Вулкан (бог)
Вулка́н (лат. Vulcanus, Volcanus) — у давньоримській міфології — бог вогню, покровитель ковальства й ливарництва, пізніше й ремесел. Відповідник давньогрецького Гефеста.
У міфології
Вулкана відносять до найдавніших богів римської релігії, тяглість культу виводять з царської доби. Етимологія імені достеменно невідома, є предметом полеміки. З часом значення божества в римському пантеоні спадало.
Син Юпітера і Юнони, брат Геби і Марса. Володар усіх різновидів вогню — від сонячного, небесного (блискавки) до земного (виверження, пожежі, багаття). Мірою еллінізації Вулкан щобільше набував рис Гефеста (висновують про екстраполяцію давньогрецького образу на римський): міфи про негарну зовнішність і каліцтво, отримане після скинення з небес; спорудження величезної кузні під г. Етною; будівництво й оздоблення золотих палаців для богів; виготовлення чарівної зброї (золотих блискавок для Юпітера, стріл для Купідона), обладунків для героїв (зокрема, для Енея), прикрас тощо; шлюб із богинею краси й кохання Венерою (за давнішими згадками — з богинею родючості Маєю).
За легендами, був батьком римського царя Сервія Туллія, міфічних героїв (напр., Цекула), чудовиськ (напр., Кака).
Культ
Від імені божества походить назва геологічних утворень — вулканів.
Вважають, що культ Вулкана був пов’язаний із проханнями унебезпечити від руйнівної сили вогню, відвернути нищівні пожежі, зберегти врожай від спеки; супроводжувався жертвопринесеннями. Храми, присвячені йому, початково споруджували за містом (зокрема, й на Марсовому полі). Найдавніше місце поклоніння в м. Римі (традиційно датують 8 ст. до н. е.) було розташоване на Римському Форумі (див. Форуми в Римі), біля підніжжя Капітолію. Жрецтво — фламіни (пор.: лат. flamma, фр. flamme, нім. Flamme, англ. flamе — полум’я).
Богові було присвячено окреме свято (фестиваль) — вулканалії, яке відзначали 23 серпня, у найспекотніший місяць року. За традицією, у цей день роботи починали при свічках. Дійшли згадки про обряди вшанування Вулкана, коли глави римських сімей кидали дрібну рибу в багаття.
Зображення Вулкана трапляється на римських монетах, вперше з 2 ст. до н. е.
Додатково
Вулкан у кузні — популярний сюжет у живописі 16–18 ст. (Вазарі, Веласкес, Рубенс, Ван Дейк, Ван Тюльден та ін.).
Є богом-покровителем м. Шеффілда (Велика Британія) — центру важкої промисловості, виробництва прокату, сталі.
Монументальна 17-метрова статуя Вулкана в м. Бірмінгемі (шт. Алабама, США), виготовлена для Всесвітньої виставки 1904, тепер є символом одного з найкрупніших центрів чорної металургії.
У 1994–1995 зображення Вулкана за ковальським ремеслом поміщено на реверсі італійської монети 50 лір.
Література
- Dumézil G. La religione romana arcaica. Miti, leggende, realtà della vita religiosa romana. Milano : Biblioteca Universale Rizzoli, 2011. 616 p.
- Warrior V. M. Roman Religion. Repr. ed. Cambridge : Cambridge University Press, 2016. 184 р.
- Історія європейської цивілізації. Рим / За ред. У. Еко; пер. з іт. Харків : Фоліо, 2017. 1040 с.
- Morford M., Lenardon R., Sham M. Classical Mythology. New York : Oxford University Press 2018. 792 р.
- The Book of Greek & Roman Folktales, Legends, & Myths / Ed. by W. Hansen. Princeton : Princeton University Press, 2019. 584 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вулкан (бог) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Вулкан (бог) (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 15.05.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів