Верховенство права
Верхове́нство пра́ва — система правового і суспільного устрою, де природні права і свободи людини знайшли загальне визнання та законодавче закріплення, визнані найвищою цінністю суспільства, а їхнє забезпечення стає пріоритетом держави; де сама влада перебуває під владою права і контролем закону та обмежується правом, а саме право створює таку систему правовідносин, за якої максимально усуваються можливості свавілля чиновників; де держава несе відповідальність перед людиною за свою діяльність.
Зміст
Загальні відомості
Концепт «верховенство права» в українській правничій доктрині за своїм сенсом відповідає англомовному виразу «Rule of Law» (англ. rule — правління, владарювання, панування та англ. law — право). Відповідно в сталій юридичній практиці це поняття часто вживають у значенні «владарювання права».
У Загальній декларації прав людини встановлено, що при здійсненні своїх прав і свобод кожна людина повинна зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання та поваги прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному (див. Демократія) суспільстві (стаття 29).
Конституція України постає найвищим ступенем об’єктивації верховенства права. Згідно зі статтею 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймають на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Ознаки верховенства права
Європейська комісія за демократію через право (Венеціанська комісія) у доповіді про верховенство права (Венеція, 11–12.03.2016) вказала на такі його необхідні елементи:
- законність та прозорість ухвалення законів;
- правова визначеність, яка передбачає легкість та доступність з’ясування змісту права і юридично забезпечену можливість скористатися цим правом;
- заборона державного свавілля, зокрема обмеження дискреційних повноважень органів держави, обґрунтованість їхніх рішень;
- ефективний доступ до правосуддя у незалежних і неупереджених судах, судовий контроль за законністю та конституційністю актів державної влади, функціонування незалежної адвокатури, виконання рішень судів;
- дотримання прав людини, передусім гарантованість права на ефективний засіб правового захисту, на справедливий суд, право бути вислуханим, презумпція невинуватості, заборона зворотної дії закону;
- недискримінація і рівність перед законом, що передбачає відсутність законів, що містять дискримінаційні положення або закріплюють правові привілеї, заборону дискримінаційного тлумачення або застосування закону.
Основою принципу законності та «заборони державного свавілля» в Україні є положення статті 19 Конституції України, згідно з якою: «Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».
Дотримання прав людини — принцип взаємин між людиною і державою, також між окремими людьми, згідно з яким права людини є найвищою цінністю, їх дотримання і забезпечення є обов’язком держави, права людини є непорушними, людина може використовувати свої права вільно на свій розсуд, але без шкоди правам інших людей та суспільству, обмеження прав людини може допускатись лише на підставі закону.
Заборона дискримінаційного тлумачення або застосування закону: жоден із правових актів чи процесуальних дій не може звужувати конституційні та визнані міжнародними правовими актами права і свободи людини та не може тлумачитися як таке, що надає будь-якій фізичній чи юридичній особі право вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, або на їхнє обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено нормами Конституції України та міжнародних правових актів.
Із прийняттям нової Конституції України 28.06.1996 здійснено юридичне оформлення принципу презумпції невинуватості обвинуваченого в законодавстві України. Особу вважають невинуватою у вчиненні злочину; вона не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Принцип пропорційності окреслено Європейським судом з прав людини 1968 у справі «Ноймайстер проти Австрії». Сутність принципу пропорційності полягає в тому, що посадові та службові особи публічної влади, органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів та будь-яких правозахисних чи правозастосовних інституцій при виконанні своїх функцій та повноважень мають виходити в своїх діях з того, що обмеження прав і свобод людини може допускатися винятково лише в умовах крайньої необхідності, якщо досягнення легітимної мети неможливе іншими засобами. При цьому мета їхніх юридичних дій має бути суспільно вагомою, засіб досягнення корисної мети повинен бути необхідним, достатнім та якнайменш обтяжливим для тих, чиї права обмежуються, а заподіяна обмежувальними заходами шкода буде меншою, ніж відвернута.
Джерела
- Конституція України // Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text
- Європейська комісія «За демократію через право». Мірило правовладдя / Пер. з англ. Київ : USAID, 2017. 168 с. URL: https://newjustice.org.ua/wp-content/uploads/2017/09/Rule_of_Law_Checklist_UKR.pdf
Література
- Головатий С. Верховенство права : у 3 кн. Київ : Фенікс, 2006. Кн. 2. 1286 с.
- Погребняк С. П. Основоположні принципи права (змістовна характеристика). Харків : Право, 2008. 240 с.
- Принцип верховенства права: проблеми теорії та практики : у 2 кн. / За заг. ред. Ю. С. Шемшученка. Київ : Юридична думка, 2008. Кн. 1. 344 с.
- Загальна теорія права / За заг. ред. М. І. Козюбри. Київ : Ваіте, 2015. С. 362–378.
- Тертишник В. М. Конституція України. Науково-практичний коментар. Київ : Алерта, 2022. 430 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Тертишник В. М. Верховенство права // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Верховенство права (дата звернення: 10.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 15.01.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
