Біоніка архітектурна
Біо́ніка архітекту́рна, Біо-тек|Бі́о-тек — напрям архітектурної діяльності, що полягає у вивченні й практичному використанні принципів природи для створення архітектурних форм і конструкцій.
Поєднує як наукові дослідження, так і проектно-творчу діяльність: аналіз законів, закономірностей і принципів будови природних форм з метою створення і вдосконалення архітектурних форм та відповідні проектні розробки.
Зміст
Історична довідка
Протягом усієї історії архітектури зодчі використовували природні форми як аналог і об’єкт наслідування. Наприкінці 19 — у першій половині 20 ст. під час пошуків принципово нової мови архітектури розпочалося усвідомлене творче і концептуальне використання принципів природного формоутворення. В архітектурі 20 ст. виділяють такі пов’язані з біонікою архітектурною напрями: метаболізм у японській архітектурі (К. Танге); проектування міст і мостів майбутнього (П. Солері, 1919–2013; Італія); тентові підвісні конструкції (Ф. Отто); тонкостінні криволінійні покриття (Ф. Кандела, 1910–1997; Іспанія — США); конструкції стрижневих і ребристих куполів, склепінь і опор (Р. Б. Фуллер, П. Л. Нерві) та ін. Органічна архітектура, представлена творчістю Ф. Л. Райта, також має зв’язок із біонікою архітектурною, але не ідентична їй.
З 1950-х біоніка архітектурна почала активно розвиватися в наукових і проектних дослідженнях у Франції (Ж. Р. Ле Ріколе, 1894–1977; Франція — США), Німеччина (Ф. Отто), колишньому СРСР (Ю. С. Лебедєв та ін.). Серед прикладів практичного використання прийомів біоніки архітектурної — ресторан у Ксохімілко (тепер у складі м. Мехіко, Мексика, 1950-і, архітектор Ф. Кандела), павільйон виставки в м. Турині, Італія (1948–1950, інженер П. Л. Нерві), павільйон Німеччини на міжнародній виставці в м. Брюсселі (Бельгія) 1961 та Олімпійський стадіон у м. Мюнхені (1972, архітектор Ф. Отто), а також споруди 1990-х — 2020-х у різних країнах світу архітектора С. Калатрава.
Характеристика
На ранніх етапах свого розвитку біоніка архітектурна зосереджувалася переважно на принципах матеріальної будови природних об’єктів. На основі зовнішньої і структурної подібностей розроблено нові форми архітектури як «оболонки» процесів життєдіяльності людини. Ці форми підвищували тримальну здатність конструкцій та ефективність використання конструкційних матеріалів.
Відповідно до цього вироблена класифікація біонічної архітектури:
- Аркова форма конструкції: навіяна хребтом тварини, що створює більш стійку і жорстку споруду.
- Структура тонкої оболонки: навіяна формами панцирів різних ракоподібних та черепів, що спроможні ефективно розподіляти навантаження по всій поверхні. Споруди, створені на основі цих принципів, гнучко реагують на зміни навантаження.
- Надувні конструкції: навіяні клітинами рослин і тварин. Здебільшого їх використовують в естетичних цілях.
- Спіральна структура: навіяна листям подорожника та його здатністю регулювати сонячне світло. Будинки, спроектовані за таким принципом, отримують найбільше сонячного освітлення.
У сучасній біоніці архітектурній для визначення рівня застосування біонічних технологій в архітектурному проекті сформульовано шість питань щодо інновацій, натхненних природою:
- Чи це має прототип у природі?
- Чи це живиться від енергії Сонця?
- Чи це самодостатнє?
- Чи форма відповідає функції?
- Чи є це стійким?
- Чи це красиво?
Значення
Метою розвитку біоніки архітектурної є створення архітектурних форм унаслідок моделювання живих систем у взаємозв’язку їхньої матеріальної та просторової характеристик із функціональними процесами. Ідеться про досягнення в архітектурній формі нерозривної єдності процесу, простору й речовини, що характерно для живих організмів. Дані біоніки архітектурної використовують для пошуку нових прийомів і засобів архітектурної організації простору в містобудуванні та окремих спорудах, розроблення нових ефективних конструкцій та матеріалів.
Додатково
Біоніку архітектурну ще називають біо-тек і часто плутають з органічною архітектурою, яка є окремим явищем минулого. Нерідко до біо-теку помилково зараховують архітекторів, які працюють у напрямі хай-тек (Н. Фостер).
Цитата
В. Гавел:
Переклад:
«Ми повинні брати наші правила з природного світу. Ми маємо шанувати зі смиренністю мудреців межі цього природного світу і таємницю, яка лежить за ними, визнаючи, що є щось таке в порядку буття, що, очевидно, перевищує всю нашу компетентність».
Оригінал:
«We must draw our standards from the natural world. We must honor with the humility of the wise the bounds of that natural world and the mystery which lies beyond them, admitting that there is something in the order of being which evidently exceeds all our competence».Цит. за: Benyus J. M. Biomimicry: Innovation Inspired by Nature. New York : HarperCollins Publishers, 2002. P. 1. Переклад В. В. Вечерського.
Література
- Лебедев Ю. С. Архитектура и бионика. Москва : Издательство литературы по строительству, 1971. 120 с.
- Ясієвич В. Є. Архітектурна біоніка // Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 30.
- Benyus J. M. Biomimicry: Innovation Inspired by Nature. New York : Perennial, 2002. 310 p.
- Bionisch bauen von der Natur lernen / Hrsg. von J. Knippers, U. Schmid, Th. Speck. Basel : Birkhäuser, 2019. 208 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Біоніка архітектурна // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Біоніка архітектурна (дата звернення: 7.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 20.05.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
