співпрацює з провідними фірмами, підприємствами транспортного та дорожньо-будівельного комплексів як в Україні, так і за кордоном. Налагоджено співпрацю університету з фірмами дорожньо-транспортного профілю, зокрема з «УкрАвто», «Motul», «Robert Bosch GmbH», ДП «Антонов», «Scania», «Eurocar», «Swarco» (Австрія), «Zeppelin-Caterpillar», «Construction-Machinery Ltd» (JCB) ― Велика Британія та ін.

НТУ уклав понад 800 угод про співпрацю з виробництвом. Прогресивною формою такого співробітництва є створення в університеті 6 навчальних науково-виробничих комплексів (ННВК), куди входять філії 42 кафедр.

Бібліотека

1944 створено бібліотеку, яка стала навчальним, інформаційним і культурно-просвітницьким структурним підрозділом університету.

Фонд бібліотеки налічує понад 534 тис. примірників навчальної, наукової, довідкової, художньої літератури та періодичних видань українською та іноземними мовами (на традиційних і електронних носіях інформації). Станом на 2022 автоматизований бібліотечний комплекс університету ― це інформаційна платформа доступу до електронного каталогу, повнотекстових баз даних підручників і монографій, навчально-методичних посібників, зовнішніх баз даних, яка забезпечує користувачів необхідною профільною інформацією. Електронна бібліотека містить приблизно 2 тис. документів і постійно поповнюється новими виданнями.

Видавнича діяльність

Станом на 2022 НТУ видає:

науково-технічний збірник «Автомобільні дороги і дорожнє будівництво» (з 1964);
науково-технічний журнал «Вісник Національного транспортного університету» (з 1997);
збірник тез доповідей «Наукова конференція професорсько-викладацького складу аспірантів, студентів та співробітників відокремлених структурних підрозділів університету» (з 1944);
газета «Автодорожник» (1979–1990; відновлено випуск з 2003).
НТУ є співзасновником науково-виробничого журналу «Автошляховик України» (з 1960).

Відомі випускники, викладачі

Викладачі:

М. Лаврентьєв (1900–1980; тепер Російська Федерація) ― доктор технічних та фізико-математичних наук, академік і віцепрезидент AH CPCP, академік АН України та низки академій країн світу, засновник і голова Сибірського відділення АН CPCP, лауреат Ленінської і Державних премій.

А. Василенко ― машинобудівник, академік АН України.

Д. Руденко (1891–1966; тепер Україна) ― учений-будівельник, кандидат технічних наук, професор, лауреат Державної премії CPCP.

В. Ройтер ― фізико-хімік, академік АН України, заслужений діяч науки УРСР.

О. Сігов (1903; тепер Російська Федерація ― 1983; тепер Україна) ― вчений-металург, доктор технічних наук, професор, лауреат Державної премії CPCP.

М. Кільчевський ― математик і механік, академік АН України.

В. Кубенко ― механік, академік НАН України, лауреат Державної премії України, заслужений діяч науки і техніки України.

Й. Гіхман ― математик, член-кореспондент АН УРСР.

О. Пеньков (1906–1968; тепер Україна) ― механік, член-кореспондент АН УРСР, заслужений діяч науки і техніки УРСР.

С. Тетельбаум ― радіотехнік, член-кореспондент НАН України.

Ю. Айвазов (1934–2012; Україна) ― гірничий інженер, спеціаліст в галузі тунелебудування, доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри «Мости та тунелі» (1956–1983).

Я. Лівшиць ― доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри будівельних конструкцій і мостів (1955–1984), заслужений діяч науки УРСР.

Г. Філіпова (1954; тепер Україна) ― кандидат технічних наук, професор, член-кореспондент Транспортної академії України, Відмінник освіти України, Почесний автотранспортник України. Нагороджена орденом княгині Ольги ІІІ ступеня.

Випускники:

Ю. Гутаревич ― механік автомобільного транспорту, доктор технічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України.

О. Корбан (1964; тепер Україна) ― громадсько-політичний діяч, заступник голови Аграрної партії, президент громадської організації «Всеукраїнська федерація гольфу», голова Голосіївської районної у місті Києві ради (2005–2006).

І. Яків՚юк (1968; тепер Російська Федерація) ― генеральний директор ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія», заслужений будівельник України.

Міжнародна співпраця

Університет проводить міжнародну співпрацю в таких напрямах (станом на 2022):

навчання студентів-іноземців;
кредитна академічна мобільність;
наукова співпраця з європейськими університетами в межах програм «Horizon 2020», «ERASMUS+»;
трансфер технологій;
виконання білатеральних проєктів тощо.

НТУ співпрацює майже з усіма технічними університетами України та більш ніж 30 закордонними закладами вищої освіти із 12 країн світу (Німеччини, Польщі, Іспанії, Фінляндії, Румунії, Хорватії, Туреччини, Чехії, Словаччини, Молдови, Естонії, Білорусі).

З 2018 укладено 76 договорів про міжнародне науково-технічне співробітництво із зарубіжними закладами вищої освіти, підприємствами та фірмами в напрямах спільних наукових досліджень, академічних обмінів та проведення наукових конференцій.

Перспективним напрямом міжнародної діяльності Національного транспортного університету є участь у програмі «Horizon 2020», що сприяє збільшенню кількості передових технологій, відкриттів і перспективних напрацювань унаслідок просування ідей із наукових лабораторій до ринку. 2020–2021 в НТУ продовжував функціонувати Національний контактний пункт (НКП) програми «Horizon 2020» за напрямком «Розумний, екологічний та інтегрований транспорт» (програма ЄС «HORIZON 2020» та «Horizon Europe»).

Підготовлено та подано на конкурс у межах програми ЄС «HORIZON 2020» проєктну пропозицію «Розвиток інклюзивної цифрової мобільності в Україні» (керівник М. Дмитриченко).

Упродовж 2020–2021 університет взяв участь у 15 міжнародних виставках за результатами досліджень, Міжнародному конгресі «Дороги майбутнього», Міжнародному форумі інфраструктури і транспорту «MINTRANS». За цей період НТУ організував та провів 3 конференції і 44 семінари. У міжнародних конференціях, семінарах і симпозіумах взяли участь 473 науковці університету.

Результати наукових досліджень висвітлено у виданнях «Scopus», «Web of Science», «Index Copernicus». Із 15.10.2017 НТУ є учасником міжнародного проєкту «Master in Smart Transport and Logistics for Cities (SmaLog) 585832-EPP-1-2017-1-IT-EPPKA2-CBHE-JP (2017-2893/001-001)» у межах програми «Erasmus+ КА2». Термін реалізації проєкту ― 4 роки (15/10/2017-14/10/2021). Країни-учасниці: Італія, Німеччина, Польща, Грузія, Україна.

З 15.01.2020 НТУ бере участь у Міжнародному проєкті «ЕРАЗМУС+ КА2» ― «Нові механізми управління на основі партнерства та стандартизації підготовки викладачів професійної освіти в Україні» (PAGOSTE). Тривалість проєкту: 15.01.2020 ― 14.01.2023.

Протягом 2020–2021 НТУ підписав 3 міжінституційні угоди з університетами: Пітешті (Румунія), Альмерія (Іспанія) та Північ (Хорватія) в межах реалізації проєкту «ЕРАЗМУС+», програми КА1 «Академічна мобільність».

Додатково

Співробітники НТУ впродовж 2021 видали 88 монографій (129 д.а.), 9 підручників (45 д.а.), 25 навчальних посібників (96 д.а.), опублікували 1567 наукових статей.

Щорічні заходи:

Наукова конференція професорсько-викладацького складу, аспірантів, студентів та працівників відокремлених структурних підрозділів університету;
посвята в студенти;
День української писемності та мови;
чемпіонат КВК та кубок НТУ;
участь мотокоманди в змаганнях з мотоциклетного спорту в чемпіонатах світу, Європи та України. НТУ ― єдиний заклад вищої освіти, який має команду з мотоциклетного спорту.

Література

Національний транспортний університет: сторінки історії / Гол. редкол. М. Ф. Дмитриченко. Київ : Національний транспортний університет, 2004. 224 с.
Національний транспортний університет. Київ : ТОВ «Логос», 2014. 360 с.
Рейтинг університетів України «Топ-200 Україна 2022» // Центр міжнародних проєктів «Євроосвіта». 2022. URL: http://www.euroosvita.net/
Національний транспортний університет (офіційний сайт). URL: http://www.ntu.edu.ua/vstupnikam/specialnosti/

Автори ВУЕ

М. Ф. Дмитриченко, І. Б. Автушенко, Г. І. Гержод, Г. М. Горбань

Покликання на цю статтю: Дмитриченко М. Ф., Автушенко І. Б., Гержод Г. І., Горбань Г. М. Національний транспортний університет // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Національний транспортний університет (дата звернення: 14.05.2024).

Статус гасла: оприлюднено
Оприлюднено: 24.10.2022

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів