Вугільний пласт

Вугі́льний пласт — форма залягання викопного вугілля у вигляді плито- і лінзоподібних тіл із невеликою (порівняно з площею поширення) потужністю, яка коливається від десятків сантиметрів до 10–25 м, іноді 80–100 м і більше.

Характеристика

Вугільні пласти можуть мати просту (рідше) та складну будову з багаторазовим чергуванням шарів вугілля і породних прошарків, частими геологічними порушеннями.

Порушення поділяють на сингенетичні (нерівність ґрунту й покрівлі, виклинювання, фаціальне заміщення за простяганням і падінням, розщеплення, кластичні ін’єкції, включення) та епігенетичні (розривні й складчасті, тріщинуватість, розмиви, роздуви, перетиски, ступінчастість у покрівлі та ґрунті, впровадження інших геологічних тіл). Контакти вугілля з прошарками і боковими породами можуть бути різкими або поступовими. Вугільні пласти, як правило, містять метан, який може бути використаний для енергетичних цілей.

Унікальні за потужністю вугільні пласти є в РФ і Китаї (до 200 м). Максимальної потужності вони досягають у вугільному басейні Латроб-Валлі (Австралія, 340 м), родовищі Хат-Крік (Канада, 450 м). Більшість пластів витримують свою потужність на площах у десятки й сотні квадратних кілометрів. Нижня межа робочої потужності вугільних пластів у Донецькому вугільному басейні — до 0,5–0,55 м.

Класифікація

У практиці підземної розробки вугільні пласти за кутом падіння і потужністю поділяють на такі групи:

  • за кутом падіння — горизонтальні (0–5°), пологі (до 18°), похилі (19–35°), крутопохилі (36–55°) і круті (56–90°);
  • за потужністю — дуже тонкі (до 0,7 м), тонкі (0,71–1,2 м), середньої потужності (1,25–3,5 м), потужні (понад 3,51 м).

У вітчизняній практиці розвідки і розробки пласти кам’яного вугілля й антрацитів за потужністю поділяють на

  • тонкі (менше 0,7 м);
  • середні (0,71–1,2 м);
  • потужні — більше 1,2 м.

Для бурого вугілля:

  • тонкі — менше 2 м;
  • середньої потужності — 2,1–4,0 м;
  • потужні — понад 4 м.

Кут падіння і потужність вугільних пластів значною мірою обумовлюють систему його розробки та способи управління покрівлею в очисних вибоях, механізацію очисних робіт тощо.

Література

  1. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
  2. Boyle G., Warren J., Peake S. et al. Energy Systems and Sustainability: Power for a Sustainable Future. 2nd ed. Oxford : Oxford University Press, 2012. 654 p.

Автор ВУЕ

В. С. Білецький


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Вугільний пласт // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Вугільний пласт (дата звернення: 28.04.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
29.12.2021

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶