Велика сімка
«Вели́ка сі́мка», Група семи, G7 (англ. Group of Seven) — неформальне міжнародне об’єднання найрозвинутіших у соціально-економічному плані держав світу (Велика Британія, Італія, Канада, Німеччина, США, Франція, Японія).
.jpg)
Зміст
Історична довідка
Постала в середині 1970-х унаслідок виникнення нових загроз і викликів світовій економіці (нафтова криза 1973). Причини формування нового об’єдання:
- крах Бреттон-Вудської валютної системи та невдалі спроби МВФ і МБРР реформувати світову валютну систему;
- перше розширення Європейського економічного співтовариства 01.01.1973 та його наслідки для економіки Заходу;
- міжнародна нафтова криза жовтня 1973;
- економічна рецесія в країнах Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), що супроводжувалася інфляцією та ростом безробіття.
Утворенню об’єднання великої сімки передували неформальні зустрічі міністрів фінансів Великої Британії, США, Франції та ФРН, які відбувалися з березня 1973. У вересні 1973 до роботи приєдналася Японія. Неофіційе об’єднання отримало назву «група п’яти». Неформальні зустрічі міністрів фінансів у межах «групи п’яти» не припинилася з формуванням G6 і тривали аж до 1987.
На основі «групи п’яти» 1975 з’явився формат «великої шістки» G6, яка вперше зібралася в м. Рамбує (Франція) на нараді глав держав та урядів Великої Британії, Італії, США, Франції, ФРН і Японії, на запрошення президента країни В. Жискар д’Естена.
1976 до форуму приєдналася Канада, унаслідок чого утворився сучасний формат великої сімки G7.
У подальшому зустрічі стали регулярними, відбувалися по черзі в кожній із держав. Обмежений склад учасників зустрічей сприяв мобільності організації зібрань та швидкості ухвалення рішень.
Від 1997 до початку 2014 група включала в себе РФ і функціонувала в режимі «великої вісімки» (G8). З 2014 членство Росії було скасоване у зв’язку з агресією проти України, порушенням її суверенітету і територіальної цілісності (див. Російсько-українська війна). Замість запланованого саміту G8 в м. Сочі (РФ), 04–05.06.2014 відбулася зустріч глав G7 в м. Брюсселі (Бельгія). 2017 Росія заявила про свій вихід із об’єднання.
Китай було запрошено до поступової інтеграції, але поки він відмовився від входження до групи.
Світова фінансово-економічна криза 1997–1998 та швидке зростання економік низки країн Азії та Латинської Америки визначили потребу розширення формату міжнародної співпраці економічно розвинених країн. Тому 1998 було ініційовано створення великої двадцятки (G20). Відтоді обидва міжнародні форуми працюють паралельно.
Характеристика
У засіданнях групи держав беруть участь Голова Європейської комісії та керівник держави, що головує на момент зустрічі в Європейській Раді. Лідери провідних держав обговорюють актуальні питання світової економіки і політики. Група не має постійних органів, свого статуту, штаб-квартири.
Щороку з 01.01 обрана держава здійснює так зване президентство, функції якого полягають в організації підготовки та керівництві на зустрічах глав держав і нарадах міністрів. Саміти проходять щороку (зазвичай влітку) по черзі в одній із країн. Послідовність головування країн: Франція, США, Велика Британія, Німеччина, Японія, Італія, Канада.
Мета діяльності об’єднання — розвиток співробітництва між найрозвиненішими країнами світу та забезпечення стабільності їхніх економік як чинника світової стабільності й процвітання; зміцнення відкритого демократичного суспільства, що ґрунтується на свободі особистості та соціальному розвитку. В останні десятиліття додалися актуальні завдання — підтримка міжнародного правопорядку та стабільності, боротьба з кліматичними змінами, відповіді на значущі виклики у сфері міжнародної безпеки, укріпленні трансатлантичної співпраці.
Роботу з підготовки самітів координують особисті представники лідерів країн-учасниць. У період між самітами відбуваються також зустрічі очільників МЗС, працюють численні робочі групи тощо. Дискусії держав-учасниць великої сімки проходять у неформальній та конфіденційній обстановці. Результати самітів фіксують у підсумкових документах (переважно комюніке або деклараціях), що закріплюють досягнуті під час обговорень домовленості.
G7 та Україна
У відповідь на окупацію Криму Росією, 24.03.2014 було скликано екстрену нараду керівників держав Великої сімки в м. Гаазі (Нідерланди). Вибір місця був зумовлений перебуванням лідерів G7 на Нідерландському саміті з ядерної безпеки. Це була перша зустріч G7, яка не проходила в державі-члені та не залучала лідера країни-організатора. Членство Росії у форумі було зупинене. 40-й саміт G7, який мав відбутися в м. Сочі, був перенесений до м. Брюсселю. Декларація 40-го саміту Великої сімки містила важливі рішення стосовно України:
- визнання результатів президентських виборів в Україні 2014;
- засудження порушення РФ суверенітету і територіальної цілісності України, російської агресії в Криму як порушення суверенітету і державної цілісності України та принципів міжнародного права та засудження дестабілізації ситуація на Сході України;
- заклик до Росії визнати результати виборів, відвести збройні сили від кордонів з Україною, припинити потік зброї та бойовиків через кордон та підтримку озброєних сепаратистів;
- підтримка надання міжнародної економічної допомоги Україні;
- підтвердження рішення країн G7 введення санкцій проти фізичних та юридичних осіб, які підтримували чи реалізовували порушення суверенітету та територіальної цілісності України та які загрожують миру, безпеці та стабільності України;
- заклик до міжнародної донорської спільноти до завершення проектів зі встановлення стабільного та екологічно безпечного стану Чорнобильської території.
Українське питання стабільно було на порядку денному самітів Великої сімки. Зокрема в підсумковому комюніке 47-го саміту G7 (Велика Британія, 2021) лідери Великої сімки підтвердили підтримку незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах та закликали Росію до відведення військ та озброєння на східному кордоні України та на Кримському півострові.
24.03.2022 відбулася зустріч лідерів G7 у м. Брюсселі, присвячена повномасштабному вторгненню Росії в Україну.
У спільній заяві за результатами зустрічі виголошено:
- російське керівництво зобов’язане негайно виконати розпорядження Міжнародного суду ООН про припинення воєнних дій на території України, виведення військової сили та техніки з усієї території України;
- підтвердження запроваджених країнами G7 санкцій проти Росії та заклик до інших країн запровадити подібні обмежувальні заходи;
- засудження воєнних злочинів, нападів на українське населення та цивільну інфраструктуру, зокрема лікарні та школи;
- заклик до Білорусі уникнути подальшої ескалації та не дати використати білоруські війська проти України, а також заклик до інших країн не надавати військову допомогу Росії;
- посилення підтримки України — надання їй гуманітарної допомоги, захист мереж від кібератак, прийом, захист та підтримка біженців і переміщених осіб.
08.05.2022 лідери G7 провели відеоконференцію, за роезультатами якої виступили зі спільною заявою про посилення економічної ізоляціі РФ.
На 48-му саміті G7 (Німеччина, 2022) обговорення російського вторгнення до України було одним з ключових питань. Була прийнят заява про підтримку України. У ній лідери Великої сімки: ще раз засвідчили підтримку України у її захисті суверенітету і територіалььно цілісності; ухвалили продовжувати надання матеріальної, навчально-технічної, розвідувальної та економічної підтримки у розбудові українських збройних сил; висловили єність у прагненні притягнути Росію до відповідальності за неспровоковану війну проти України.
Джерела
- G7 Leaders’ Statement — Brussels, 24 March 2022 // European Council. 2022. URL: https://www.consilium.europa.eu/ga/press/press-releases/2022/03/24/g7-leaders-statement-brussels-24-march-2022/
- The Brussels G7 Summit Declaration // G7 Information Centre. URL: http://www.g8.utoronto.ca/summit/2014brussels/brussels-declaration.pdf
Література
- Велика сімка // Юридична енциклопедія : у 6 т. / Відп. ред. Ю. С. Шемшученко. Київ : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. Т. 1. 670 с.
- Мінгазутдінов І. О. Велика сімка // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / Гол. ред. Л. В. Губерський. Київ : Знання України, 2004. Т. 1. 760 с.
- Проценко І. М. Група семи // Енциклопедія міжнародного права : в 3 т. / Редкол.: Ю. С. Шемшученко, В. Н. Денисов (співголови), В. І. Акуленко та ін. Київ : Академперіодика, 2014. Т. 1. С. 670–672.
- Bailin A. From Traditional to Group Hegemony: The G7, The Liberal Economic Order and the Core-Periphery Gap. London : Routledge, 2017. 194 p.
- Дяченко Б. І., Стець Д. І. Роль країн «Великої сімки» у сучасних міжнародних економічних відносинах // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Міжнародні економічні відносини та світове господарство. 2018. Вип. 18 (2). С. 6–9. URL : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvuumevcg_2018_18(2)__3
- Daniels J., Freytag A., Kirton J. Guiding Global Order. G8 Governance in the Twenty-First Century. Abingdon : Routledge, 2019. 392 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Бабка В. Л., Федуняк С. Г. Велика сімка // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Велика сімка (дата звернення: 28.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 14.04.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
